Ухвала суду № 34361483, 17.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 820/5020/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лисенка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по справі № 820/5020/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 р. №0005331720 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 74911 грн. 25 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.06.2013р. № 0005331720.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ФО-П ОСОБА_1

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, замінено в порядку процесуального правонаступництва відповідача - Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на - Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшов встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстрований в Виконавчому комітеті Харківської міської Ради 15.05.2000 р., отримав свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 15.05.2000 р., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку в Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 15.05.2000 року за №1139, згідно довідки від 29.07.2011 року № 440. В перевіряємий період перебував з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на загальній системі оподаткування.

Фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати ним податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року , за результатами якої було складено акт № 1788/17.2-07/НОМЕР_2 від 23.05.2013 року.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства: пп.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: не реєстрація ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість, внаслідок чого було занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 59929,0 грн., у т.ч. :за січень 2012 р. у сумі 4074,0 грн.; за лютий 2012р. у сумі 4721,40 грн.; за березень 2012р. у сумі 5001,40 грн.; за квітень 2012р. у сумі 5580,0 грн.; за травень 2012р. у сумі 4392,0 грн.; за червень 2012р. у сумі 4486,40 грн.; за липень 2012р. у сумі 5174,0 грн.; за серпень 2012р. у сумі 5360,0 грн.; за вересень 2012р. у сумі 4700,0 грн.; за жовтень 2012р. у сумі 6260,0 грн.; за листопад 2012р. у сумі 5360,0 грн.; за грудень 2012р. у сумі 4820,0 грн.

На підставі висновків зазначеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005331720 від 06 червня 2013 р., яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основними платежем 59929 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 14982 грн. 25 коп., всього 74 911 грн. 25 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення позивачем обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 01.01.2012 року, що виключає можливість порушення позивачем визначених податковим органом зобов'язань з ПДВ за січень-грудень 2012 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкових зобов'язань з ПДВ при відсутності такого заниження за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0005331720 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу відображені в акті перевірки № 1788/17.2-07/НОМЕР_2 від 23.05.2013 року про те, що з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р. позивач знаходився на загальній системі оподаткування та отримав дохід за останні 12 календарних місяців ( з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.) у сумі 399 568,09 грн., що перевищує 300000,00 грн. ФОП ОСОБА_1 перейшовши на загальну систему оподаткування не зареєструвався платником податку на додану вартість з січня 2012 р. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 отримав на банківський рахунок грошові кошти у сумі 299646,0 грн. За результатами перевірки встановлено, що база оподаткування ПДВ відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. складає 59929,20 грн. Таким чином, не зареєструвавшись платником ПДВ, ФОП ОСОБА_1 безпідставно занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 59929,20 грн., чим порушено пп.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що правила застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності були встановлені Указом Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", положення якого діяли до набрання чинності Законом України від 04.11.2011р. №4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", тобто до 31.12.2011р.

З 01.01.2012р. правила застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначені нормами глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Відповідно до ст. 5 Указу Президента, у разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

В силу п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку встановлені статтею 181 Податкового Кодексу, відповідно до пункту 181.1. якої, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 18 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог п. 181.1 статті 181 цього Кодексу.

Згідно ст. 183 Податкового Кодексу, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п.183.2.).

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п.183.10.).

Підпунктом "а" п.187.1. статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Кодексу, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4. 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу. - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи встановлено, що обсяг виручки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 року не перевищив 500.000 грн. та протягом 2011 р. склав - 399568,09 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивач не допускав порушень Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не втратив.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 на момент формування суми доходів за 2011р. що перевищила 300000 гривень був платником єдиного податку згідно свідоцтва НОМЕР_4 то обсяг оподатковуваних операцій відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України визначається починаючи з періоду переходу позивача на загальну систему оподаткування, тобто з моменту коли він позбувся статусу платника єдиного податку.

Отже, з положення п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України: "крім особи, яка є платником єдиного податку", вбачається, що обсяг операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, за умови перевищення позивачем протягом останніх 12 календарних місяців 300000 гривень сукупно, визначається для позивача після 01.01.2012 року з часу позбавлення ним статусу платника єдиного податку та переходу ним на загальну систему оподаткування.

Таким чином, отримання суми виручки позивачем з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., яка була оподаткована шляхом сплати єдиного податку, не може бути підставою для виникнення обов'язку ФОП ОСОБА_1 зареєструватися платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарська діяльність позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року відповідала правилам, визначеним ст. 177 розділу Податкового кодексу України, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) позивачу протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищила 300000,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 1788/17.2-07/НОМЕР_2 від 23.05.2013 року, у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював на загальній системі оподаткування. Сума одержаного валового доходу (обсягу виручки) ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. склала 299646 грн.

Враховуючи, що після настання моменту поширення на позивача дії норм розділу V Податкового кодексу України позивач не допустив перевищення 300.000,00грн., колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ФОП ОСОБА_1 не мав обов'язку реєструватись платником ПДВ.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність доводів податкового органу про порушення позивачем пп.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки № 1788/17.2-07/НОМЕР_2 від 23.05.2013 року порушень та донарахування податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення - рішення від 06 червня 2013 р. № 0005331720, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року по справі № 820/5020/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по справі № 820/5020/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2013 р.