Постанова № 34374887, 23.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року 810/5233/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Березенка В.В.,

представника відповідача - Ступака Р.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КВІДОМ» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

27 вересня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «КВІДОМ» (ПП «КВІДОМ», підприємство) із позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 вересня 2013 року №0001242203 та №0001252203.

Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів не відповідають дійсності і товарності операцій, звертали увагу на відсутність у ДПІ права визнавати угоди нікчемними. Підкреслювали наявність у підприємства необхідних документів, які супроводжують угоди такого виду, а також дотримання усіх передумов для формування податкового кредиту та валових витрат.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість та податку на прибуток, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначав, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення про донарахування грошових зобов'язань. Підкреслював, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами, не мали реального характеру.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з Акта №251/10-07-22-03-12/35731585 від 2 вересня 2013 року, на підприємстві у період з 15 серпня по 21 серпня 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 28.02.2013 року, а також із питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по здійсненню фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ «СОМНІУМ» з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року та ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД» за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 року.

За висновками цього Акта, Приватним підприємством «КВІДОМ» порушено вимоги п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 158498 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та занижено податок на додану вартість на загальну суму 150951 грн.

Такі висновки податковим органом зроблені у зв'язку із непідтвердженням реального характеру операцій між позивачем із ТОВ «СОМНІУМ» та ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД».

На підставі Акта перевірки 16 вересня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0001252203 із визначенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 150951 грн. і штрафних санкцій у сумі 37737,75 грн., податкове повідомлення-рішення №0001242203 та визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 158498 грн. і штрафні санкції у розмірі 39624,50 грн.

Згідно статутних документів, Приватне підприємство «КВІДОМ» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області 3 липня 2008 року (т.1 а.с.49), перебуває на податковому обліку у Васильківській ДПІ Київської області та має свідоцтво платника податку на додану вартість (т.2 а.с.49-52). Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами діяльності підприємства є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; вантажний автомобільний транспорт; демонтаж (розбирання) машин і устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель (т.1 а.с.45).

У ході судового розгляду встановлено, що у період з листопада по грудень 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД» укладено два договори про надання послуг.

Зокрема, 1 листопада 2012 року укладено договір №01/11-12 (а.с.66-68), відповідно до умов якого, виконавець (ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД»), зобов'язується за завданням замовника (ПП «КВІДОМ») протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: миття тари, а замовник зобов'язується оплачувати наданні послуги. Орієнтовна вартість послуг згідно даного договору становить 300000 грн. Оплату наданих послуг замовник здійснює протягом 10 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

На підтвердження виконання умов такого договору позивачем надано копії наступних документів:

- акт прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 30 листопада 2012 року у сумі 126250 грн., акт прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 30 грудня 2012 року (т.1 а.с.69-70);

- податкова накладна №23 від 13 листопада 2012 року у сумі 22000 грн. (ПДВ 3666,67 грн.), банківська виписка від 13 листопада 2012 року у сумі 22000 грн. (т.1 а.с.71-72);

- податкова накладна №27 від 14 листопада 2012 року у сумі 35100 грн. (ПДВ 5850 грн.), банківська виписка від 14 листопада 2012 року у сумі 35100 грн. (т.1 а.с.73-74);

- податкова накладна №35 від 23 листопада 2012 року у сумі 29200 грн. (ПДВ 4866,67 грн.), банківська виписка від 23 листопада 2012 року у сумі 29200 грн. (т.1 а.с.75-76);

- податкова накладна №47 від 30 листопада 2012 року на суму 65200 грн. (ПДВ 10866,67 грн.), банківська виписка від 30 листопада 2012 року (т.1 а.с.77-78);

- податкова накладна №12 від 13 грудня 2012 року на суму 51700 грн. (ПДВ 8616,67 грн.), банківська виписка від 13 грудня 2012 року (т.1 а.с.79-80);

- податкова накладна №15 від 17 грудня 2012 року на суму 4500 грн. (ПДВ 750 грн.), банківська виписка від 17 грудня 2012 року (т.1 а.с.82-83).

Разом із тим, суд звертає увагу, що в актах прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 30 листопада та 30 грудня 2012 року не визначено одиниці виміру відповідних робіт (послуг), при чому обсяг таких робіт (послуг) зазначено однаково, проте загальна вартість суттєво різниться.

У судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити, яким чином вираховувалась така вартість.

Крім того, ні у договорі, ні в згаданих актах не зазначено, яка саме тара підлягає миттю, у яких обсягах, її місцезнаходження, вид тощо.

3 грудня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД» укладено договір про надання послуг №03/12-12, відповідно до умов якого, виконавець (ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД»), зобов'язується за завданням замовника (ПП «КВІДОМ») протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: поточний ремонт вікон, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Орієнтовна вартість послуг згідно даного договору становить 300000 грн. (т.1 а.с.85-87).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії наступних документів:

- акт прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 30 грудня 2012 року у сумі 23583,33 грн. (ПДВ 4716,67 грн., т.1 а.с.88);

- податкова накладна №9 від 6 грудня 2012 року на суму 28300 грн. (ПДВ 4716,67 грн., т.1 а.с.89),

- банківська виписка від 6 грудня 2012 року (т.1 а.с.90).

Знову ж, ні одиниці виміру вартості виконаних робіт, ні обсяг, ні конкретизацію щодо яких саме вікон іде мова, ні стосовно їх розташування, не зазначено.

Крім того, позивачем надано рахунок-фактура №СФ-2211/1 від 22 листопада 2012 року на суму 179500 (ПДВ 29916,67 грн.), податкова накладна №32 від 22 листопада 2012 року, видаткова накладна №РН-2211/11 від 2 листопада 2012 року та банківська виписка від 23 листопада 2012 року, - на підтвердження отримання від ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД» ячменя «Геліос» 40000 тонн (т.1 а.с.92-95). Договір у письмовій формі - відсутній.

Докази транспортування (товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо), оприбуткування такого товару - не надано.

Також ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД» було постановлено ПП «КВІДОМ» ЦПУ з кабелем до шприців: рахунок-фактура №СФ-04/12-1 від 4 грудня 2012 року на суму 33200 грн. (ПДВ 5533,33 грн.), податкова накладна №7 від 6 грудня 2012 року у сумі 33200 грн., видаткова накладна №РН-06/12-1 від 6 грудня 2012 року та банківська виписка від 6 грудня 2012 року (т.1 а.с.96-99).

Так само документів на підтвердження транспортування, отримання такого товару, оприбуткування на складі позивачем - не було надано.

Щодо відносин позивача з ТОВ «СОМНІУМ» судом встановлено наступне.

4 червня 2012 року між ПП «КВІДОМ» та ТОВ «СОМНІУМ» укладено договір поставки №0406/1, відповідно до якого продавець (ТОВ «СОМНІУМ») зобов'язується продати та поставити, а покупець (ПП «КВІДОМ») - прийняти та оплатити бітумну емульсію. Найменування, кількість, ціна, термін та умови поставки товару, що постачається згідно з даним договором, визначається у специфікаціях, що є додатками до договору і становлять його невід'ємну частину. Продавець зобов'язується надати покупцю видаткову та податкову накладні, сертифікат якості заводу-виробника на відвантажений товар. Підприємством, на засвідчення його виконання, надано копії таких документів:

- специфікація №1 від 4 червня 2012 року на суму 51500 грн., специфікація №2 від 4 червня 202 року на суму 51500 грн., специфікація №3 від 12 липня 2012 року на суму 51500 грн., специфікація №4 від 12 липня 2012 року на сумі 51500 грн. (т.1 а.с.100-102, 103-105);

- рахунок-фактура №СФ-47 від 6 липни 2012 року у сумі 103000 грн. (ПДВ 17166,67 грн. т.1 а.с.107), видаткова накладна №РН-47 від 12 липня 2012 року у сумі 51500 грн. (т.1 а.с.108), податкова накладна №20 від 12 липня 2012 року у сумі 51500 грн. (т.1 а.с.109);

- видаткова накладна №РН-48 від 12 липня 2012 року у сумі 51500 грн. (т.1 а.с.110), податкова накладна №21 від 12 липня 2012 року на суму 51500 грн. (т.1 а.с.111);

- банківська виписка від 12 липня 2012 року (т.1 а.с.112).

