Постанова № 34363850, 24.10.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2167/13-a

24 жовтня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді: Білоус І.О.

При секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" до Відділу Державної виконавчої служби Гагаринського районного управління юстиції у м. Севастополі про визання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» (далі - Позивач, ТзОВ «Альпо») звернулось до суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Гагаринського районного управління юстиції у м. Севастополі (далі - Відповідач, ВДВС Гагаринського РУЮ у м. Севастополі) в якому просить визнати протиправними дії Відповідача щодо складання акті опису й арешту майна - незавершеного будівництва комплексу будівель та споруд, що належить ТОВ «Альпо», розташованого у м. Севастополі по вул. Фіолентовське шоссе 13 а, визнати недійсним акт опису й арешту майна від 02.09.2013 р. незавершеного будівництва комплексу будівель та споруд, що належить ТОВ «Альпо», розташованого у м. Севастополі по вул. Фіолентовське шоссе 13 а.

В обґрунтування заявленого позову посилається на відсутність правових підстав, у відповідності до вимог Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку», оскільки відповідний виконавчий лист не передбачає можливості звернення стягнення на передане в іпотеку майно.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був, у розумінні ст. 33,35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) належним чином повідомлений про дату і час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а. с. 17). Письмових заперечень, або заяви про слухання даної справи за його відсутності не надав.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як передбачено ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до Постанов Головного державного виконавця Другого Відділу державної виконавчої служби Тернопільського Міністерства управління юстиції Данилевича А. Б. про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2013 р. ( а. с. 8,9), винесених на виконання Наказу Господарського суду Тернопільської області № 2/62/5022-754/2012 від 27.05.2013 р. передбачено стягнення з ТОВ «Альпо» на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» 821088,63 грн. боргу та 15561,52 грн. судового збору.

13.08.2013 р. на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2013 р. по справі № 2/62/5022-754/2012 Головним державним виконавцем Другого Відділу державної виконавчої служби Тернопільського Міністерства управління юстиції Данилевич А. Б. було прийнято постанову, у відповідності до якої доручено державному виконавцю ВДВС Гагаринського РУЮ у м. Севастополі провести перевірку інформації щодо знаходження у м. Севастополі по вул. Фіолентовське шосе 13 а незавершеного будівництва комплексу будівель та споруд, що належить ТзОВ «Альпо».

В результаті проведеної перевірки 02.09.2013 р. ВДВС Гагаринського РУЮ у м. Севастополі складено акт опису та арешту майна - об'єкту незавершеного будівництва комплексу будівель та споруд, що належить ТОВ «Альпо», розташованого у м. Севастополі по вул. Фіолентовське шосе 13 а ( а. с. 3-4).

Описане та арештоване, відповідно до акту опису й арешту майна від 02.09.2013 р. ВДВС Гагаринського РУЮ у м. Севастополі майно - об'єкт незавершеного будівництва комплексу будівель та споруд є предметом іпотеки згідно іпотечного договору між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ Альпо» (а. с. 5-6).

Ч. 5 ст. 142 Конституції України гарантується, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. N 606-XIV (Далі - Закон N 606-XIV ) визначаються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 Закону N 606-XIV - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Ч. 2 ст. 57 цього Закону передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, в тому числі і проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Приписами ст. 54 Закону N 606-XIV передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ч.1. ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року

N 898-IV (далі - Закон N 898-IV) - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Ч. 3 цієї ж статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ст. 39 Закону N 898-IV передбачений порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, а саме, зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ст.8 Закону 606-XIV, визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Судом встановлено, що у виконавчому провадженні ВП № 38366385, яке відкрито 11.06.2013 р. на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2013 р. по справі № 2/62/5022-754/2012 головним державним виконавцем Другого Відділу державної виконавчої служби Тернопільського Міністерства управління юстиції Данилевич А. Б., - стягувачем є ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», а боржником - ТзОВ «Альпо».

Відповідно до іпотечного договору від 25.10.2011 р. - іпотекодержателем є ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», а Іпотекодавцем - ТзОВ «Альпо».

Тобто, у виконавчому провадженні ВП № 38366385, відкритому 11.06.2013 р. ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» є стягувачем та відповідно до вищезазначеного іпотечного договору - іпотекодержателем майна - незавершеного будівництва комплексу будівель та споруд, що належить ТОВ «Альпо», розташованого у м. Севастополі по вул. Фіолентовське шоссе 13 а.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Закону 606-XIV заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зі змісту Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 38366385 від 11.06.2013 р. вбачається, що предметом розгляду Господарського суду по справі № 2/62/5022-754/2012 є стягнення з ТзОВ «Альпо» прострочених відсотків за користування кредитом, тому всупереч посиланням відповідача, положення ст. 39 Закону N 898-IV на спірні правовідносини не поширюються, оскільки їх вимоги поширюються на випадки, коли судом задовольняється позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем оскаржені дії вчинено у відповідності до вищенаведених вимог Закону 606-XIV та з урахуванням того, що не знайшли свого підтвердження посилання Позивача на порушення відповідачем вимог ст. 39 Закону N 898-IV , суд приходить до переконання, що у діях Відповідача щодо складання акту опису й арешту майна від 02.09.2013 р. відсутні порушення на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог та вони навпаки спрямовані на дотримання конституційних гарантій Позивача на виконання судового рішення, та мають на меті додержання охорони встановленого у державі публічного порядку, відтак, відповідно і відсутні підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджених в судовому засіданні належними та допустимими доказами, дає суду підстави із врахуванням критеріїв оцінювання рішення суб'єкта владних повноважень, які містяться у ч.3 ст. 2 КАС України, визнати позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись, ст.ст. 2, 86, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.