Рішення № 34367947, 10.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2013р. Справа №905/2545/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Шилової О.М.,

суддів Кучерявої О.О., Малікової Е.І.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької обл.

про: стягнення 13794571,72грн. основного боргу, 38408,79грн. інфляційних, 60993,65грн. - 3% річних, 965620,02грн. - 7% штрафу, 304968,26грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: Ященко Р.Ю. - за дов. №14-51 від 22.03.2013р.,

від відповідача: Гаврилюк Н.В. - за дов. №74-02/08 від 08.02.2013р.

У судовому засіданні оголошувалась

перерва з 13.08.2013р. до 10.10.2013р.

згідно зі ст.77 ГПК України.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

10.10.2013р. з 13-35год. до 13-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької обл. про стягнення 13794571,72грн. основного боргу, 38408,79грн. інфляційних, 60993,65грн. - 3% річних, 965620,02грн. - 7% штрафу, 304968,26грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір про купівлю-продаж природного газу №14/2418/11 від 30.09.2011р. з додатковими угодами №1 від 11.10.2011р., №1/2 від 03.01.2012р., №2 від 19.01.2012р., №3 від 27.06.2012р., акти приймання-передачі природного газу від 27.11.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р., вимогу №26/2-14-13 від 22.02.2013р.

До позову додає розрахунки суми пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та 7% штрафу (а.с.12-13).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) з супровідним листом б/н від 06.06.2013р. - Реєстр прийнятих платежів за період 30.09.2011р. - 04.03.2013р. (а.с.79-83);

2) з супровідним листом б/н від 06.06.2013р. - додаткові документи, зокрема, довідку про стан заборгованості №9-179-13 від 04.06.2013р. (а.с.97-107);

3) заперечення на відзив б/н від 08.06.2013р. з додатками (а.с.139-143);

4) клопотання б/н від 25.06.2013р. про колегіальний розгляд справи (а.с.145);

5) клопотання б/н від 13.08.2013р. про відкладення розгляду справи (а.с.172);

6) з супровідним листом б/н від 10.10.2013р. - примірник підписаного представниками продавця, покупця та газорозподільної організації і скріпленого їхніми печатками акту приймання-передачі спожитого у жовтні 2012 року природного газу від 27.11.2012р. (а.с.195-196).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) відзив №74-1218/08 від 14.05.2013р. з додатками, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в частині нарахування заборгованості за жовтень 2012 року та господарських санкцій на зазначену заборгованість (а.с.85-86);

2) пояснення вих.№74-1816/08 від 05.06.2013р. по суті спору (а.с.108-109);

3) клопотання №74-1900/08 від 12.06.2013р. про зменшення розміру стягуваної пені на 50% з додатками (а.с.115-138);

4) пояснення №74-2247/08 від 12.08.2013р. з додатками (а.с.152-171);

5) доповнення №74-2585/08 від 01.10.2013р. до клопотання (з додатками), в якому просив суд зменшити розмір стягуваної пені та штрафних санкцій на 50% (а.с.175-193);

6) довідку б/н від 01.10.2013р. про дебіторську заборгованість станом на 01.01.2013р. (а.с.194);

7) з супровідним листом б/н від 10.10.2013р. - копію платіжного доручення №81 від 27.09.2013р. про сплату частини основного боргу в сумі 6220270,72грн. за договором №14/2418/11 від 30.09.2011р. (а.с.197-198).

Ухвалою суду від 10.06.2013р. за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (а.с.111, 114).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.06.2013. справу №905/2545/13 передано на розгляд судової колегії у складі: Шилової О.М. (головуючий суддя), суддів Кучерявої О.О., Осадчої А.М. (а.с.148).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. внесено зміни до складу судової колегії: у зв'язку з перебуванням судді Осадчої А.М. у відпустці суддю Осадчу А.М. замінено на суддю Малікову Е.І. (а.с.151).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець, позивач) та Комунальним підприємством по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради (Покупець, відповідач) був укладений Договір на купівлю-продаж природного газу №14/2418/11 (далі - Договір, а.с.14-19).

Відповідно до п.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 27.06.2012р. (а.с.24) Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах Договору.

Відповідно до п.п.6.1., 6.3. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. За наявності у Покупця заборгованості за Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений за Договором в минулі періоди, в поряду календарної черговості виникнення заборгованості.

Відповідно до п.7.2 у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день просочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Подавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за Договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженними представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.11.1. Договору).

Додатковими угодами №1 від 11.10.2011р., №1/2 від 03.01.2012р., №2 від 19.01.2012р., №3 від 27.06.2012р. (а.с.20-24) сторони вносили зміни до Договору щодо ціни на газ тощо.

Договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивачем заявлено до стягнення 13794571,72грн. заборгованості за спожитий відповідачем природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, поставлений позивачем у жовтні - грудні 2012 року за Договором №14/2418/11 від 30.09.2011р.

На момент подання позову заборгованість відповідача за природний газ дійсно становила 13794571,72грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 27.11.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р. (а.с.33-34, 196) та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні 10.10.2013р. (протокол с/з, а.с.200).

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №81 від 27.09.2013р. на суму 6220270,72грн. (а.с.198), з якого вбачається, що в перебігу розгляду справи відповідач частково сплатив суму основного боргу.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що сума основного боргу погашена частково (а.с.198), суд приходить до висновків, що:

1) провадження у справі в частині стягнення 6220270,72грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).

2) відповідач порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 ЦК та ст.193 ГК України, і позовна вимога про стягнення основного боргу за отриманий ним у жовтні - грудні 2012 року природний газ є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в частині стягнення 7574301грн.

Предметом позовних вимог у даній справі є також стягнення 38408,79грн. інфляційних, 60993,65грн. - 3% річних, 965620,02грн. - 7% штрафу, 304968,26грн. пені.

З актів приймання-передачі природного газу від 27.11.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р. (а.с.33-34, 196) вбачається, що Відповідач прийняв від позивача у жовтні - грудні 2012 року імпортований природний газ на підставі Договору в обсязі 10536,642тис.куб.м. на загальну суму 13794571,72грн.

На день винесення рішення у даній справі суду надані всі примірники підписаних обома сторонами і скріплених печатками продавця, покупця та газорозподільної організації Актів приймання-передачі газу.

Отже, позивач свої зобов'язання за Договором у жовтні - грудні 2012 року виконав належним чином, що відповідачем не заперечується. Вартість поставленого газу відповідач на момент подачі позову сплатив частково та з порушенням встановлених Договором термінів.

На підставі наявних у справі документів (а.с.33-34, 196, 198) суд приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені, штрафу (7%), річних та інфляційних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цих кодексів та інших правових актів.

Відповідно до ст.ст.216- 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.п.6.1, 7.2 Договору зобов'язань, а також на вимогу №26/2-14-13 від 22.02.2013р. (а.с.40), позивач просить суд стягнути з відповідача: 965620,02грн. - 7% штрафу та 304968,26грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.12-13), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, є арифметично вірним.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає пеня у розмірі 304968,26грн., нарахована на заборгованість:

- за жовтень 2012 року - у сумі 57186,39грн. за період 15.11.2012р. - 20.02.2013р.;

- за листопад 2012 року - у сумі 130955,01грн. за період 15.12.2012р. - 20.02.2013р.;

- за грудень 2012 року - у сумі 116826,86грн. за період 15.01.2013р. - 20.02.2013р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу (7%) (а.с.12-13), суд встановив, що він містить арифметичну помилку, з огляду на що стягненню на користь позивача підлягає сума штрафу (7%) у розмірі 965620,01грн., нарахованого на прострочену понад тридцять днів заборгованість за поставлений природний газ за період жовтень - грудень 2012 року.

Відповідачем надане клопотання №74-1752/08 від 28.05.2013р. з доповненням №74-2585/08 від 01.10.2013р. про зменшення розміру пені та штрафу на 50% (а.с.115-116, 175). В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що КП по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради створене для обслуговування й експлуатації котельних та теплових мереж, які є об'єктами комунальної власності, з метою безперебійного і надійного теплопостачання та водопостачання населення й комунально-побутових та інших споживачів (п.п.1.1, 2.1. Статуту відповідача, а.с.119). Виробнича діяльність підприємства є збитковою через регулювання тарифів на послуги відповідача на державному та місцевому рівнях (а.с.123, 124). Загальна бюджетна заборгованість перед відповідачем з різниці в тарифах на послуги теплопостачання на момент подання позову склала 5351869грн., за І півріччя 2013 року - 10463872грн., а загалом 15815741грн. (а.с.192-193). Загальна дебіторська заборгованість споживачів теплової енергії перед КП по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради станом на 01.01.2013р. склала 59980358,49грн., у тому числі населення - 56802852,26грн. (а.с.194). З огляду на викладене, підприємство відповідача знаходиться у важкому фінансовому становищі, а сплата штрафних санкцій може значним чином вплинути на можливість подальшого нормального функціонування підприємства.

Позивач проти задоволення клопотання заперечив (а.с.139-141).

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оскільки пеня та штраф є різновидами неустойки, яка в свою чергу має подвійну правову природу - одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань (стимулює їх виконання) і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), то пеня і штраф мають компенсаційний характер та їх розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Суд вважає, що в даному випадку розмір заявлених до стягнення сум пені (304968,26грн.) та штрафу (965620,01грн.) не відповідає наслідкам порушення відповідачем своїх зобов'язань та є неспіврозмірно великим порівняно з розміром суми основного боргу (13794571,72грн.), оскільки загальний розмір неустойки складає близько 1/10 від суми боргу.