Також підприємством надано дві товарно-транспортні накладні від 12 липня 2012 року (т.2 а.с.44-45). Разом із тим, у таких документах не вказано пункт розвантаження, відомості щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, серія, а їх номери збігаються із номерами рахунків-фактур.

До того ж, представником позивача не подано рахунок-фактуру №49 від 7 липня 2012 року, на підставі якого здійснено оплату на суму 52000 грн. від 12 липня 2012 року відповідно вказаного договору. У судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити, чому у матеріалах справи наявні 4 специфікації до такого договору, проти не надано доказів на підтвердження виконання його умов у повному обсязі, оскільки поставка здійснювалась лише відповідно до двох специфікацій.

Крім того, позивачем у травні 2012 року було укладено два договорів про надання послуг із ТОВ «СОМНІУМ».

За договором про надання послуг №0705-12 від 7 травня 2012 року виконавець (ТОВ «СОМНІУМ») за завданням замовника (ПП «КВІДОМ») надає послуги (миття тари) в обсязі та на умовах, визначених договором (т.1 а.с.113-115).

На підтвердження виконання такого договору позивачем не подано жодного документу.

24 травня 2012 року між позивачем та цим же його контрагентом укладено ідентичний договір про надання послуг (послуги з миття тари) №2405-12 (т.1 а.с.116-118) та надано копії наступних документів: рахунок-фактура №СФ-000038 від 24 травня 2012 року на суму 52000 грн. (т.1 а.с.119), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000038 від 31 липня 2012 року (т.1 а.с.120), податкова накладна №4 від 3 липня 2012 року (т.1 а.с.121), банківська виписка від 3 липня 2012 року (т.1 а.с.122).

Однак обсяг господарської операції, одиниця виміру, об'єкт розташування - не вказані.

Крім того, із наявних матеріалів справи вбачається, що товариством «СОМНІУМ» виконувалися/надавалися й перераховані нижче послуги (роботи).

1. Оздоблення плівкою м. Маріуполь - рахунок-фактура №СФ-0038 від 24 травня 2012 року у сумі 52000 грн. (т.1 а.с.124), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000040 від 6 липня 2012 року (т.1 а.с.123), податкова накладна №8 від 6 липня 2012 року (т.1 а.с.126), банківська виписка від 6 липня 2012 року у сумі 52000 грн. (т.1 а.с.125). Обсяг господарської операції, об'єкт розташування - не вказані. Крім того, роботи виконувалися у місті Маріуполь, а акт здачі-прийняття робіт складений і підписаний у місті Києві.

2. Виготовлення фризу м. Київ, пр-т Маяковського - рахунок-фактура №СФ-0042 від 24 червня 2012 року у сумі 52000 грн. (т.1 а.с.128), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000041 від 6 липня 2012 року (т.1 а.с.127), податкова накладна №9 від 6 липня 2012 року (т.1 а.с.129), платіжне доручення №73 від 6 липня 2012 року (т.2 а.с.70).

Обсяг господарської операції, об'єкт розташування - не вказані.

3. Ремонт друкарського обладнання, вхідна група с084 - рахунок-фактура №СФ-00043 від 26 червня 2012 року у сумі 46000 грн. (т.1 а.с.131), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000039 від 6 липня 2012 року (т.1 а.с.130); видаткова накладна №РН-00043 від 16 липня 2012 року у сумі 35520 грн. (т.1 а.с.132), податкова накладна №7 від 6 липня 2012 року у сумі 46000 грн. (т.1 а.с.133), платіжне доручення №74 від 6 липня 2012 року (т.2 а.с.71).

