Ухвала суду № 34361481, 17.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 820/5307/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача Поліщука О.Л., Лаврінової В.П.

представника відповідача Меркело М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. по справі № 820/5307/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БЕЛ-ГЕР"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бел-Гер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 21.01.2013 року №0000072200 про донарахування податку на додану вартість на суму 69062,50 грн.;

- від 21.01.2013 року №0000062200 про збільшення податку на прибуток приватних підприємств на суму 49117,50 грн.

Протокольною ухвалою суду від 25.07.2013 року здійснено заміну первинного відповідача - Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на належного - Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БЕЛ-ГЕР" - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби: №0000072200 від 21.01.2013 року; №0000062200 від 21.01.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бел-Гер" (юридична адреса: вул. Садова, буд. 50, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701, код: 00383001) витрати по сплаті судового збору в сумі 1335 грн. 34 коп. (одна тисяча триста тридцять п'ять грн. 34 коп.) грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бел-Гер", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 00383001, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 50, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с. 33, 34), перебуває на обліку як платник податків в Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У період з 07.12.2012 року по 27.12.2012 року фахівцями Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "Бел-Гер" (код ЄДРПОУ 00383001) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 2/22-00383001 від 04.01.2013 року (т. 2 а.с. 1-110).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Компанія "Бел-Гер" встановлено порушення підприємством вимог податкового законодавства, зокрема: пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями (чинного на момент порушень), п. 150.1 п.150 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2012 в сумі 39294 грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (чинного на момент порушень), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 55250 грн.

Зазначені висновки відповідачем були зроблені на підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова ТОВ "Електрощит-сервіс", акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС ТОВ "Донстройтранс", акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС ТОВ "Східтехсервіс", за висновками яких встановлено неможливість зазначених контрагентів позивача реально здійснювати господарську діяльність за перевіряємий період.

Також, відповідач у акті перевірки № 2/22-00383001 від 04.01.2013 р. зазначив, що угоди, укладені та виконані протягом перевіряємого періоду з контрагентами: ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс", не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ТОВ "Компанія "Бел-Гер" відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000072200 від 21.01.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 69062,50 грн., з яких за основним платежем 55250,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 13812,50 грн. (т. 1 а.с. 9);

- № 0000062200 від 21.01.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 49117,50 грн., з яких за основним платежем 39294,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9823,50 грн. (т. 1 а.с. 10).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з реального вчинення господарських операцій ТОВ "Бел-Гер" з його контрагентами - ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" та дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття відповідачами спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи зі змісту абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підставою для нарахування податкового кредиту згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується пунктом 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР .

Згідно з підпунктом 7.4.1 цього пункту, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, одним з визначальних факторів для формування податкового кредиту при придбанні товарів або та послуг господарським суб'єктом, зареєстрованим як платник ПДВ, є їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідності до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з акту перевірки, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс".

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ „Східтехсервіс" (виконавець) та ЗАТ компанія "Бел-Гер" (замовник) укладено договір № 58/1/1-06 від 01.06.2010 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи з введення в експлуатацію сепаратора "САД-4" (далі - обладнання) до технологічної схеми з виробництва солоду на об'єкті, який розташований за адресою: м. Куп'янськ, вул. Садова, 50 - завдання № 1 (Додаток № 1 від 01.06.2010 р.), а замовник зобов'язується надати виконавцю обладнання, а також всю необхідну документацію та інформацію щодо його встановлення, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (т. 1 а.с. 50).

Відповідно до пункту 2.6 вказаного договору здача робіт здійснюється за актом здачі-прийняття виконаних робіт, який підписують сторони договору, в строк до 30.07.2010 року. Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця або шляхом видачі векселів, а також шляхом зустрічних однорідних грошових вимог на підставі Цивільного кодексу України у розмірі 52700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8783,33 грн.

Згідно Додатку № 1 до зазначено договору сторони погодили перелік робіт, які ЗАТ компанія "Бел-Гер" доручає ТОВ „Східтехсервіс" для виконання (т. 1 а.с. 51).

Крім того, ТОВ „Східтехсервіс" затверджено та погоджено з замовником калькуляцію на виконання робіт до договору № 58/1/1-06 від 01.06.2010 року, відповідно до якої договірна вартість робіт складає 52700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8783,33 грн. (т. 1 а.с. 52) та додаток до вказаної калькуляції, відповідно до якого визначено перелік необхідних матеріалів та їх кількість (т. 2 а.с. 200).

Згідно до ч.1 ст. 837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту дослідженого договору та пояснень представника позивача судом встановлено, що виконання робіт здійснювалось за рахунок та силами ТОВ „Східтехсервіс".

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містить зміст господарської операції.

Так, на виконання умов договору, 30.07.2010 року між ЗАТ компанія "Бел-Гер" та ТОВ „Східтехсервіс" був підписаний акт виконаних робіт (т. 1 а.с. 53) та ТОВ „Східтехсервіс" було виписано позивачу податкову накладну № 628 від 30.07.2010 року на суму 52700,00 грн., в т.ч. ПДВ 8783,33 грн. (т. 1 а.с. 55).

12.04.2010 року між ТОВ „Східтехсервіс" (підрядник) та ЗАТ компанія "Бел-Гер" (замовник) укладено договір підряду на ремонт обладнання № 54/12-04, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи з ремонту обжарювально-охолоджувальної установки № 4 (далі - обладнання) на об'єкті, який розташований за адресою: м. Куп'янськ, вул. Садова, 50 - завдання № 1 та завдання 2 (Додатки № 1, № 2 від 12.04.2010 р.), а замовник зобов'язується надати виконавцю обладнання, а також всю необхідну документацію, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (т. 2 а.с. 182).

Відповідно до пункту 2.6 вказаного договору здача робіт здійснюється за актом здачі-прийняття виконаних робіт, який підписують сторони договору, за завданням № 1 не пізніше 30.06.2010 року, за завданням № 2 не пізніше 06.09.2010 року. Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця або шляхом видачі векселів, а також шляхом зустрічних однорідних грошових вимог на підставі Цивільного кодексу України у розмірі 163000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 27166,67 грн.

Відповідно до Додатків № 1, № 2 до зазначено договору, сторони погодили перелік робіт, які ЗАТ компанія "Бел-Гер" доручає ТОВ „Східтехсервіс" для виконання та підписали протокол узгодження договірної ціни розмірі 163000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 27166,67 грн. (т. 2 а.с. 183, 184, 185).

Крім того, ТОВ „Східтехсервіс" затверджено та погоджено з замовником калькуляцію на виконання робіт до договору № 54/12-04 від 12.04.2010 року, відповідно до якої договірна вартість робіт складає 92700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15450,00 грн. (т. 2 а.с. 201).

На виконання умов зазначеного договору, 29.07.2010 року між ЗАТ компанія "Бел-Гер" та ТОВ „Східтехсервіс" підписано акт виконаних робіт (т. 1 а.с. 54) та ТОВ „Східтехсервіс" виписано позивачу податкову накладну № 616 від 29.07.2010 року на суму 92700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15450,00 грн. (т. 1 а.с. 68).

Також, на виконання умов зазначеного договору ТОВ „Східтехсервіс" було виписано позивачу податкову накладну № 404 від 30.06.2010 року на загальну суму 70300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11716,67 грн., однак вона була виписана поза межами періоду проведення спірної перевірки, яка проводилась саме за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року.

Вартість виконаних робіт сплачено простими векселями, які були передані позивачем ТОВ „Східтехсервіс", про що свідчать долучені до матеріалів справи копії актів прийому-передачі простих векселів від 10.08.2010 року в забезпечення заборгованості за надані послуги за договором № 58/1/1-06 від 01.06.2010 року на суму 52700,00 грн. та за договором № 54/12-04 від 12.04.2010 року на суму 92700,00 грн.

Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480 - IV вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну платежу певну суму власникові векселя (векселедержателеві).

Згідно з ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі передачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Судовим розглядом встановлено, що розмір оплати за отримані послуги саме векселями передбачено умовами договору (пп. 3.1 Договору), факт розрахунку векселями підтверджується актом актами прийому-передачі простих векселів.

Доказів ненадання ТОВ „Східтехсервіс" позивачу послуг у спірних правовідносинах, використання позивачем наданих послуг не за призначенням відповідач в ході розгляду справи до суду не надав.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.08.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19773412 від 05.08.2008 р. (а.с. 103-104, 105) позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Садова, буд. 50. Крім того, представником позивача надано суду копію наказу № 9 від 20.09.2010 року за підписом директора ЗАТ компанія "Бел-Гер" про проведення повної інвентаризації матеріальних та нематеріальних активів та зобов'язань підприємства станом на 30.09.2010 року з обов'язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів (т. 1 а.с. 120).

На виконання вказаного наказу було складено інвентаризаційний опис основних засобів № 3, відповідно до якого судом встановлено, що на балансі позивача станом на 30.09.2010 року знаходяться, зокрема: обжарювально-охолоджувальні установки № 1, № 2, № 3, № 4, сепаратор (т. 2 а.с. 141-140). Відповідно до вказаного документу відповідальною за зберігання основних засобів була технолог ОСОБА_4, трудові відносини якої з позивачем підтверджені наданою суду копією трудової книжки (т. 1 а.с. 142). Також, представником позивача надано до суду копії: сертифікату відповідності сепараторів аеродинамічних, інструкції з експлуатації МС 1.00.00.00.000 РЭ сепаратора аеродинамічного САД (т. 2 а.с. 145-158), паспортів установок обжарювально-охолоджувальних - реєстраційні номери: 1320, 1317, 1318, 1319 (т. 2 а.с. 159-162, 163-170, 171-173, 174-176).

Отже, об'єкти, ремонт яких здійснювався контрагентом позивача ТОВ „Східтехсервіс" у перевіряємому періоді, є основними засобами позивача.

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП основними видами діяльності за КВЕД ТОВ "Компанія "Бел-Гер" є, зокрема: 15.97.0 - виробництво солоду (т. 1 а.с. 34), а тому пусконалагоджувальні роботи з введення в експлуатацію сепаратора "САД-4" до технологічної схеми з виробництва солоду та ремонт обжарювально-охолоджувальної установки № 4 на об'єкті, який розташований за адресою: м. Куп'янськ, вул. Садова, 50, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Крім того, представником позивача надано до матеріалів справи копії доповідних механіка ЗАТ компанія "Бел-Гер" ОСОБА_5 від 02.04.2010 року, відповідно до яких визначено необхідність проведення ремонту обжарювально-охолоджувальної установки № 4 та введення в експлуатацію сепаратора "САД-4" (т. 1 а.с. 66, 67). Трудові відносини ОСОБА_5 з позивачем підтверджені наданою суду копією трудової книжки (т. 1 а.с. 143). Також, представником позивача долучено до матеріалів справи копію наказу позивача № 5/1 від 02.04.2010 року про модернізацію основних засобів та наказу № 6/1 від 30.07.2010 року про введення в експлуатацію основних засобів, а саме: обжарювально-охолоджувальної установки № 4 та сепаратора "САД-4" (т. 1 а.с. 64, 65).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем отриманих від ТОВ „Східтехсервіс" пусконалагоджувальних робіт з введення в експлуатацію сепаратора "САД-4" до технологічної схеми з виробництва солоду та ремонт обжарювально-охолоджувальної установки № 4 на об'єкті, який розташований за адресою: м. Куп'янськ, вул. Садова, 50, у власній господарській діяльності.

Крім того, 15.06.2010 року між ТОВ "Донстройтранс" (підрядник) та ЗАТ компанія "Бел-Гер" (замовник) був укладений договір № 64/1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у приміщенні замовника - у будівлі літера "Ж-3" (Лабораторії), яка розташована за адресою: м. Куп'янськ, вул. Садова, 50, власними силами, інструментами, механізмами, а також матеріалами замовника виконати облаштування нової конструкції даху лабораторії, а замовник зобов'язується надати підряднику необхідні умови виконання робіт, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (т. 1 а.с. 69-70).

Відповідно до пункту 3.1 договору - строк виконання робіт з 15.06.2010 р. по 29.07.2010 р. Пунктом 4.1. договору визначено вартість виконаних робіт, яка в загальному розмірі складає - 41 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 6916,67 грн., що також було погоджено сторонами договору в додатку до договору "Договірна вартість будови нової конструкції даху лабораторії" (т. 1 а.с. 75).

Судом встановлено, що ТОВ "Донстройтранс" у перевіряємому періоді мав ліцензію серії АВ №488788 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України щодо господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком до ліцензії) - строк дії ліцензії з 06.11.2009 р. по 06.11.2012 р. (т. 1 а.с. 76, 77),

На виконання умов даного договору № 64/1 від 15.06.2010 року ЗАТ компанія "Бел-Гер" відповідно до акту прийому-передачі матеріалів від 30.06.2010 року були передані будівельні матеріали всього на суму 16 281,00 грн. (т. 1 а.с. 106). З пояснень представника позивача судом встановлено, що вказані будівельні матеріали були придбані позивачем у ФОП ОСОБА_6, на підтвердження чого представником позивача надано копії видаткових накладних № ФЛП-002770 від 08.06.2010 року, № ФЛП-003246 від 23.06.2010 року, № ФЛП-002834 від 10.06.2010 року, № ФЛП-002822 від 10.06.2010 року, № ФЛП-003076 від 19.06.2010 року, № ФЛП-003188 від 22.06.2010 року, № ФЛП-002962 від 15.06.2010 року, № ФЛП-003157 від 21.06.2010 року, № ФЛП-002647 від 04.06.2010 року, № ФЛП-002691 від 07.06.2010 року, № ФЛП-003455 від 15.06.2010 року, № ФЛП-002654 від 04.06.2010 року, № ФЛП-003289 від 24.06.2010 року, № ФЛП-003208 від 23.06.2010 року, № ФЛП-003168 від 22.06.2010 року, № ФЛП-003150 від 21.06.2010 року, № ФЛП-003471 від 30.06.2010 року, № ФЛП-003129 від 21.06.2010 року, № ФЛП-003217 від 23.06.2010 року, № ФЛП-003553 від 29.06.2010 року, № 18 від 10.06.2010 року та копію товарного чеку № 345 від 20.05.2010 року (т. 1 а.с. 107-115). Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6, про що свідчить долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень (т. 1 а.с. 90-95).

