Постанова № 34374794, 16.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2013 р. (12:07) Справа №801/8090/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру контролю космічного простору (філія) Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Центру контролю космічного простору (філія) Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання неправомірним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди та зобов'язання відповідача виплатити одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби у Збройних Силах України у розмірі 2514 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 20 років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 20 років безперервної військової служби. Відповідно до довідки - розрахунку відповідача розмір винагороди за безперервну військову службу за 20 років складає 2514 грн., проте фактично винагорода позивачу виплачена не була.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, ї права, та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 проходить службу в Центрі контролю космічного простору (філія) Національного центру управління та випробувань космічних засобів на посаді інженера групи контролю радіоелектронної обстановки відділу застосування космічних засобів та науково-дослідної, випробувальної роботи, що підтверджується витягом із його послужного списку (а.с.5) та довідкою вих. №.108 від 09.08.13, виданою начальником Центру контролю космічного простору (а.с.7).

Таким чином, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач проходив військову службу у Центрі контролю космічного простору (філія) Національного центру управління та випробувань космічних засобів, як відряджений військовослужбовець, зазначена служба відноситься до публічної служби.

05 серпня 2013 року позивачем ОСОБА_1 було подано рапорт на ім'я начальника Центру контролю космічного простору про виплату йому одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної служби у Збройних Силах України (а.с.4).

Згідно з довідкою-доповіддю начальника відділу кадрової роботи та документаційного забезпечення від 07 серпня 2013 року виплата одноразової грошової допомоги за безперервну військову службу військовослужбовцям, відрядженим до Державного космічного агентства України, не передбачена (а.с.4).

Відповідно до довідки-розрахунку від 09 серпня 2013 року №109 розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служи за 20 років складає 2514 грн. (а.с.6).

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

У ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу"(далі - Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи) (п. 2 Постанови № 1294).

Наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності календарної військової служби строком 20 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що після 10 червня 2013 року позивач згідно з положеннями Постанови №1294 та Інструкції № 260 має право на отримання винагороди за 20-річну тривалість безперервної військової служби.

Розмір винагороди розрахований вірно в розмірі 2514 грн., що підтверджується вищевказаною довідкою -розрахунком від 09 серпня 2013 року №109 та не оскаржується відповідачем.

Незважаючи на те, що позивач мав право на отримання винагороди за тривалість безперервної військової служби та звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової винагороди, відповідач не надав доказів видання відповідного наказу та доказів її виплати.

Судом також встановлено, що станом на день розгляду справи зазначена винагорода позивачу не виплачена.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 затверджені Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, в п. 1 якої встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Водночас відповідно до п. 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 р., за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводів відповідача, викладених у довідці-доповіді від 07 серпня 2013 року та письмових запереченнях проти позову, згідно із якими він обґрунтовує невиплату позивачу одноразової винагороди за 20-річну тривалість безперервної військової служби тим, що вказані виплати не передбачені для працівників Національного космічного агентства України.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби у Збройних Силах України у розмірі 2514 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем фактично було відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної служби у Збройних Сил України у розмірі 2514 грн. шляхом надання та ознайомлення позивача з довідкою-доповіддю від 07 серпня 2013 року та рішення у формі наказу не приймалося, яке б для позивача створювало певні правові наслідки, то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірним рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди.

Крім цього, суд зазначає, що задоволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби у Збройних Сил України у розмірі 2514 грн. є належним та достатнім способом захисту порушених прав та інтересів позивача, що у повній мірі відновлює, захищає їх,.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 16 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 21 жовтня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Центр контролю космічного простору (філія) Національного центру управління та випробувань космічних засобів виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби у Збройних Силах України у розмірі 2514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет