Рішення № 34370333, 15.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3825/13 15.10.2013 15.10.2013 15.10.2013

Провадження №22-ц/784/3110/13 Головуюча суду першої інстанції Чаус Л.В.

Категорія 32 Суддя-доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Белеверєю В.А.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_3,

- відповідача ОСОБА_4, його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2013 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та втраченого заробітку,

встановила:

23 квітня 2013 року ОСОБА_6 пред'явив до ОСОБА_4 позов про стягнення на відшкодування матеріальної шкоди 3 488 грн. 85 коп. та на відшкодування моральної шкоди - 2 000 грн.

У подальшому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути 2 835 грн. втраченого заробітку (доходу), 2 864 грн. 38 коп. витрат на придбання ліків та транспортні витрати та 2 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 30 січня 2010 року внаслідок нанесених ОСОБА_4 умисних ударів ногами в область правої ноги, йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому с/3-н/3 правої гомілки із зсувом.

02 лютого 2010 року в місці перелому, тимчасово, до зростання кісток, встановлено металеву пластину (фіксатор правої голені).

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня 2010 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на його користь 12 614 грн. 85 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 вересня 2010 року зазначений вище вирок змінено в частині відшкодування моральної шкоди, зменшено розмір на її відшкодування до 5 000 грн.

Позивач вказував, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, він продовжував лікування. 14 грудня 2012 року була проведена хірургічна операція по видаленню встановленого фіксатору правої голені та ним на цей час було втрачено працездатність.

Витрати на його лікування з 13 по 28 грудня 2012 року склали 2 864 грн. 38 коп., у тому числі: 2 540 грн. 98 коп. на медикаменти, 323 грн. 40 коп. - витрати на транспортні послуги, які він просив стягнути з відповідача.

Втрачений ним заробіток (дохід) за цей період складав 2 835 грн.

Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача та перенесенням повторної операції, йому було завдано моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., яка була йому заподіяна внаслідок фізичних страждань.

Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення витрат на оплату листка непрацездатності.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2013 року позов задоволений частково. З відповідача на користь ОСОБА_6 стягнуто 2 628 грн. 58 коп. майнової шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 344 грн.10 коп. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду змінити в частині розміру моральної шкоди, зменшивши її розмір до 441 грн. 92 коп., та скасувати в частині витрат на лікування в розмірі 2 375 грн. 58 коп. й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди у вигляді внесків до місцевого фонду «Надія», витрат на бензин, не пов'язаних з транспортуванням позивача у зв'язку з лікуванням, та втраченого ним заробітку, суд виходив з того, що вони є безпідставними. В цій частині рішення суду не оскаржувалось, тому не є предметом апеляційного перегляду.

Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат на придбання ліків та витрат, пов'язаних з транспортування позивача у зв'язку з лікуванням, суд виходив з того, що такі вимоги підтверджені належними та допустимими доказами.

Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд виходив з того, що позивач переніс моральні страждання з приводу повторної операції, тому вважав достатньою компенсацією цієї шкоди 2 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду в частині стягнення витрат на лікування позивача.

Однак з висновками суду першої інстанції у частині відшкодування моральної шкоди погодитися неможна.

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2010 року внаслідок нанесених ОСОБА_4 умисних ударів ногами в область правої ноги, йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому с/3-н/3 правої гомілки із зсувом.

02 лютого 2010 року в місці перелому, тимчасово, до зростання кісток, встановлено металеву пластину (фіксатор правої голені) (а.с.29).

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня 2010 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на його користь 12 614 грн. 85 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.3-4).

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 вересня 2010 року зазначений вище вирок змінено в частині відшкодування моральної шкоди, зменшено розмір на її відшкодування до 5 000 грн. (а.с.5-6).

21 жовтня 2010 року відповідач поштовим переказом надіслав позивачу в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 12 614 грн. 85 коп. та моральної шкоди - 5 000 грн. (а.с.25).

Згідно з медичною документацією, з 13 по 28 грудня 2012 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології і ортопедії Міської лікарні № 3. 14 грудня 2012 року йому проведена операція по видаленню фіксатора правої голені.

У виписці № 11811/2035 медичної установи зазначено, що ОСОБА_6 проведено лікування: аксеф, метрогіл, лінкомицин, клексан, стабізол, ксефокам (а.с. 54).

На підтвердження придбання цих ліків, позивач надав суду копію чеку ТОВ «Медикел Рут» від 14 грудня 2012 року на загальну суму 2 375 грн. 58 коп. (а.с. 8, 55). У колегії суддів не виникає сумнівів щодо придбання цих ліків позивачем під час лікування.

З листа головного лікаря Міської лікарні № 3 від 25 липня 2013 року вбачається, що хворий ОСОБА_6 лікувався переважно за власні кошти (а.с.63-64).

Інших доказів, матеріали справи не містять.

Отже, вказана копія чеку є належним та допустимим доказом відповідно до положень ст. ст. 59, 64 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення цих вимог.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі ст. 1166 ЦК України, задовольнив вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2 375 грн. 58 коп.

Що стосується висновку суду першої інстанції про відшкодування моральної шкоди, то він, на думку колегії суддів, не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно частини п'ятої цієї статті та частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом щомісячних платежів.

Оскільки моральна шкода ОСОБА_6 була відшкодована ОСОБА_4 одноразово, то, у такому разі, повторне її відшкодування закон не передбачає.

Отже, проведення повторної операції ОСОБА_6 не є підставою для відшкодування моральної шкоди, загальна сума якої була визначена з урахуванням характеру правопорушення і обсягу його страждань.

За такого, позовні вимоги ОСОБА_6 в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими.

Суд першої інстанції на вищезазначені вимоги закону не звернув належної уваги та помилково задовольнив ці вимоги.

Вирішуючи позов, колегія суддів враховує положення ч. 3 ст. 303 ЦПК України про те, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

За такого, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає зміні рішення суду в частині розподілу судових витрат, зі зменшенням стягнутого з ОСОБА_4 на користь держави судового збору з 344 грн. 10 коп. до 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.

Змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат, зменшивши розмір стягнутого з ОСОБА_4 на користь держави судового збору з 344 грн. 10 коп. до 229 грн. 40 коп.

Рішення суду в іншій частині залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: