Постанова № 34368229, 13.09.2013, Барський районний суд Вінницької області

125/344/13-а

2-а/125/55/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2013 м. Бар

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

за участю секретаря Бондар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області Антонюка Володимира Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до начальника ВДАІ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області Антонюка Володимира Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем 01.02.2013 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, перебуваючи на посаді головного інженера філії «Барський райавтодор», порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, при утриманні автодороги Т-02-29, а саме: не обробив ділянку дороги протиожеледними матеріалами, чим порушив ДСТУ 3587-97 п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994. У постанові вказано, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Дану постанову позивач вважає неправомірною, оскільки до відповідальності за дане правопорушення повинні притягуватись посадові особи власника доріг. Філія «Барський райавтодор» не є юридичною особою, є відокремленим підрозділом ДП «Вінницький облавтодор», виконує замовлення на ремонт доріг у межах визначеного та направленого фінансування. Крім того, вважає, що постанову було винесено з порушенням положень ст. 268 КУпАП - у відсутності особи, відносно якої розглядається справа про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про розгляд справи 18.12.2012 у приміщенні Барського РВ УМВС України у Вінницькій області, натомість постанову було прийнято 01.02.2013, повідомлення про розгляд справи 01.02.2013 позивач не отримував.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав за обставин, викладених у позові, просив позов задовольнити та розглядати справу у його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надіслав, заперечення проти позову не подав.

Згідно з п. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ураховуючи позицію позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 10, п. 5, 6, 9, 10 ст. 11, ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги», автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Судом встановлено, що постановою серії ВН1 №194847 від 01.02.2013, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, яке полягало у тому, що він, будучи посадовою особою, порушив правила, норми щодо належного забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги Т-02-29, а саме не обробив ділянку дороги протиожеледними матеріалами, чим порушив ДСТУ 3587-97 п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994. Відповідно до вказаної вище постанови у справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, що встановлює відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов руху.

Відповідно до п.п. 2, 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, які є обов'язковими для їх (доріг) власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт, утримання дорожніх об'єктів і користувачів, власників дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби, організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити, обмежити рух.

Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, на думку суду, є тим державним органом, який уповноважений власником (тобто державою) на здійснення перерахованих функцій. Дане підприємство утримує на балансі дороги загального користування у Вінницькій області і виконує функції замовника щодо ремонту і забезпечення утримання у належному стані таких робіт.

ОСОБА_1 працює головним інженером філії «Барський райавтодор». Філія дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» підпорядковується ВАТ «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» і не є юридичною особою, що підтверджується даними копії довідки АА №649269 з ЄДРПОУ, а тому її посадові особи не можуть нести відповідальність за порушення вимог ст. 140 КУпАП.

Філія не являється власником цих доріг. Їх власником є Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, яка є територіальним органом Державної служби автомобільних доріг в межах Вінницької області, має права юридичної особи, є балансоутримувачем доріг державного та місцевого значення загального користування в тому числі і автомобільних доріг.

Крім того, у межах власних повноважень, головний інженер філії «Барський райавтодор» виконав розрахунок часу ліквідації зимової слизькості (а.с. 8), виходячи з кількості наявної та готової до роботи у осінньо-зимовий період техніки (а.с. 7), даний розрахунок часу погоджено начальником ВДАІ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області. Таким чином, заходи з ліквідації зимової слизькості відбувалися з дотриманням наведеного вище графіку, що підтверджується даними копії шляхового листа (а.с. 9).

З урахуванням викладеного вище, вбачається, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Поряд з цим, зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо. Так, судом було встановлено, що оскаржувану постанову було винесено, у порушення вимог ст. 268 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачу ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 15.08.2013, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 107 КАС України, було встановлено строк для подання доказів для обґрунтування своїх заперечень проти позову. У встановлений судом строк відповідачем не було надано жодних доказів вини позивача, тому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України, суд вважає, що у відповідача немає заперечень проти адміністративного позову ОСОБА_1.

Таким чином, ОСОБА_1 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності. За зазначених обставин справи, постанова серії ВН1 №194847 від 01.02.2013 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає скасуванню.

На підставі ст. ст. 247, 268, 288, 292, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 2-17, 128, 158 - 163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Постанову серії ВН1 №194847 від 01.02.2013 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн - скасувати.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: