Рішення № 34367147, 22.10.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

22.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2310/2013р. Головуючий в першій

інстанції Завгородняя Л.М.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній

інстанції Саліхов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Єфімової В.О.,

за участю секретаря - Мазнєва Ю.М.,

представника позивача - Дубцової М.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 червня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договір іпотеки та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом, в якому згідно уточнених позовних вимог, просило стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 327 276,77 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення загальною площею 510,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною встановленою відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Вимоги позову мотивовані тим, що між позивачем та Малим ПП «Донжон» 23.01.2006 року укладено кредитний договір. З метою забезпечення зобов'язань останнього за вказаним кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передав Банку в іпотеку вищевказані нежитлові приміщення. Оскільки Мале ПП «Донжон» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 23.01.2006 року не виконало належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 26.01.2012 року склала 327 276,77 грн., тому остання підлягає стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У квітні 2012 року ОСОБА_5 надав до місцевого суду зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати недійсним іпотечний договір, укладений 23.01.2006 року між ним та АКІБ «УкрСиббанк», та стягнути з останнього на користь відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. мотивувавши тим, що вищевказаний іпотечний договір відповідач не підписував, також він має значну кількість виправлень та повністю не відповідає вимогам діючого законодавства.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.06.2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, зареєстрований за №396 від 23.01.2006 року. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивач просить суд апеляційної інстанції вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, на підставі якого первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного - відмовити. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду апеляційної скарги сповіщався належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла висновку, що остання підлягає задоволенню на підставі наступного.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається та встановлено апеляційним судом, що 23.01.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», далі - Банк) та Малим ПП «Донжон» укладено кредитний договір № 23/01/06, відповідно до якого Банк надав вказаному підприємству кредит у сумі 486 960 грн. зі строком користування кредитом до 22.01.2013 року з 16% річних для придбання нежитлових приміщень. Також, 23.01.2006 року між останніми було укладено кредитний договір № 23/01/06-01, відповідно до якого Банк надав Малому ПП «Донжон» кредит у сумі 110 000 грн.

З метою виконання зобов'язань Малого ПП «Донжон» за вищевказаними кредитними договорами, між Банком та відповідачем ОСОБА_5 23.01.2006 року було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав Банку в іпотеку нежитлові приміщення загальною площею 510,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за номером 396.

У зв'язку з невиконанням Малим ПП «Донжон» зобов'язань за кредитним договором № 23/01/2006 року, в нього перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 26.01.2012 року склала 327 276,77 грн., у зв'язку з чим позивач просив стягнути останню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказаний іпотечний договір має виправлення, виконані невідомою особою без узгодження сторонами договору, не посвідчені нотаріусом, у зв'язку з чим останній підлягає визнанню недійсним, а тому вимоги первісного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними та не можуть бути задоволені.

Проте, такі висновки місцевого суду винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування усіх обставин, що мають значення для справи, враховуючи наступне.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України передбачено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 не підтверджено того, що при укладенні вищевказаного іпотечного договору Банком недодержано вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 ЦК України.

Як було встановлено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_5 при розгляді справи в місцевому суді підтвердив той факт, що він підписував спірний іпотечний договір, його волевиявлення було вільним та відповідало його внутрішній волі в момент вчинення останнього, а також те, що за вказаним договором він зобов'язується відповідати за невиконання Малим ПП «Донжон» зобов'язань за кредитним договором № 23/01/2006 року.

Даний факт також підтверджується підписом ОСОБА_5 на іпотечному договорі від 23.01.2006 року, що свідчить про його обізнаність відносно змісту договору. Відомостей про те, що останній не підписав вказаний договір матеріали справи не містять.

Посилання суду першої інстанції про те, що в іпотечному договорі містяться виправлення, які належним чином не оформлялися, сторонами не узгоджувалися, їх підписами не завірялися та нотаріально не посвідчені, що є підставою для визнання спірного іпотечного договору недійсним, на думку колегії суддів є неправильним.

