Рішення № 34372573, 17.10.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.10.2013 Справа № 0814/12660/2012

Провадження № 2/334/358/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Колесник С.Г.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, де зазначив, що 31.07.2007 року між Банком та відповідачкою був укладений кредитний договір № 11-3956-077 АП, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кошти в розмірі 30 722,00 долари США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі встановленому в п.п.4.1 Кредитного договору та з кінцевим терміном повернення 31.07.2014 року.

Також 31.07.2007 року між Банком та відповідачкою був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 11-3956-077 ПЛ, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кошти в розмірі 10 860,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% річних з кінцевим терміном повернення 31.07.2014 року.

Позивачем умови обох кредитних договорів були виконані в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договорів, не виконує, у зв'язку з чим станом на 29.10.2012 року виникла заборгованість:

по кредитному договору № 11-3956-077 АП : по ссудній заборгованості - 14 366,07 доларів США, по процентам за користування кредитом - 5 869,39 доларів США, по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту - 283 522,96 грн.;

по кредитному договору № 11-3956-077 ПЛ: по ссудній заборгованості - 7 722,55 грн., по процентам за користування кредитом - 6 085,11 грн., по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту - 47 414,29 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитними договорами, та понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти позову, але вказала на те, що нараховані відсотки по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту є неспівмірними із розміром основного боргу. Крім того, нею неодноразово застосовувались спроби до погашення, заборгованості в добровільному порядку: було віддано на реалізацію заставне майно - автомобіль, в 2011 році частково було погашено виниклі заборгованості за кредитним договором № 11-3956-077 АП. Просить зменшити розмір пені, оскільки він значно перевищує розмір збитків, завданих нею банкові.

Представник відповідачки в судовому засіданні частково заперечувала проти вимог позову та додала, що якщо розмір пені значно перевищує розмір збитків то він може бути за заявою відповідача зменшений за рішенням суду, на підставі п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", оскільки зменшення розміру неустойки може бути застосовано лише до відсотків, які нараховуються як неустойка. Просить суд зменшити заборгованість по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту в обох кредитних договорах до суми заборгованості по процентам за користування кредитом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В судовому засіданні встановлено, що 31.07.2007 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11-3956-077 АП, за яким відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 30 722,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом, згідно процентних ставок, встановлених п.п. 4.1 вказаного договору та кінцевим терміном повернення коштів до 31.07.2014 року, та договір про відкриття кредитної лінії №11-3956-077 ПЛ, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кошти в розмірі 10 860,20 грн. зі сплатою 20% відсотків річних за користування коштами та кінцевим терміном повернення 31.07.2014 року.

Банком умови кредитних договорів були виконані в повному обсязі, тобто відповідачка отримала вказані в договорах грошові суми.

Відповідно до пп. "в" ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.93 р. індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На дату видачі кредиту вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв'язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29.05.01 року).

Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії (ст.ст. 2, 15, 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 року) Позивач згідно ст. 6 «Положення про філію» може виконувати банківські операції, передбачені ст. 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у п. 3 ч. 1 ст. 47 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно ст. 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

Кредитним договором, укладеним між сторонами, встановлені взаємні права і обов'язки сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2009 року за Вих. № 676, 377 Позивач направив Відповідачці вимоги з попередженням про те, що у разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі виконання нею зазначених вимог, Банк буде змушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобов'язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.

Згідно квитанції № 20+59 від 11.02.2011 року та меморіальних ордерів № 1306001 та № 1306002 від 11.02.2011 року ОСОБА_1 частково була погашена виникла за кредитним договором № 11-3956-077 АП заборгованість у сумі:

в рахунок погашення кредитної заборгованості - № 120 150,00 грн.,

в рахунок погашення сумнівних процентів - 13 515,59 грн.,

в рахунок нарахованих відсотків - 19 763,55 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Однак, ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договорів, в повному обсязі не виконала, у зв'язку з чим, станом на 29.10.2012 року виникла заборгованість:

по кредитному договору № 11-3956-077 АП : по ссудній заборгованості - 14 366,07 доларів США, по процентам за користування кредитом - 5 869,39 доларів США, по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту - 283 522,96 грн.;

по кредитному договору № 11-3956-077 ПЛ: по ссудній заборгованості - 7 722,55 грн., по процентам за користування кредитом - 6 085,11 грн., по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту - 47 414,29 грн.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

За правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Не дивлячись на неодноразові спроби, ОСОБА_1 порушення основного зобов'язання своєчасно не усунула: кредитні кошти та проценти за користування ними в повному обсязі не повернула.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК ; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Пунктом 12 постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ також зазначено, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Отже, чинне законодавство визначає можливість визначення ціни позову та стягнення судами сум в іноземній валюті, якщо спір виник із зобов'язань, виражених в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність з розміром основного зобов'язання.

З огляду на вищевказане, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню заборгованість по кредитному договору № 11-3956-077 АП : по ссудній заборгованості - 14 366,07 доларів США, по процентам за користування кредитом - 5 869,39 доларів США та по кредитному договору № 11-3956-077 ПЛ: по ссудній заборгованості - 7 722,55 грн., по процентам за користування кредитом - 6 085,11 грн.,

Що ж стосується суми непогашеної пені по процентам та кредиту, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України та з урахуванням засад справедливості, добросовісності й розумності погоджується з думкою представника відповідачки, щодо того, що він значно перевищує розмір фактичних збитків, є неспівмірним з розміром основного зобов'язання, а тому в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача суми непогашеної пені по процентам та кредиту по кредитному договору № 11-3956-077 АП в розмірі 5 869,39 доларів США (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять доларів США 39 центів), що відповідно до курсу НБУ станом на 17.10.2013 року становить 46 914,03 грн., а по кредитному договору № 11-3956-077 ПЛ - відповідно 6 085,11 грн.

Також, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь банка понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 грн. при зверненні із позовом до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 88, 119, ст. 158 ч.2, 169, 224-226, 109, 114, 119 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, п. 1 ст. 530, ст. 598, 599, ст.ст. 610, 611, 629, п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р 37390010900980 у філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО № 313731, код ЄДРПОУ 25821086) заборгованість за кредитним договором № 11-3956-077 АП від 31.07.20107 року в розмірі:

по ссудній заборгованості - 14 366,07 доларів США (чотирнадцять тисяч триста шістдесят шість доларів США 07 центів),

по процентам за користування кредитом - 5 869,39 доларів США (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять доларів США 39 центів),

по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту - 5 869,39 доларів США (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять доларів США 39 центів), що відповідно до курсу НБУ станом на 17.10.2013 року становить 46 914,03 грн. (сорок шість тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень 03 коп.);

за кредитним договором № 11-3956-077 ПЛ від 31.07.2007 року:

по ссудній заборгованості - 7 722,55 грн. (сім тисяч сімсот двадцять дві гривні 55 коп.),

по процентам за користування кредитом - 6 085,11 грн. (шість тисяч вісімдесят п'ять гривень 11 коп.),

по сумі непогашеної пені по процентам та кредиту - 6 085,11 грн. (шість тисяч вісімдесят п'ять гривень 11 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р 37390010900980 у філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО № 313731, код ЄДРПОУ 25821086) судові витрати в розмірі 3 219,00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Колесник С. Г.