Рішення № 34367075, 27.09.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

27.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/2408/2013р. Головуючий у першій

інстанції Гаркуша О.М.

Категорія 27 Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Моцного М.В., Козуб О.В.,

при секретарі: Сидорук М.А.,

за участю: представника позивача КС «Благодать» - Мартинова Р.Е., відповідача ОСОБА_4, представника третьої особи ПП «Агентство нерухомості Альянс» - Мороза І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Кредитної спілки «Благодать» та ОСОБА_6, ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2013 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Благодать» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, третя особа: Приватне підприємство «Агентство нерухомості Альянс», про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, та зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Благодать» про визнання окремих положень кредитного договору недійсними, визнання незаконними вимог про стягнення неустойки, визнання припиненими кредитного договору та договору іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року КС «Благодать» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, третя особа: ПП «Агентство нерухомості Альянс», у якому просив у рахунок погашення заборгованості у розмірі 169 369 грн. 72 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу з публічних торгів, усунути перешкоди у користуванні названою квартирою та виселити з неї відповідачів.

Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за Кредитним договором № 106-06/К, укладеним 04 жовтня 2006 року між ним та КС «Благодать», виконання яких забезпечено Договором іпотеки, укладеним 04 жовтня 2006 року між КС «Благодать» та ОСОБА_6

ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до КС «Благодать», у якому просили визнати недійсним п.8 Кредитного договору № 106-06/К від 04 жовтня 2006 року, визнати незаконними вимоги КС «Благодать», визнати незаконними вимоги відповідача за зустрічним позовом про стягнення неустойки у розмірі 167 250 грн. за Кредитним договором № 106-06/К від 04 жовтня 2006 року, визнати припиненими зобов'язання ОСОБА_4 перед КС «Благодать» за Кредитним договором № 106-06/К від 04 жовтня 2006 року та додатковим узгодженнями до нього № 1 від 01 жовтня 2007 року та № 02 від 24 грудня 2007 року, визнати припиненим Договір іпотеки, укладений 04 жовтня 2006 року між КС «Благодать» та ОСОБА_6

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що п.8 кредитного договору суперечить ч.3 ст.549 ЦК України; пеня у розмірі 167 250 грн. значно перевищує розмір збитків, крім того вимоги про стягнення пені заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності. Вимоги позову у частині визнання припиненими зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором та визнання припиненим договору іпотеки, мотивовані тим, що КС «Благодать» відмовляється надати документ, який підтверджує виконання боржником своїх зобов'язань.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2013 року (з урахуванням ухвали Ленінського районного суду м.Севастополя від 23 серпня 2013 року про усунення описок) у задоволенні позову КС «Благодать» та зустрічного позову ОСОБА_6, ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.

КС «Благодать» з рішенням суду у частині залишення без задоволення вимог первинного позову не погодився, подав апеляційні скаргу, у якій ставить питання про його скасування з порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення нового про задоволення вимог первинного позову.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4, у поданій ними апеляційній скарзі ставлять питання про скасування оскарженого рішення суду у частині залишення без задоволення вимог зустрічного позову. Посилаються на порушення норм матеріального і процесуального права та просять ухвалити нове рішення про задоволення вимог зустрічного позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційна скарг КС «Благодать» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6, ОСОБА_4 - відхиленню, з таких підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи видно, що 04 жовтня 2006 року між КС «Благодать» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав у кредит 65 000 грн. зі сплатою 3% щомісячно за користування кредитними коштами строком до 04 жовтня 2007 року (т.1 а.с.10).

Вказаний кредитний договір було укладено на умовах забезпечення порукою (іпотекою) належної ОСОБА_6 на праві власності квартири АДРЕСА_1, яка оцінена вартістю 254 974 грн., у зв'язку з чим 04 жовтня 2006 року між КС «Благодать» і ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки (т.1 а.с.54-56).

01 жовтня 2007 року між КС «Благодать» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 1, згідно з яким строк дії кредитного договору продовжено до 04 жовтня 2008 року(т.1 а.с.13).

24 грудня 2007 року між КС «Благодать» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір, згідно з яким останньому надано додатково у кредит 10 000 грн., у зв'язку з чим загальна сума кредиту становила 75 000 грн. зі строком повернення до 04 жовтня 2008 року(т.1 а.с.15).

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 належним чином не виконав, у результаті чого у відповідача перед позивачем станом на 04 травня 2009 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 211 979 грн., яка складається з суми кредиту у розмірі 42 000 грн., відсотків у розмірі 2 722 грн. та пені у розмірі 167 250 грн. (т.1 а.с.18).

Розрахунок заборгованості проведений вірно, умовам кредитного договору та матеріалам справи не суперечить, сумнівів у колегії суддів не викликає.

У відповідності до ст.33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 названого закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи видно, що 05 травня 2009 року КС «Благодать» на адресу ОСОБА_4 та адресу ОСОБА_6 був направлений лист, яким ОСОБА_4 пропонувалось повернути всю суму кредиту, включаючи відсотки та пеню, у сумі 211 972 грн. Одночасно відповідачі повідомлялись про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі нез'явлення та невиконання основного зобов'язання (а.с.38).