Зазначення обсягу господарської операції, об'єкта розташування - відсутні.

4. Виготовлення прикасової зони м. Рівне с044; виготовлення кредитної зони м. Рівне с044; виготовлення Хайтек зони м. Рівне с044; монтаж банеру м. Маріуполь - рахунок-фактура №СФ-49 від 7 липня 2012 року у сумі 52000 грн. (т.1 а.с.135), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000042 від 12 липня 2012 року (т.1 а.с.134), податкова накладна №22 від 12 липня 2012 року (т.1 а.с.137), банківська виписка від 12 липня 2012 року (т.1 а.с.136).

Обсяг господарської операції, об'єкт розташування - не вказані. До того ж, роботи виконувалися у і у місті Маріуполь, і у місті Рівному, приймалися згідно одного акт здачі-прийняття робіт складеного у місті Києві. Яким чином відбувалося прийняття таких робіт у різних містах згідно одного й того ж самого акта - представник підприємства пояснити не зміг.

5. Внутрішнє оформлення м. Рівне с044 - рахунок-фактура №СФ-58 від 24 липня 2012 року у сумі 51500 грн. (т.1 а.с.139), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000058 від 30 липня 2012 року (т.1 а.с.138), податкова накладна №43 від 30 липня 2012 року у сумі 51500 грн. (т.1 а.с.141), банківська виписка від 30 липня 2012 року (т.1 а.с.140).

Обсяг господарської операції, об'єкт розташування - не вказані. Крім того, знову ж, роботи виконувалися у місті Рівному, а акт здачі-прийняття робіт складений у місті Києві.

6. Додаткові роботи м. Маріуполь; внутрішнє оформлення м. Рівне с044 - рахунок-фактура №СФ-59 від 24 липня 2012 року у сумі 48500 грн. (т.1 а.с.143), акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000059 від 30 липня 2012 року (т.1 а.с.142), податкова накладна №44 від 30 липня 2012 року у сумі 48500 грн. (т.1 а.с.145), банківська виписка від 30 липня 2012 року (т.1 а.с.144).

Обсяг господарської операції, об'єкт розташування - не вказані. До того ж, роботи виконувалися і у місті Маріуполь, і у місті Рівному, приймалися згідно одного акт здачі-прийняття робіт, складеного у місті Києві.

ПП «Квідом» подано реєстри виданих і отриманих податкових накладних за липень, листопад, грудень 2012 року (т.1 а.с.146-155), а також журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за аналогічний період (т.1 а.с.157-158).

На підтвердження використання відповідних робіт, послуг, придбаних товарів у власній господарській діяльності підприємством «Квідом» було надано договори із подальшими контрагентами. Разом із тим, суд не може встановити відповідність таких робіт, товарів, послуг за цими договорами тим, які постачалися/надавалися позивачу товариствами «СОМНІУМ» та «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД». Позивачем також подано копію договору оренди нерухомого майна на підтвердження наявності складських приміщень (а.с.53-65).

У судовому засіданні представник позивача наполягав на дійсності і реальності угод.

Однак наведені вище обставини не дають змогу суду стверджувати про товарність і реальність відповідних операцій.

Такий висновок суд обґрунтовує наступним розумінням вимог чинного законодавства.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного із перерахованих складових, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.

За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між придбанням товарів, понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи численні недоліки у наданих підприємством первинних документах, подання останніх не у повному обсязі, наявність суперечливих відомостей, відсутність конкретизації операцій, суд резюмує, що отримання позивачем товарів, робіт, послуг від ТОВ «СОМНІУМ» та ТОВ «СТРОЙ ІНВЕСТ ЛТД» документально не підтверджується. Надані підприємством «Квідом» документи є недостатніми для підтвердження факту реальності операцій.

Твердження ж податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за операціями із згаданими контрагентами позивачем спростовані не були.

Це означає, що висновки Інспекції про заниження ПП «КВІДОМ» грошових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток є правильними, а оскаржувані повідомлення-рішення - правомірними.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 жовтня 2013 р.