Постанова № 34375276, 18.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року справа № 823/2328/13-а

м. Черкаси

11 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» Кірси В.В. - за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Барабаш О.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» (надалі - ДП НВК «Фотоприлад»), в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 21.06.2013р. № 0003152301, № 0003162301, № 0003172301, № 0003182301, № 0003192301.

В подальшому, в зв'язку з реорганізацією податкового органу ухвалою суду від 17.07.2013р. було здійснено заміну неналежного відповідача - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на належного - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ у м. Черкасах).

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що ДП НВК «Фотоприлад» мало господарські відносини з ПП «Т-Груп» та ПП «Перша технічна компанія», а саме: в період з жовтня по листопад 2010р. - з ПП «Т-Груп» (укладено договір підряду №11 щодо реконструкції покрівлі приміщення цеху №18), а в період з січня по травень 2012р. - з ПП «Перша технічна компанія» (укладено договір №01-29/04-2010/30 від 29.04.2010р. на постачання електронних компонентів). Умови зазначених договорів сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача. В зв'язку з чим, твердження ДПІ у м. Черкасах щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними підприємствами, позивач вважає хибним, оскільки, такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. Позивач також зазначає, що на час вчинення спірних правовідносин його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, включені до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не перебували в стані припинення, крім того зауважив, що вищевказані правочини сторонами розірвано не було та не визнано їх недійсними в судовому порядку, що свідчить про їх реальність та законність.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні та просила суд залишити його без задоволення, вказуючи на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами носять фіктивний характер, а отже є нікчемними. Щодо взаємовідносин позивача та ПП «Т-Груп» зазначила, що акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт були оформлені сторонами з грубими порушеннями ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме в них відсутні необхідні реквізити первинного документу. Крім того наголосила, що податкові накладні від імені ПП «Т-Груп» були підписані ОСОБА_3, який визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України, що підтверджується вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012р. у справі №1-586/11, в зв'язку з чим податкові накладні у взаємовідносинах позивача та ПП «Т-Груп» підписала особа, що не мала на це повноважень. По господарським відносинам позивача з ПП «Перша технічна компанія» вказала, що вони носять фіктивний характер, а отже є нікчемними у зв'язку з відсутністю у останнього необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а саме трудових ресурсів, складських приміщень та транспортних засобів, економічно необхідних для виконання умов укладеного між сторонами договору.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» зареєстроване суб'єктом господарювання 04.03.1993р., ідентифікаційний код 14312329, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том №1, а.с.34).

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ДП НВК «Фотоприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ПП «Т-Груп» у жовтні 2010 року та з ПП «Перша технічна компанія» у січні - травні 2012року, за результатами якої складено акт від 07.06.2013р. № 234/22-14/14312329 (том №1, а.с.16-32).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено, наступні порушення, а саме:

1) ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено, що в наданих документах відсутні необхідні реквізити первинних документів;

2) п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. №2755-VI; п.12, п.18 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/2037; п.16 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969 та зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010р. за №1401/1969, в результаті чого встановлено: - заниження ПДВ на загальну суму 35 376грн., у тому числі за жовтень 2010р. в сумі 25 134грн. та за лютий 2012р. в сумі 10 242грн.; - завищено від'ємне значення ПДВ на загальну суму 21 4732грн., у тому числі за січень 2012р. у сумі 124грн., за березень 2012р. у сумі 36 377грн., за квітень 2012р. у сумі 19 249грн., за травень 2012р. у сумі 158 982грн.; - завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню і зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2012р. у сумі 36 377грн.; - залишок від'ємного значення ПДВ у сумі 2 368грн., задекларованого у подальшому платником у рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2012р., підлягає самостійному зменшенню платником податку;

3) п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 31 418грн., у тому числі за 2010р. у сумі 31 418грн.;

4) п.138.2 ст.138, п.п.139.1 п.139 ст. 139 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»;

5) п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. №2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 124 242грн., у тому числі за І квартал 2012р. у сумі 233 090грн. та за півріччя 2012р. у сумі 1 124 242грн.

З матеріалів справи вбачається, що в період з жовтня по листопад 2010р. ДП НВК «Фотоприлад» мало господарські взаємовідносини з ПП «Т-Груп», а саме було укладено договір підряду №11 на виконання робіт (том №2, а.с.51).

У відповідності до п.п.1.1. п.1 зазначеного договору, ПП «Т-Груп» (виконавець) бере на себе зобов'язання виконати роботи по реконструкції покрівлі приміщення цеху №18, а ДП НВК «Фотоприлад» (замовник), в свою чергу, прийняти роботу та оплатити її виконання.

Порядок приймання виконаних будівельних робіт був визначений п. 3 вищевказаного договору шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, КБ-3.

По факту виконання умов договору (реконструкція покрівлі приміщення цеху №18), сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010року (том №2, а.с.52-55).

Розрахунок за умовами даного договору здійснювався в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових сум на рахунок виконавця у співвідношенні 60 % до 40%. Вказана обставина підтверджується платіжними дорученнями: №3395 від 28.09.2010р. №3487 від 30.09.2010р. та №3496 від 08.10.2010р., копії яких були долучені позивачем до матеріалів адміністративного позову (том №2, а.с.56-57).

За час виконання умов договору ДП НВК «Фотоприлад» перерахувало ПП «Т-Груп» кошти на загальну суму 150806,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 134,33 грн.

В подальшому, ПП «Т-Груп» було оформлено та надано позивачеві податкові накладні: №3456 від 28.09.2010р.; №3550 від 30.09.2010р. та №4073 від 26.10.2010р. (том №2, а.с.62-64) на підставі яких ДП НВК «Фотоприлад» включило до складу податкового кредиту, в податковій звітності з ПДВ за вересень та жовтень 2010р. 25 134,33грн., а також відобразило вартість даної операції без ПДВ - 150 806,00грн., у складі валових витрат з податку на прибуток за 4 квартал 2010р.

Крім того, судом встановлено, що в період з січня по травень 2012р. ДП НВК «Фотоприлад» також мало взаємовідносини з ПП «Перша технічна компанія», а саме було укладено договір від 29.04.2010р. № 01-29/04-2010/30 на постачання електронних компонентів (резистори, резисторні блоки, фільтри, конденсатори, запобіжники, трансформатори, перемикачі, тумблери, тощо), том №1, а.с.95.

Зазначені компоненти придбавалися для використання їх ДП НВК «Фотоприлад» у своїй господарській діяльності.

За умовами договору кількість, асортимент, номенклатура та ціна продукції визначається в рахунках-фактурах, які були виписані ПП «Перша технічна компанія» (постачальником) на ім'я ДП НВК «Фотоприлад» (покупця).

Розрахунок за поставлений товар згідно договору відбувався в безготівковій формі шляхом 100% передплати суми товару, яка зазначалась в рахунках-фактурах, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження виконання умов договору від 29.04.2010р. № 01-29/04-2010/30, ПП «Перша технічна компанія» було надано ДП НВК «Фотоприлад» первинну бухгалтерську документацію по даним господарським операціям: рахунки-фактур, видаткові та податкові накладні, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

В періоді, що перевірявся (січень-травень 2012р.) позивач сформував та задекларував податковий кредит за рахунок ПП «Перша технічна компанія» на загальну суму 224 850,00грн. Також встановлено, що ДП НВК «Фотоприлад» сформувало та задекларувало валові витрати на суму 1 124 242,00грн., в частині відображення в податковому обліку взаємовідносин з ПП «Перша технічна компанія».

Під час розгляду справи, судом встановлено, що в ході документальної перевірки позивача та при складанні акту перевірки від 07.06.2013р. № 234/22-14/14312329, податковим органом, зокрема, були використані акт ДПІ у м. Черкасах від 14.02.2011р. № 436/23-2/36543851 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Т-Груп» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ за період з 23.06.2009р. по 31.12.2010р.» (том №2, а.с.79-89), а також акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 02.04.2013р. № 701/22.5-15/35757205 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Перша технічна компанія» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період з 01.01.2012р. по 31.07.2012р.» (том №2, а.с.90-98).

Зазначеними актами встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами позивача господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності (трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів). Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, що підпадають під визначення Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача наголосила, що вироком Соснівського районного суду від 05.07.2012р. та вироком цього ж суду від 05.07.2012р. у справі №1-586/11 ОСОБА_3, який діяв від імені ПП «Т-Груп», було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 та ч.3 ст.358 КК (фіктивна підприємницька діяльність, що зводилась до укладення нікчемних цивільно-правових відносин, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам без реального вчинення господарських операцій).

З урахуванням результатів перевірок ПП «Т-Груп» та ПП «Перша технічна компанія», в акті перевірки ДП НВК «Фотоприлад» від 07.06.2013р. № 234/22-14/14312329, податковим органом зроблено висновок, що правочин між позивачем та його контрагентом, є нікчемним, тобто, господарські операції фактично не були проведені, а первинні бухгалтерські документи не є дійсними.

На підставі акту перевірки від 07.06.2013р. № 234/22-14/14312329, податковим органом 21.06.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0003152301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП НВК «Фотоприлад» з ПДВ на загальну суму 44 220,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 35 376,00грн. та штрафні санкції в сумі 8 844,00грн.(том №1, а.с.7);

- № 0003162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП НВК «Фотоприлад» з податку на прибуток на загальну суму 39 273,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 31 418,00грн. та штрафні санкції в сумі 7 855,00грн. (том №1, а.с.9);

- № 0003172301, яким ДП НВК «Фотоприлад» зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 45 471,00грн. (том №1, а.с.11);

- № 0003182301, яким ДП НВК «Фотоприлад» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 214 732,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 175 863,00грн. та штрафні санкції в сумі 43 966,00грн. (том №1, а.с.13);

- № 0003192301, яким ДП НВК «Фотоприлад» зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 124 242,00грн. (том №1, а.с.15).

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 вказаної статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, платник податків має право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими первинними документами.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі - Закон №168/97-ВР), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)., що передбачено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року втратили свою чинність Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість».

У зв'язку з тим, що правовідносини здійснювались також у 2012 році, тобто, після набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати норми Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Пункт 198.2 ст.198 ПК України, який визначає дату коли у платника податку виникає право на податковий кредит кореспондується з аналогічними посиланнями, які містилися в пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, аналогічне положення було визначено пп. 7.2.6 Закону №168/97-ВР.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із аналізу наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі: Закон №996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ст. 1 Закону №996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням вищевказаних норм законів суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ДП НВК «Фотоприлад» та ПП «Перша технічна компанія», копії яких були надані позивачем до перевірки (рахунки-фактур, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення) в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Перша технічна компанія», а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств, від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).

Щодо посилання податкового органу на відсутність у ДП НВК «Фотоприлад» будь-яких документів, які б підтверджували транспортування ПП «Перша технічна компанія» позивачеві електронних компонентів (у відповідності до умов договору від 29.04.2010р. №01-29/04-2010/30), слід зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією підтверджується здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання (отримання) товару.

Судом встановлено, що на час виникнення господарських правовідносин між ДП НВК «Фотоприлад» та ПП «Перша технічна компанія» останній був зареєстрований, як платник ПДВ і свідоцтво якого анульовано та скасовано не було. Крім того, ПП «Перша технічна компанія» було зареєстровано, як юридичну особу та включено до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на момент здійснення господарських операцій з позивачем (січень-травень 2012р.) не перебувало в стані припинення, в зв'язку з чим у ДП НВК «Фотоприлад» не було підстав ставити під сумнів реальність здійснення господарської діяльності своїм контрагентом.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин між вищевказаними підприємствами підтверджується також договором від 29.04.2010р. № 01-29/04-2010/30 (укладений між ДП НВК «Фотоприлад» та ПП «Перша технічна компанія»), який на сьогоднішній день є чинним, оскільки сторонами не розривався та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та його контрагента ПП «Перша технічна компанія» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальності здійснення господарських операцій між ДП НВК «Фотоприлад» та ПП «Перша технічна компанія», суд дійшов висновку про правомірність включення ДП НВК «Фотоприлад» до валових витрат та податкового кредиту за січень-травень 2012р. сум ПДВ, за договір підряду №11.

Задовольняючи позов часткового суд виходить з того, що при дослідженні первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам ДП НВК «Фотоприлад» з ПП «Т-Груп», зокрема податкових накладних: №3456 від 28.09.2010р.; №3550 від 30.09.2010р. та №4073 від 26.10.2010р. (а.с.62-64), встановлено, що вони були підписані ОСОБА_3

Згідно пояснення директора, бухгалтера та засновника ПП «Т-Груп» - ОСОБА_3 від 21.12.2010р. (том №1, а.с.20), будь-яких первинних бухгалтерських документів, договорів, угод з контрагентами ПП «Т-Груп», інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності останнього, він ніколи не оформляв та не підписував.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012р. по обвинуваченню ОСОБА_3,, у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України, який набрав законної сили, встановлено, що діяльність ПП «Т-груп» зводилася до фіктивного підприємництва, а саме: до підготовки, заповнення й підписання первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та податкових звітних документів про проведення безтоварних господарських прибуткових і видаткових операцій, перерахуванню безготівкових грошових коштів по таких операціях з наступним переведенням цих коштів у готівку, а сама роль ОСОБА_3 зводилася до внесення у документацію завідомо неправдивих відомостей щодо проведених підприємством нікчемних (недійсних) господарських операцій з метою створення вигляду законності діяльності підприємств, укладання фіктивних договорів.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, з урахуванням приписів ч.4 ст.72 КАС України, суд дійшов висновку, що первинні бухгалтерські документи від імені ПП «Т-Груп» були підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку, в зв'язку з чим, у позивача не було права на віднесення вартості придбаних робіт та послуг від ПП «Т-Груп» до складу валових витрат та включення цих сум до податкового кредиту з ПДВ за жовтень-листопад 2010р.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 21.06.2013р. № 0003152301 в частині збільшення грошового зобов'язання державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» за платежем податок на додану вартість у сумі 10242 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2560 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 21.06.2013р. № 0003172301 про зменшення суми бюджетного відшкодування державному підприємству Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» з податку на додану вартість у розмірі 175863 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43966 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 21.06.2013р. № 0003192301 про зменшення державному підприємству Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» від'ємного значення податку на прибуток у розмірі 1124242 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2013р.