В матеріалах справи містяться докази вжиття відповідачем заходів, направлених на стягнення наявної дебіторської заборгованості в примусовому порядку (а.с.126-128), на добровільну сплату кредиторської заборгованості за газ, що виникла до 2012 року (а.с.129-138), а також доказ постійного збільшення збитків, які несе підприємство відповідача під час ведення господарської діяльності (а.с.122).

Суд також бере до уваги, що КП по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради є дотаційним підприємством, а допомогу від бюджету отримує несвоєчасно, внаслідок чого у підприємства існує нестача оборотних коштів, що тягне за собою несвоєчасність розрахунків з контрагентами, які постачають підприємству енергоносії. До того ж згідно з п.п.1.1., 1.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27.06.2012р.), на підставі якого заявлено позов, споживачем теплової енергії є, зокрема, населення, яке у зв'язку з низьким матеріальним становищем своєчасно не розраховується за тепло, а виконавчі листі у своїй більшості повертаються без виконання.

У зв'язку з зазначеним, враховуючи: мету діяльності відповідача; часткову оплату відповідачем суми основного боргу на момент винесення рішення; надмірно високий розмір штрафних санкцій порівняно з існуючим боргом; ненадання позивачем доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, а також беручи до уваги те, що позивачем нараховано 3% річних та інфляційні, що частково компенсує можливі збитки, суд вважає за можливе скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають пеня в розмірі 152484,13грн. та штраф в розмірі 482810,01грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 38408,79грн. інфляційних та 60993,65грн. - 3% річних.

Судом перевірено розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) розрахунок 3% річних (а.с.12-13) є арифметично вірним.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 60993,65грн., нарахована на заборгованість:

- за жовтень 2012 року - у сумі 11437,28грн. за період 15.11.2012р. - 20.02.2013р.;

- за листопад 2012 року - у сумі 26191,00грн. за період 15.12.2012р. - 20.02.2013р.;

- за грудень 2012 року - у сумі 23365,37грн. за період 15.01.2013р. - 20.02.2013р.

2) Здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а.с.13) суперечить суті та призначенню інституту індексації простроченої заборгованості з огляду на таке.

По-перше, судом встановлено, що в розрахунку інфляційних позивачем суму інфляційних за кожний попередній період неправомірно включено до суми основного боргу, на який нараховуються інфляційні за кожний наступний період, що фактично є застосуванням індексу споживчих цін у відносинах між юридичними особами.

По-друге, позивачем неправомірно нараховано інфляційні за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють календарному місяцю, а саме:

- на заборгованість за жовтень 2012 року - за період листопад 2012р. - січень 2013р., в той час як прострочення боржника мало місце лише з 15 листопада 2012р.;

- на заборгованість за листопад 2012 року - за період грудень 2012р. - січень 2013р., в той час як прострочення боржника мало місце лише з 15 грудня 2012р.;

- на заборгованість за грудень 2012 року - за період січень 2013р., в той час як прострочення боржника мало місце лише з 15 січня 2013р. -

в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Таким чином, інфляційні в загальній сумі 15072,09грн. підлягають нарахуванню на заборгованість:

- за жовтень 2012 року - у сумі 5693,04грн. за період грудень 2012р. - січень 2013р.;

- за листопад 2012 року - у сумі 9379,05грн. за період січень 2013 року;

- за грудень 2012 року - з лютого 2013 року, проте за цей період інфляційні позивачем не нараховані, з огляду на що стягненню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.193, 216-218, 230, 232, 233 Господарського кодексу України; Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п.1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області про стягнення 13794571,72грн. основного боргу, 38408,79грн. інфляційних, 60993,65грн. - 3% річних, 965620,02грн. - 7% штрафу, 304968,26грн. пені - задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 6220270,72грн. основного боргу припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Розмір стягуваної суми пені зменшити до 152484,13грн.

Розмір стягуваної суми штрафу зменшити до 482810,01грн.

Стягнути з Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради (84601, Донецької області, м.Горлівка, вул.Ушева, буд.1; ЄДРПОУ 30500344) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ЄДРПОУ 20077720, п/р 260053012609 в ГОУ «Промінвестбанк України», МФО 300012) 7574301грн. основного боргу, 152484,13грн. пені, 482810,01грн. штрафу, 60993,65грн. - 3% річних, 15072,09грн. інфляційних, 68716,77грн. - судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.10.2013р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2013р.

Головуючий суддя О.М. Шилова

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Е.І. Малікова

надруковано 3 примірники:

1 - до справи, 2 - сторонам