ТОВ "Донстройтранс" в липні 2010 року були виконані роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 72), актами здачі-прийняття виконаних підрядних робіт від 29.07.2010 року на суму 41500,00 грн. та актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 29.07.2013 року (т.1 а.с. 71, 73-74, 86).

ТОВ "Донстройтранс" була виписана податкова накладна №290759 від 29.07.2010 року на суму 41500,00 грн., в т.ч. ПДВ 6916,67 грн. (т.1 а.с. 78).

Вартість виконаних робіт була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Донстройтранс", що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями на загальну суму 41500,00 грн. (т. 1 а.с. 79-80).

Доказів ненадання ТОВ "Донстройтранс" позивачу послуг у спірних правовідносинах, використання позивачем наданих послуг не за призначенням відповідач в ході розгляду справи до суду не надав.

Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.08.2008 року (а.с. 103-104) позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, зокрема, згідно опису об'єкта: Лабораторія Ж-3, 187,9 кв. м., який розташований за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Садова, буд. 50.

Отже, об'єкт, ремонт якого здійснювався контрагентом позивача ТОВ "Донстройтранс" у перевіряємому періоді, є основним засобом позивача.

Також, представником позивача долучено до матеріалів справи копію наказу позивача № 5/1 від 10.06.2010 року про плановий ремонт основних засобів, а саме: вирішено провести плановий ремонт даху лабораторії з 15.06.2010 року до 29.07.2010 року (т. 1 а.с. 87).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем отриманих від ТОВ "Донстройтранс" робіт з ремонту даху лабораторії на об'єкті, який розташований за адресою: м. Куп'янськ, вул. Садова, 50, у власній господарській діяльності.

Крім того, що 06.08.2010 року між ТОВ "Електрощит-сервіс" (продавець) та ЗАТ компанія "Бел-Гер" (покупець) укладено договір № 06/08, згідно умов якого продавець зобов'язується здійснити поставку товару - ячмінь пивоварний урожаю 2010, а покупець - прийняти та оплатити вартість товару (т. 1 а.с. 116). Пунктом 2.1. визначено, що ціна за одну тону товару без ПДВ складає 1666,67 грн. та ПДВ 333,33 грн., загальна вартість товару складає 144600,00 грн., в тому числі ПДВ - 24100,00 грн. Відповідно до п. 1.3. поставка товару - кількістю 72 тони 300 кг. Термін поставки - з 06.08.2010 року до 31.12.2010 року. Поставка здійснюється на умовах: FCA. (пункти 4.1, 4.2 договору).

На виконання умов договору ТОВ "Електрощит-сервіс" у перевіряємому періоді передав у власність позивача товар - ячмінь пивоварний на загальну суму 144600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною: № 829 від 31.08.2010 року на загальну суму 144600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24100,00 грн. та податковою накладною: № 839 від 31.08.2010 року на загальну суму 144600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24100,00 грн. (т. 1 а.с. 117, 118).

Згідно наданого до матеріалів справи якісного посвідчення - висновку зав. лабораторії позивача щодо поставленого ТОВ "Електрощит-сервіс" ячменю, товар - ячмінь відповідає ДСТУ -3769-98 (т. 1 а.с. 133).

Вартість придбаного товару була сплачена простими векселями, які були передані позивачем ТОВ "Електрощит-сервіс", про що свідчить долучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі простого векселю в забезпечення заборгованості за отримані товари (т. 1 а.с. 125).

