Рішення № 34365867, 10.10.2013, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2755/13-ц

Провадження № 2/362/1476/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

10.10.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

при секретарі Данильченко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс», якому ВАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за кредитом, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2706/0708/71-389, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 130 000 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 01 липня 2038 року зі сплатою 11,9 % за користування кредитом за весь строк фактичного користування.

Відповідно до п. 1.4 Договору кредит надавався позичальнику лише після укладання іпотечного договору про іпотеку Об'єкта нерухомості.

На виконання п.1.1 кредитного Договору 01 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 2706/0708/71-389-Z-1 (далі Договорі іпотеки), відповідно до умов якого іпотекодавець (ОСОБА_2), на забезпечення виконання основного зобов'язання передала в іпотеку Іпотекодержателю майно: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1.

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує у зв'язку з чим станом на 02 лютого 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 1 610 210, 89 (один мільйон шістсот десять тисяч двісті десять грн. 89 коп.) грн., позивач просить суд звернути стягнення на майно, яке є предметом договору іпотеки.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву від 10 жовтня 2013 року, у якій просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.113).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутності не надав (а.с.115).

Судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2706/0708/71-389, відповідно до п.1.1, п.1.3, п.1.4 банк взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 130 000 доларів США на строк з 01 липня 2008 року по 01 липня 2038 року, а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом (11,9% річних) та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим Договором. Кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по Договору купівлі-продажу між позичальником та ОСОБА_3 з метою придбання: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.9-16).

Згідно заяви на видачу готівки № U1442-4 від 01 липня 2008 року ОСОБА_2 отримала готівкою грошові кошти у розмірі 130 000 доларів США, що еквівалентно 630 357 грн. (а.с.17).

01 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 2706/0708/71-389 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3929, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку:

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.18-21).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 липня 2008 року ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 (а.с.53-54).

02 лютого 2012 року ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» (в подальшому Клієнт) та ТОВ «Вердикт Фінанс», керуючись главою 73 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», уклали договір факторингу № 11, у відповідності до п.2.1 Договору Клієнт відступає Факторові свої права вимоги заборгованості боржників, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі на підставі документації, а Фактор набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає Клієнту за плату грошові кошти (а.с.22-28).

Разом із відступленням прав вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторінгу № 11 від 02 лютого 2012 року, укладеного між сторонами, одначасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами (а.с.29-30).

Позивачем на ім'я ОСОБА_2 надсилалось повідомлення-вимога, якою останню було попереджено про порушення нею умов основного зобов'язання по кредитному договору № 2706/0708/71-389 та вимагалось від неї погасити заборгованість протягом 30 календарних днів з дати одержання цього повідомлення (а.с.32-33).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2706/0708/71-389 від 01 липня 2008 року станом на 02 лютого 2012 року заборгованість складає 201 535,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 червня 2013 року еквівалентно 1 610 875, 96 грн., з яких: 128 556 доларів США - сума заборгованості по кредиту; 48 140, 54 доларів США - нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами; 24 839,30 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, процентів та/або комісій, обрахованої від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (а.с.75).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії. А кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення та попередження про зверненя стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотект відповідно до цього Закону.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», та ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобов'язання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про зверненя стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування прецедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації.

Відповідно до п. 10.3, п.11 Договору іпотеки від 01 липня 2008 року іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково, у т.ч. якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

Згідно п. 5 Договору іпотеки за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в розмірі 705 800 грн. (а.с.19).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 22 квітня 2013 року ринкова вартість майна, двокімнатної квартири загальною площею 62,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складає 397 488 (триста дев'яносто сім тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 00 коп.) грн. (а.с.38-66).

Враховуючи, що позивач, виконавши умови договору та взяті на себе зобов'язання, надав відповідачу кредит, в розмірі передбаченому кредитним договором, а відповідач, отримавши кошти, в порушення договору укладеного з позивачем виконував його неналежним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується відповідними розрахунками, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, за рахунок майна, що є предметом іпотеки, шляхом визнання за ТОВ «Вердикт Фінанс» право власності на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Разом з тим, судом не вбачається правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають в двокімнатній квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Київській області, виходячи з наступного.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпоткодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 Постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має врахувати таке:

Що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 39, ст. 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбчених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що у порушення вимог ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель не направив відповідачу вимогу про добровільне звільнення житлового приміщення, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо виселення.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 612, 623, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 9, 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-233, 294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза корп. 4, поверх,5, оф. 502, ЄДРПОУ 36698193) право власності на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 2706/0708/71-389 від 01 липня 2008 року за ціною 397 488,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Вінницьким РВ УМВС України в Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» сплачений по справі судовий збір в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. та 400 грн. витрат за проведення незалежної оцінки майна, а всього стягнути 3 841 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко