Постанова № 34375793, 21.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2013 року Справа № 812/8328/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання: Козловській А.О.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Племінний завод імені Літвінова" до відділу Державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 17.09.2013 року ВП №37854892 про накладення арешту на розрахункові рахунки боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача щодо оскарження постанови від 17.09.2013 року ВП №37854892 про накладення арешту на розрахункові рахунки боржника-позивача, що відкриті у Філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк». Позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на ті обставини, що вказані рахунки є спеціальними, а саме: банківський рахунок № 26042302011936 із спеціальним режимом використання для акумулювання сум податку на додану вартість; а банківський рахунок №26009301011936 для зарахування страхових коштів. Позивач зазначає, що оскільки він є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, то накладений арешт позбавляє можливості його використовувати зазначені спеціальні рахунки для перерахування сум податку на додану вартість, що призведе до припинення спеціальних рахунків, а також до нецільового використання коштів, що знаходяться на цих рахунках.

В судовому засіданні представник позивача Салманова Н.М. підтримала заявлені вимоги. Вважала, що необхідно зняти арешт із зазначених рахунків, оскільки вони є спеціальними, а спірна постанова заважає позивачу користуватися зазначеними рахунками за призначенням.

В судове засідання, 21 жовтня 2013 року, представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про час та дату розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких вважав спірну постанову правомірною і такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Повідомив, що в складі зведеного виконавчого провадження на цей час перебуває 26 виконавчих проваджень щодо стягнення з позивача ПАТ «Племінний завод імені Літвінова» грошових коштів на загальну суму 1790015,15 грн. На цей час в позивача відкрито 90 банківських рахунків, однак погашення боргу можливе лише з арештованих рахунків. До заперечення додав копії матеріалів зведеного виконавчого провадження, в межах яких було прийнято оскаржувану постанову. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Судом досліджені надані сторонами докази і встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач Публічне акціонерне товариство "Племінний завод імені Літвінова"є юридичною особою та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 26.02.1998 року, №13751200000000343, що підтверджено витягом (а.с.7).

Позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство з 28.01.2013 року згідно з свідоцтвом Державної податкової адміністрації (а.с.6).

На підставі виконавчого листа №2а/1270/8858/2012 від 12.12.2012, що виданий Луганським окружним адміністративним судом (а.с. 43-44) та заяви про примусове виконання стягувача (а.с.42) 10.04.2013 відповідачем було відкрито виконавче провадження №37854892 щодо примусового стягнення на користь УПФУ в Слов'яносербському районі з позивача суми несплачених фінансових санкцій та пені в загальному розмірі: 729524,50 грн. (а.с.39).

17.09.2013 відповідачем в межах зазначеного виконавчого провадження було прийнято оскаржену постанову.про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у Філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк», в тому числі на банківські рахунки: №26009301011936 та №26042302011936. (а.с.14).

Відповідно до інформації Державної податкової служби України, що надано на запит державного виконавця, позивач на 28.08.2013 року має в банках та інших фінансових установах 90 розрахункових рахунків, 8 з яких в управлінні Державного казначейства України (а.с.45-48).

Як вбачається з догорів банківського рахунку від 26 вересня 2011 та від 21 вересня 2011, що укладені між позивачем та Філією Луганського ОУ АТ «Ощадбанк», зазначені поточні рахунки відкриті на балансовому рахунку 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання», в тому числі:

- банківський рахунок №26042302011936 із спеціальним режимом використання для акумулювання сум податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються позивачем на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг);

- банківський рахунок №26009301011936 є окремим рахунком для зарахування страхових коштів (а.с.8-12).

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Суд вважає, що оскільки позивач є боржником у зведеному виконавчому провадженні і сума стягнень за виконавчими документами складає 1790015,15 грн., то у державного виконавця відповідача були підстави для винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника на належних йому рахунках в банківській установі в межах суми боргу.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача з посиланням на приписи ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно до якої страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

За змістом цієї норми встановлені обмеження щодо можливості задоволення вимог стягувача за рахунок страхових коштів, зарахованих на окремий рахунок. Натомість вказана норма не містить заборони для накладення арешту на рахунки боржників в банківських установах. Як встановлено в судовому засіданні, позивачем ні відповідачу ні суду не були представлені докази тих обставин, що кошти рахунку позивача № №26009301011936 у Філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк»є страховими.

Доводи позивача про те, що наклавши арешт на вищезазначені рахунки позивача, відповідач створив перешкоду для сплати ним страхових внесків, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно ч.6 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Як встановлено в судовому засіданні, рахунки, на які накладено арешт за оскарженою постановою, відкриті не в органах Державного казначейства, а тому вони не є спеціальними рахунками для сплати страхових внесків.

Також суд зауважує, що на законодавчому рівні відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» немає заборони державному виконавцю накладати арешт на кошти, що складаються з сум податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються позивачем на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), а також на кошти за загальнообовязковим соціальним страхуванням.

Щодо доводів позивача, що накладений арешт позбавляє можливості його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування використовувати спеціальний рахунок №26042302011936 у Філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк» для перерахування сум податку на додану вартість, суд зазначає , що накладення арешту не позбавляє позивача права користування зазначеним рахунком, а тому і не є підставою до припинення спеціальних рахунків.

Оскільки суду позивачем не були надані докази тих обставин, що кошти на рахунку позивача № 26042302011936 у Філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк» є саме з сум податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються позивачем на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), то доводи позивача про те, що арешт може призвести до нецільового використання коштів, що знаходяться на цих рахунках, є необгрунтованими.

Тому суд приходить до висновку, що постанова про арешт коштів боржника від 17.09.2013 року є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, а позовна заява не підлягає задоволенню.

З зазначених вище підстав в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні вимог позову суд відмовляє, то питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Племінний завод імені Літвінова" до відділу Державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 17.09.2013 року ВП №37854892 про накладення арешту на розрахункові рахунки боржника відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 25 жовтня 2013 року.

Суддя В.С. Шембелян