Рішення № 34373806, 17.10.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/41/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді Стратович О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Єпифанович Г.В.

представників сторін : ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду , в м. Олевську , цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк » / далі ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК » / , 49094 , м . Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги , 50 , до ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та звернувся до суду з клопотанням про зменшення стягнення розміру неустойки у відповідності до вимог п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ .

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 12.12.2007 року було укладено споживчий кредитний договір № DN81AR23880100 ( далі договір ) , про надання відповідачу кредиту в розмірі 83 722,73 гривень на придбання автомобіля .

Відповідно до п.7.1 умов договору Банк зобов'язаний надати позичальникові кредитні кошти на строк з 20.12.2007 по 19.12.2014 роки у виді не поновлюваної лінії ( далі «кредит» ) у розмирі 83722 , 73 гривень на наступні цілі : 55423,00 гривень на купівлю автомобіля ( споживчі цілі ) , а також у розмірі 34,00 гривень для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2 на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № DN81AR23880100 від 18.12.2008 року , договором особистого страхування № DN81LK23880100 від 20.12.2007 року на строк до 19.12.2008 року у сумі 554,23 гривні , а також винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 4433,84 гривні та у розмірі 23277,66 гривень на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку , передбачених п. п. 2.1.3 , 2.2.7 даного Договору , за сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,80 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом , щомісячної винагороди у розмірі 0,50 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля , відсотки на дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.10 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу , згідно п. 6.2 даного Договору ( а.с. 4 ) .

Відповідно до договору застави , кредитний договір забезпечується заставою легкового автомобіля марки CHERY A15 AMULET державний номер НОМЕР_3 ( а.с.57-58 ) .

Відповідно до довідки-розрахунку предмет застави ( автомобіль ) був реалізований 25587,00 гривень ( а.с. 55 ) . Виручені кошти були звернені на погашення заборгованості по процентам .

Умови кредитного договору відповідачем не виконані . На час розгляду справи в суді кредит не погашено, заборгованість за кредитним договором ( відповідно до уточненої позовної заяви ) становить 126 012,59 гривень , що стверджується розрахунком заборгованості , а саме: заборгованість за кредитом становить - 43273,94 гривень ; заборгованість по процентам за користування кредитом становить - 24086,13 гривень ; заборгованість по комісії за користування кредитом 10257,82 гривень ; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором становить 48376,64 гривні .

Крім того позивач просить стягнути з відповідачів витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 1030,01 гривень , що стверджується відповідним платіжним дорученням .

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку , що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані наступними нормативно-правовими актами , а саме :

Так , відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закона України « Про захист прав споживачів » від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ встановлено , що несправедливими є , зокрема , умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації ( понад п'ятдесяти відсотків вартості продукції ) у разі невиконання ним зобов'язань за договором .

Відповідно до ст. 526 ЦК України убачається , що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК ; відповідно до ст.530 ЦК зазначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Стаття 610 ЦК передбачає , що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Згідно ст.549 ЦК пеня не є компенсацією , а є видом забезпечення виконання зобов'язання .

Спеціальна позовна давність у відповідності до вимог ст.258 ЦК при вирішенні судом питання про стягнення пені складає один рік .

В ч.3 ст. 551 ЦК передбачено , що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків , та за наявності інших обставин , які мають істотне значення .

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК наслідками порушення відповідачем зобов'язання , щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту .

В ч.1 ст. 60 ЦПК зазначено , що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору , що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи .

Суд бере до уваги посилання представника відповідача щодо застосування до спірних правовідносин , які виникли внаслідок укладеного між сторонами споживчого кредиту положень п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ , щодо зменшення розміру штрафних санкцій .

Постановою Пленуму ВСУ № 5 від12.04.1996 року « Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів » зазначено , що до відносин , які регулюються Законом України « Про захист прав споживачів » відносяться і ті , що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян , у тому числі про надання кредитів , відкриття й ведення рахунків , проведення розрахункових операцій.

Крім того при вирішенні даного спору суд бере до уваги висновки Конституційного суду України № 15 -рп/10 від 10.11.2011 року у справі № 1-26/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22,23 ст.1 , ст..11 , ч.8 ст.18 , ч.3 ст.22 Закону України « Про захист прав споживачів » у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України ( справа про захист прав споживачів кредитних послуг ) про поширення на правовідносини між кредитодавцем та позичальником ( споживачем ) за договором про надання споживчого кредиту , що виникають як під час виконання такого договору положень п.п. 22,23 ст.1 , ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів » .

За вказаних обставин , суд вважає за можливе застосувати положення п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » при визначенні розміру пені , оскільки визначений позивачем розмір пені є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту .

Виходячи з розрахунку позивача , який наявний в матеріалах справи ( а.с. 66 ) заборгованість за тілом кредиту станом на 24.05.2013 року становить 20900,74 гривень .

Таким чином до стягнення з відповідача підлягатиме 10450,37 гривень як 50% від розміру заборгованості по кредиту на суму 20900,74 гривень .

Суд , дослідивши письмові докази , приходить до висновку , що відповідач (боржник) не виконав своїх зобов'язань перед кредитором , чим спричинив позивачу матеріальну шкоду ( збитки ) , які повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача в примусовому порядку , а тому позов підлягає до задоволення частково .

Керуючись : п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ ; ч.2 ст. 258 , ст. ст. 526 , 530 , ч.1 ст. 546 , ч.1 ст. 549 , ч.3 ст. 551 , ст. 610 , п.3 ч.1 ст.611 , ч.2 ст. 627 , ч.2 ст.1050 , ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11 , 60, 88, 212-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк » / далі ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК » / , м . Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги , 50 , до ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору - з а д о в о л ь н и т и ч а с т к о в о .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 , ( ІПН : НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_4 виданий 23.06.1999 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на р\р 29092829003111 в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» МФО 305299 код ЄДРОПУ 14360570 , грошові кошти в сумі 88086,32 гривень заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на р\р 64993919400001 в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» МФО 305299 код ЄДРОПУ 1460570 , витрати в сумі 880,85 гривень понесених позивачем при сплаті судового збору .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом десяти днів з дня його проголошення .

Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя: О. В. Стратович