Так, згідно пояснень приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за вих.39/01-16 від 06.03.2013 року, 23.01.2006 року за реєстровим №396 останньою посвідчено іпотечний договір, укладений між АКІБ «УкрСиббанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (Іпотекодавець), який є майновим поручителем за Мале ПП "Донжон" за кредитними договорами № 23/01/3/06 та № 23/01/3/06-1 від 23.01.2006 року. При підготовці проекту договору помічником була допущена технічна описка у номерах кредитних договорів, а саме - помилковий № 20/01/3/06 виправлений на правильний 23/01/3/06 та помилковий 20/01/3/06-1 виправлений на правильний № 23/01/3/06-1. Крім цього, термін дії кредитних договорів виправлено з написаного помилково - "19" січня 2013 на правильний - "22" січня 2013 року. Зазначені виправлення здійснені під час посвідчення договору у відповідності до діючої на час посвідчення іпотечного договору Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (пункт 23). Документом, що підтверджує, що застережені виправлення в тексті договору здійснені в день посвідчення договору є Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 6295139 від 23.01.2006 року(а.с.76-83).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд необґрунтовано зробив висновок, що вищевказані факти є підставою для визнання іпотечного договору недійсним.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Судова колегія не вбачає порушень вимог чинного законодавства при укладенні іпотечного договору, які можуть бути підставою для визнання останнього недійсним.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_5 не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Щодо вимог первісного позову, то суд апеляційної інстанції вважає, що вони підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно ч.1 ст.1054, ст.526, ч.1 ст.575 ЦК України; ч.ч.1, 3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку», за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором від 23.01.2006 року у повному обсязі, що підтверджується випискою по особистому рахунку Малого ПП "Донжон" за період з 23.01.2006 по 23.01.2006 рік, проте останній взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 26.01.2012 року склала 327 276,77 грн.

Розрахунок суми заборгованості у колегії суддів сумніву не викликає, а тому, враховуючи вищевикладені норми права, оскаржуване рішення в цій частині також підлягає скасуванню, з ухваленням нового про задоволення вимог первісного позову.

При задоволенні вимог ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів виходить з п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року, в якому вказано, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст.39 Закону України «Про іпотеку» положенням п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації(при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив усі обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та представленим сторонами доказам, у зв'язку з чим постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.

У зв'язку з ухваленням нового рішення, колегія суддів згідно приписів ч.5 ст.88 ЦПК України змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3,4 ч.1 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 червня 2013 року та додаткове рішення від 30 липня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, на підставі якого позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості Малого приватного підприємства «Донжон» перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр.Московський, 60, ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області) за кредитним договором №23/01/3/06 (10938941000) від 23.01.2006 року у розмірі 327 276,77 грн. (триста двадцять сім тисяч двісті сімдесят шість грн. 77 коп.), звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення загальною площею 510,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: в побутових корпусів літер «А2», «А3» приміщення - ІІ-1 пл.113,20 кв.м., ІІ-2 пл.5,70 кв.м., умивальник ІІ-3 пл.1,60 кв.м.,туалет ІІ-4 пл.1,60 кв.м., ІІ-5 пл.96,60 кв.м., ІІ-6 пл.5,50 кв.м.,ІІ-7 пл.30,50 кв.м., ІІ-8 пл.15,90 кв.м.,ІІ-9 пл.56,30 кв.м., III-1 пл.31,10 кв.м., ІІІ-2 пл.14,30 кв.м.,1-45 пл.58,30 кв.м., коридор 1-46 пл.40,50 кв.м., кладова 1-47 пл.4,20 кв.м., 1-59 пл.9,10 кв.м., коридор 1-60 пл.3,30 кв.м., холодильна камера 1-61 пл.4,90 кв.м., коридор I-62 пл.4,70 кв.м., кладова І-63 пл.9,80 кв.м., умивальник І-64 пл.1,80 кв.м., туалет І-65 1,40 кв.м., навіси літер «а4», «а5», які належать на праві приватної власності ОСОБА_5, НОМЕР_1, який проживає у АДРЕСА_2, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, де початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації повинна бути не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 3 441 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договір іпотеки та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: /підпис/ В.В.Саліхов

Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко

/підпис/ В.О.Єфімова

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В.Саліхов