Відповідно до умов договору, навантаження, перевезення та розвантаження придбаного товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Електрощит-сервіс". Відповідно до товарно-транспортних накладних № 3108-1, 3108-2, 3108-3 від 31.08.2010 року - вантажовідправник: ТОВ "Електрощит-сервіс", вантажоодержувач: ТОВ "Компанія "Бел-Гер", пункт навантаження - м. Харків, пункт розвантаження - м. Куп'янськ, автопідприємство: ФОП ОСОБА_7, автомобілі - КАМАЗ НОМЕР_1, КАМАЗ НОМЕР_2. (т. 1 а.с. 128-130). ОСОБА_7 відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та згідно копії свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_3 від 01.01.2010 року види його діяльності, зокрема: 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 63.40.0 - організація перевезень вантажів (т. 2 а.с. 177, 178).

Крім того, на підтвердження поставки товару представником позивача надано до матеріалів справи копію витягу з журналу реєстрації обліку руху товару, сировини та відходів ЗАТ компанія "Бел-Гер" за 2009-2010 року (т. 1 а.с. 126-128). Товар отримував технолог ЗАТ компанія "Бел-Гер" ОСОБА_4 Відповідно до умов договору товар постачається насипом (п. 4.3. договору № 06/08 від 06.08.2010 року). З пояснень представника позивача судом встановлено, що перевірка кількості поставленого ТОВ "Електрощит-сервіс" товару здійснювалась ТОВ "Керамет-Харків" за допомогою автомобільних ваг на підставі договору № КМХ-01/04 від 01.04.2008 р., укладеного між ЗАТ компанія "Бел-Гер" (замовник) та ТОВ "Керамет-Харків" (виконавець). Згідно акту № ОУ-0000032 здачі-прийому робіт (надання послуг) ТОВ "Керамет-Харків" були виконані наступні роботи: зважування на автомобільних вагах, загальна вартість робіт (послуг) - 162,00 грн., в тому числі ПДВ - 27,00 грн. (т. 1 а.с. 131). Вартість зазначених послуг була сплачена шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Керамет-Харків", про що свідчить долучене до матеріалів справи платіжне доручення (т 1 а.с. 131).

Факт наявності ячменю на складі позивача підтверджується інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей ЗАТ компанія "Бел-Гер" № 20, відповідно до якого станом на 30.09.2010 року на складі позивача встановлено наявність ячменю у кількості 196395,00 кг (т. 1 а.с. 121), копією витягу з журналу обліку відпуску зерна із зерноскладу ЗАТ компанія "Бел-Гер" за 2010 рік, звіт по зерноскладу за вересень 2010 року (т. 1 а.с. 134-135).

Отже, матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем отриманого від ТОВ "Електрощит-сервіс" товару у власній господарській діяльності.

Крім цього, на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ "Компанія "Бел-Гер" та його контрагентами ТОВ "Електрощит-сервіс", ТОВ "Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс" позивач надав картки рахунку 631 за перевіряємий період (т. 2 а.с. 180-181).

Факт реєстрації контрагентів позивача як юридичних осіб, а також той факт, що вищевказані підприємства на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, представником відповідача не заперечується, та матеріалами справи не спростовується.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс", повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Колегія суддів зазначає, що висновок податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту ґрунтується виключно на підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова ТОВ "Електрощит-сервіс", акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС ТОВ "Донстройтранс", акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС ТОВ "Східтехсервіс", за висновками яких встановлено неможливість зазначених контрагентів позивача реально здійснювати господарську діяльність за перевіряємий період.

Інших обставин не здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" відповідачем в акті перевірки № 2/22-00383001 від 04.01.2013 року не вказано.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

При цьому, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми вартості придбаних від ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" товарів та послуг на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання у контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання, наявність у останніх взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, не відображенням контрагентами позивача показників фінансово-господарських взаємовідносин у податковому обліку та знаходження їх у процедурах ліквідації або зняття з обліку, не може свідчити про неможливість фактичної поставки товару та надання позивачу послуг, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами.

Колегією суддів встановлено, що спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Отже, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу валових витрат та податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірки відповідачем досліджувались первинні документи ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" на підтвердження реальності здійснених правочинів, натомість, усі документи, що підтверджують обставини здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності в розрізі відносин з позивачем, наявні в матеріалах справи.

Також матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Слід відмітити, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

Платник податків, який придбав товар/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

При цьому, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки порушень та донарахування податкових зобов'язань за господарськими операціями з ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" належним чином не довів.

Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт сплати позивачем в ціні придбаних у ТОВ „Східтехсервіс", ТОВ "Донстройтранс", ТОВ "Електрощит-сервіс" товарів (послуг) податку на додану вартість та понесення позивачем витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення №0000072200 від 21.01.2013 року та №0000062200 від 21.01.2013 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. по справі № 820/5307/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2013 р.