ОСОБА_6 цей лист отримано 10 травня 2009 року, що підтверджується кур'єрською накладною № 2414171 та актом здачі-прийому виконаних робіт за № 2414171 (а.с.36,39).

Таким чином, позивачем були дотримані вимоги закону щодо повідомлення іпотекодавця про наявність заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 7.2. Договору іпотеки передбачено, що іпотеко держатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу, основне зобов'язання (або відповідна його частина), не буде виконано.

Пунктом п.5.1.3 названого договору передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором та/або основного зобов'язання боржника за кредитним договором іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 7 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрати, пов'язані з реалізацією предмета іпотеки.

Таким чином, враховуючи доведеність позивачем неналежного виконання боржником основного зобов'язання, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст.39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотеко держателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У зв'язку з чим, колегією суддів враховується те, що відповідно до п.2.3. Договору іпотеки передбачено, що реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватися за цінами, що реально слалися на аналогічне предмету іпотеки майно на момент його реалізації.

Як вбачається з звіту № 110213/10у про незалежну оцінку майна двохкімнатної квартири п'ятиповерхового жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 11 лютого 2013 року, ринкова вартість названої квартири складає 216 709 грн.(а.с.106-122), а тому початкова ціна предмету іпотеки підлягає визначенню на рівні цієї оцінки.

Крім того, 13 лютого 2012 року, 01 березня 2012 року та 07 вересня 2012 року ОСОБА_4 була здійснена часткова сплата кредитної заборгованості у загальній сумі 44 722 грн., що підтверджується квитанціями (а.с.55-57), а тому розмір залишку заборгованості, який підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, складає суму у розмірі 169 369 грн. 72 коп., включаючи судовий збір за подання позову (211 979 грн. - 44 722 грн. + 2 119 грн. 72 коп.).

Відповідач ОСОБА_4 проти розрахунку заборгованості, представленого позивачем, не заперечував, вимоги про зменшення розміру неустойки у порядку ч.3 ст.551 ЦК України не заявляв, та здійснивши часткове погашення кредитної заборгованості, вчинив дії які свідчать про визнання ним свого боргу.

У зв'язку з чим висновки суду про наявність підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності, передбаченої ст.258 ЦК України, та відмову у задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки є незаконними та необґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги КС «Благодать» про виселення ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 із квартири АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 4 статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Однак, відповідачі про необхідність звільнення житлового приміщення у встановлений законом строк не повідомлялись, противне позивачем належними доказами не доведено, у зв'язку з чим підстави для виселення названих осіб за ст.109 ЖК України та ст.40 Закону України «Про іпотеку» відсутні.

Ухвалюючи рішення у частині залишення без задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості цих вимог.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується.

Так, судом правильно зазначено, що вимоги зустрічного позову про застосування пропуску строку позовної давності, передбаченої п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та визнання незаконними вимог КС «Благодать» про стягнення неустойки у розмірі 167 250 грн. задоволенню не підлягають, оскільки названий розмір неустойки ОСОБА_4 визнав, здійснивши часткове погашення кредитної заборгованості 13 лютого 2012 року, 01 березня 2012 року та 07 вересня 2012 року, у зв'язку з чим строк позовної давності на підставі ст.264 ЦК України підлягає перериванню.

Відмовляючи у визнанні недійсним п.8 Кредитного договору № 106-06/К від 04 жовтня 2006 року через його невідповідність вимогам ч.3 ст.549 ЦК України, суд керувався приписами ст.ст.203, 215, 627 ЦК України та правильно виходив з того, що умовами оспорюваного пункту договору встановлений порядок обчислення неустойки, ОСОБА_4 з таким порядком під час укладення цього договору погодився, вчинивши підпис на ньому.

Наявність обставин, які б свідчили про виконання боржником кредитного зобов'язання у повному обсязі, та як наслідок підстав, передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку», для припинення договору іпотеки, позивачами за зустрічним позовом в порушення вимог ст.60 ЦПК України не доведена.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Благодать» задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2013 року у частині залишення без задоволення позову Кредитної спілки «Благодать» скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Позов Кредитної спілки «Благодать» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, третя особа: Приватне підприємство «Агентство нерухомості Альянс», про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 106/06/К від 04 жовтня 2006 року у розмірі 169 369 грн. 72 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом продажу вказаної квартири з прилюдних торгів в межах процедури, передбаченої ст.38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності на рівні 216 709 грн.

В задоволенні позову Кредитної спілки «Благодать» щодо виселення ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1, відмовити.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_4, на користь Кредитної спілки «Благодать» судові витрати у розмірі 2 290 грн. 10 коп. у рівних частках.

Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ М.В.Моцний

/підпис/ О.В.Козуб

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова