Постанова № 3437432, 02.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2009

Справа №2-29/1322.2-2008

За позовом - Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України, (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1).

До відповідача – Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод», (98400, вул. Македонського, 1, м. Бахчисарай).

Про стягнення 512 500,00 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Секретар судового засідання Романів В.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Луханіна М. В. – представник, довіреність № 2676/32-0818 від 23.05.08р.

Від відповідача - Дудкін В. С. – представник, довіреність від 06.10.2008р.

Суть спору: Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» про стягнення 512 500,00 грн. фінансових санкцій виробництво спирту – сирцю виноградного без ліцензії та зберігання спирту – сирцю виноградного в місцях зберігання, не віднесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.08.2008р. справа №2-16/1322.1-2008А роз’єднана на дві окремі справи: №2-16/1322.2-2008А за позовом Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України до Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» про стягнення фінансових санкцій в сумі 512 500,00 грн. та №216/8777.1-2008А за позовом Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» до відповідача Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.09.2008р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-16/8777.1-2008А.

Резолюцію в.о. Голови господарського суду АР Крим від 03.10.2008р., справа №1-16/1322.2 передана до провадження судді господарського суду АР Крим Башилашвілі О. І. та справі привласнено номер №2-29/1322.2-2008А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки відповідача з його боку були встановлені порушення закону в частині зберігання відповідачем в місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру та здійснення виробництва спирту-сирцю виноградного та спирту-сирцю плодового без наявності ліцензії.

Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що спирт – сирець виноградний зберігався у ємкостях для зберігання спирту етилового, на які є довідка про внесення до Єдиного реєстру місць зберігання спирту, а для зберігання спирту іншого виду отримання нової довідки не потрібно. Крім того, відповідач посилається на те, що виробляв спирт для атестації виробництва коньячного спирту. Відповідач також вказує на те, що про проведенні перевірки та винесені рішення, позивач належним чином не встановив вартість спирту, який зроблений та знаходився на зберіганні, у зв’язку з чим штрафні санкції застосовані необґрунтовано, а згідно акту перевірки позивачем не було встановлено місце фактичного зберігання спирту-сирцю виноградного.

Після отримання судом інформації про те, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 26.01.2009р., залишено без змін постанову господарського суду АР Крим від 27.10.20008р. у справі №2-29/1322.2-2008А та вказана ухвала набрала законної сили, суд поновив провадження у справі.

02.04.2009р. позивач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з поданням до Вищого адміністративного суду касаційної скарги на постанову господарського суду та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі №2-16/8777.1-2008А за позовом Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України про рішення Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України №000033 від 08.01.2004р.

Суд залишив це клопотання позивача без задоволення, у зв’язку з неподанням суду відповідних доказів, прийняття касаційної скарги до розгляду.

Крім того, в судовому засіданні позивач подав на розгляд суду клопотання про заміну позивача на його правонаступника – Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України.

Клопотання судом задоволено.

Після з’ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів. Після закінчення дебатів, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

07.10.03 Регіональним управлінням ДААК ДПА України в Автономній Республіці Крим проведено перевірку дотримання ЗАТ „Бахчисарайський виноробний завод” вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, напоїв та тютюнових виробів”.

В результаті проведеної перевірки відповідачем були виявлені порушення, передбачені п.5. і п.11 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме зберігання спирту в місцях зберігання не внесених в Єдиний реєстр місць зберігання і здійснення виробництва спирту-сирцю виноградного без наявності ліцензії.

По даному факту відповідачем був складений акт № 1 від 07.10.2003 року, в якому відображені виявлені порушення.

08.01.2004 року на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до ЗАТ «Бахчисарайский виноробний завод» фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України № 481/95-ВР у розмірі 512 500 грн.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

- значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою від 27.10.2008р. у справі № 2-29/8777.1-2008А господарський суд АР Крим визнав недійсним рішення Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України №000033 від 08.01.2004р. про застосування до Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» фінансових санкцій в сумі 512 500,00 грн.

Підставою для визнання недійсним рішення позивача, послужило те, що при складанні акту перевірки, відповідачем були допущені істотні порушення, а саме: неправильно вказаний вид продукції, що виробляється, не встановлена вартість продукції. З вказаної постанови господарського суду АР Крим також вбачається, що суд дійшов висновку про те що, докази правомірності, законності, обґрунтованості спірного рішення про застосування штрафних санкцій – відсутні, а висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки № 1 від 07.10.2003р., не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

Ухвалою від 26.01.2009р. у справі 2-29/8777.1-2008А (22-а-2114/08) Севастопольський апеляційний адміністративний суд АР Крим від 26.01.2009р., залишив без змін постанову господарського суду АР Крим від 27.10.20008р. у справі №2-29/1322.2-2008А.

За викладених обставин, враховуючи те, що постанова господарського суду АР Крим від 27.10.2008р. у справі № 2-29/8777.1-2008А набрала законної сили, у якій в свою чергу суд встановив факт необґрунтованості застосування до ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України № 481/95-ВР у розмірі 512 500 грн., суд вважає, що у позові слід відмовити.

Крім того, суд встановив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 58 „Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України" постановлено реорганізувати Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

На виконання даної постанови наказом ДПА України від 10.02.2007 року № 71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України та визнано таким, що втратив чинність, наказ ДПА України від 21.08.2001 № 331 „Про затвердження Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів".

21.02.2007 року здійснено державну реєстрацію Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Враховуючи припинення діяльності ДААК ДПА України та перехід всіх прав і зобов'язань до Департаменту САТ ДПА України, який і є правонаступником попереднього, а також покладання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 № 940 „Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" всіх функцій та завдань, реорганізованого ДААК ДПА України, на Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, останній наділений всіма процесуальними повноваженнями стосовно стягнення суми штрафних санкцій.

Так, відповідно до ст. 55 КАС України, суд вважає за необхідне замінити позивача - Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України на його правонаступника - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні – 02.04.2009р.

Постанова оформлена та підписана відповідно до ст.160 КАС України – 07.04.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Замінити позивача - Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код в ЄРПО України 26059999) на його правонаступника - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України(01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код в ЄДРПО України 34965046).

2. В задоволенні позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.