Рішення № 34371047, 25.10.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

25.10.2013

Справа № 335/6880/13-ц 2/335/2010/2013 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Апаллонової Ю.В.

при секретарі Франчук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,треті особи Третя Запорізька державна нотаріальна контора, ТОВ ЗМБТІ в Запорізькій області про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,треті особи Третя Запорізька державна нотаріальна контора, ТОВ ЗМБТІ в Запорізькій області про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування.

В процесі розгляду справи уточнила позовні вимоги. У позовній заяві зазначала, що вона є донькою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилася спадщина на частку квартири АДРЕСА_1. Мати ОСОБА_4 не претендує на цю спадщину, але після смерті батька вона звернулась до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини в моїх інтересах, як представник, оскільки мені на той час було 13 років. Таким чином, вбачається, що позивач прийняла спадщину після померлого батька, як спадкоємець першої черги. Крім позивача, до нотаріальної контори також надійшла заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 від його матері - ОСОБА_5.

Згідно Довідки БТІ від 28.10.1998 р. квартира була приватизована трьома особами - моїм батьком ОСОБА_3, бабою ОСОБА_5, яка також вже померла (але після смерті батька), та братом померлого батька (моїм дядьком) ОСОБА_2 в рівних долях, тобто по 1/3 частини.

Як вбачається із цієї Довідки та інформації, викладеної в позові, який так і не було розглянуто через смерть позивача ОСОБА_5, - ідеальна частка у спільній сумісні власності так і не була визначена (власність спільна сумісна).

В квартирі станом на теперішній час зареєстрований ОСОБА_2 (далі - Відповідач), але спілкування з позивачем з питань спадкування спірної квартири він всіляко уникає, документи на квартиру надавати також не бажає.

Із відповіді нотаріальної контори за вих. № 1561/02-14 від 12.06.2013 вбачається, що в ситуації яка склалась (відсутність в позивача правовстановлюючих документів на квартиру) - вона не зможе реалізувати шляхом звернення до нотаріальної контори своє право на оформлення спадщини за законом.

Посилаючись також на ст.. 368, 370, 372 ЦК просила суд визнати за ОСОБА_3, станом на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_5, станом на день смерті, право власності на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - право власності 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та на 1/12 частини за правом представлення після баби ОСОБА_5, що разом складає - 1/4 частини, визнати за іншим співвласником та водночас спадкоємцем ОСОБА_2 право власності 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом та у відповідності до закону після смерті його матері ОСОБА_5.

У судове засідання позивач не з'явився надав суду заяви про розгляд справи у його відсутності. На позовних вимог наполягає. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з'явився, причину неявки суду не сповістив, про час та місце розгляду справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт, який повернуто до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання", заперечень до позовної заяви не надав, тому, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

У судове засідання треті особи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Від нотаріальної контори надійшов лист про розгляд справи у відсутність представника контори.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогявіо Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно ст.. ст.. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) а спадкування здійснюється за заповітом або законом і до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті..

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.6,7)

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частку квартири АДРЕСА_1

Була заведена відповідна спадкова справа Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою №653/98р (а.с.40-43)

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 після смерті батька звернулась до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини в інтересах ОСОБА_1, як представник, оскільки на той час позивачу було 13 років.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого батька, як спадкоємець першої черги.

Крім ОСОБА_1 до вказаної нотаріальної контори також надійшла заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 від його матері - ОСОБА_5.

Згідно Довідки БТІ від 28.10.1998 р. квартира була приватизована трьома особами -батьком позивача ОСОБА_3, бабою ОСОБА_5, яка також вже померла (але після смерті батька), та братом померлого батька (дядьком позивача) ОСОБА_2 в рівних долях, тобто по 1/3 частини.

Як вбачається із цієї Довідки та інформації, викладеної в позові, який так і не було розглянуто через смерть позивача ОСОБА_5 (а.с.10-11), - ідеальна частка у спільній сумісні власності так і не була визначена.

В квартирі станом на теперішній час зареєстрований ОСОБА_2.

Після того, позивачу стало відомо про вище викладене від своєї матері, вона звернулась із листом-зверненням до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори за роз'ясненнями.

Із відповіді нотаріальної контори за вих. № 1561/02-14 від 12.06.2013 вбачається, що через відсутність у позивача правовстановлюючих документів на квартиру вона не може реалізувати шляхом звернення до нотаріальної контори своє право на оформлення спадщини за законом.

Відповідно ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року п.12 роз'яснено, що за загальними правилами ч.2 ст.372 при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст. 370, ч.2 ст. 372 ЦК України).

З урахуванням викладеного та відсутності між співвласниками договору, підлягає визнанню визначення ідеальних часток в квартирі АДРЕСА_1 за кожним співвласником в рівних частках, тобто по 1/3 - за ОСОБА_3, на день смерті, ОСОБА_5, на день смерті, та ОСОБА_2.

Спадкодавцю ОСОБА_3 належала 1/3 частина спірної Квартири.

Спадкоємців першої черги, які звернулись до нотаріальної контори у встановлений законом строк для прийняття спадщини у вигляді 1/3 частини квартири, двоє - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (моя баба), по 1/6 частини квартири кожному.

ОСОБА_5 вже була власницею після приватизації 1/3 частини квартири та прийняла спадщину (1/6 частини квартири), шляхом подання заяви до нотаріальної контори, але не оформила її належним чином, тобто свідоцтво про право на спадщину не отримувала, право власності не реєструвала в органах БТІ.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в спадкоємця з моменту державної реєстрації майна.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.(а.с.45-51).Після її смерті залишився заповіт від 25.06.1996 року, згідно якого вона заповідає все майно, яке належало їй на день смерті, сину - ОСОБА_2, тобто Відповідачу.

На день смерті ОСОБА_5 їй належала 1/3 частина квартири.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що Відповідач отримав лише свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошову суму 102 грн. 67 коп.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку квартири він не отримував, до Позивача із позовом про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування не звертався.

Оскільки, як зазначалось вище померлій ОСОБА_5 належала 1/3 частина квартири, в тому числі й на момент її смерті - Відповідач може спадкувати тільки цю частину за заповітом (що разом складатиме з його часткою 2/3 частини квартири).

ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги після померлого батька, маю право на спадкування 1/6 частини квартири.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

ОСОБА_5 померла та не встигла оформити спадщину після мого батька в розмірі 1/6 частини квартири, а ОСОБА_1 є її онукою, у позивача виникло виникло право спадкування за представленням.

У відповідності до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Померла ОСОБА_5, як зазначалось вище, була зареєстрованою власницею 1/3 частини квартири та визначила спадкоємця в заповіті - ОСОБА_2 Щодо спадщини після ОСОБА_3, яку вона не встигла оформити (1/6 частина квартири) - на цю частину спадщину розповсюджується дія закону, а не заповіту.

Спадкоємцями після її смерті є її син ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за правом представлення після смерті батька та водночас сина ОСОБА_5 - ОСОБА_3.

За законом батьку ОСОБА_3, якби він був живий, належала б половина частки спадщини після його матері, а моєї баби ОСОБА_5.

Ця частка складає половину від 1/6 частини квартири та дорівнює - 1/12 частини.

Таким чином ОСОБА_1 має право на спадкування 1/6 частини після батька, та на 1/12 частини за правом представлення після баби, що разом складає частину 1/4 квартири.

Водночас інший співвласник ОСОБА_2, який мав 1/3 частини квартири після приватизації, спадкує за заповітом після своєї матері ОСОБА_5 частину квартири, яка належала їй на день смерті, а саме - 1/3 частини, що разом складає 2/3. До цієї частки додається половина від 1/6 частини квартири, яка спадкується за законом, оскільки не охоплюється заповітом. Всього його частка складає 2/3 + 1/12 = 3/4 частини квартири.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повинно залишитись два співвласника квартири в порядку спадкування ОСОБА_1 - власник 1/4 частини квартири;ОСОБА_2 - власник 3/4 частини квартири.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач виконав обов'язок доказування згідно ст.60 ЦПК України в обсязі необхідному та достатньому для задоволення позовних вимог.

Виходячи із положень ст. 11 ЦПК України, суд враховуючи,що позивачем вимоги про стягнення судового збору не заявлені, лишає судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 57-60, 61, 209, 212 -218,224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,треті особи Третя Запорізька державна нотаріальна контора, ТОВ ЗМБТІ в Запорізькій області про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, станом на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1;

Визнати за ОСОБА_5, станом на день смерті, право власності на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1;

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та на 1/12 частини за правом представлення після баби ОСОБА_5, що разом складає - 1/4 частини;

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом та у відповідності до закону після смерті його матері ОСОБА_5.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копі.

Суддя: Ю.В. Апаллонова