Ухвала суду № 34361440, 03.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 р.Справа № 820/2775/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 820/2775/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод ім.Фрунзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Завод ім. Фрунзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000064100 від 26.03.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами, зазначив, що встановивши у липні 2012р., що податкові накладні не були зареєстровані постачальником ДП "Богдан-Моторс" у Єдиному реєстрі податкових накладних, ВАТ "Завод ім. Фрунзе" за звітний період липня 2012 року скористався правом на включення сум податку у розмірі 130862,34 грн. до податкового кредиту при поданні декларації з податку на прибуток (на підставі отриманих податкових накладних у липні 2012р.) та додало заяву/скаргу про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8), яку отримано податковим органом 20.08.2012р. Таким чином позивач діяв у відповідності до вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.13 р. по справі № 820/2775/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України № 0000064100 від 26.03.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м. Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" (юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська 57-А, код ЄДРПОУ 00236010) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1962,93 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві гривні дев'яносто три копійки).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.13 р. по справі № 820/2775/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Відкрите акціонерне товариство "Завод ім. Фрунзе" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України та є платником податку на додану вартість.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України була проведена позапланова невиїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за липень 2012 року в частині правильності формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, включених до додатку 8, про що складено акт № 135/410-17/00236010 від 12.03.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України було винесено податкове повідомлення-рішення №0000064100 від 26.03.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 196293,00 коп., з яких за основним платежем 130862,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 65431,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 135/410-17/00236010 від 12.03.2013 року висновки відповідача про порушення позивачем абз.9, абз. 11 п.201.10 ст.201, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010, внаслідок чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до державного бюджету України за липень 2012 року на 130862,34.

Відповідач прийшов до вказаних висновків на підставі того, що ВАТ "Завод ім. Фрунзе" до податкового кредиту липня 2012 року включено податкові накладні, виписані ДП "АСЗ № 2 АТ "Богдан -Моторос" на загальну суму 785174,04 грн. у т.ч. ПДВ 130 862,34 грн., які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 718 від 14.06.2012р. на суму 183540,00 грн., ПДВ 36708,00 грн.; № 719 від 14.06.2012р. на суму 220033,00 грн., ПДВ 44006,67 грн.; № 796 від 15.06.2012р. на суму 250738,33 грн., ПДВ 50147,67 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення та у зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд дійшов до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з наданої до суду податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року та реєстру отриманих податкових накладних вбачається, що ВАТ "Завод ім. Фрунзе" до складу податкового кредиту були включені вказані податкові накладні № 718 від 14.06.2012р. на суму 183540,00 грн., ПДВ 36708,00 грн.; № 719 від 14.06.2012р. на суму 220033,00 грн., ПДВ 44006,67 грн.; № 796 від 15.06.2012р. на суму 250738,33 грн., ПДВ 50147,67 грн.

Факт складання вказаних податкових накладних, пов'язаний з придбанням товару за договором № ДК-17/11 від 15.03.2011р., що підтверджується видатковими накладними № 9000056131 від 14.06.2012р. на суму 220 248,00 грн. в т.ч. ПДВ 36 708,00 грн.; № 9000056914 від 27.06.2012р. на суму 300 886,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 147,67 грн.; № 9000060417 від 29.08.2012р. на суму 264 040,00 грн. в т.ч. ПДВ 44 006,67 грн.

Розрахунки за відвантажений товар проведено шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями № 11767 від 14.06.2012р. на суму 220 248,00 грн. в т.ч. ПДВ 36 708,00 грн.; № 11766 від 14.06.2012р на суму 264 040,00 грн. в т.ч. ПДВ 44006,67 грн.; № 11826 від45.06.2012р. на суму 300 886,00 грн. в т.ч. ПДВ 50147,67 грн.

Як свідчать матеріали справи вказані податкові накладні станом на червень, липень 2012 року не були зареєстровані ДП "АЗС № 2" "ПАТ "Богдан Моторс" у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно реєстру отриманих податкових накладних податкові накладні були отримані ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 01 липня 2012 року та зареєстровані за наступними номерами: податкова накладна № 718 від 14.06.2012р. номер в реєстрі ВАТ "Завод ім. Фрунзе" - 389; податкова накладна № 719 від 14.06.2012р. номер в реєстрі ВАТ "Завод ім. Фрунзе" - 388; податкова накладна № 796 від 15.06.2012р. номер в реєстрі ВАТ "Завод ім. Фрунзе" - 387.

З огляду на приписи ч.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що позивач отримавши в липні 2012 року податкові накладні виписані в червні 2012 року, мав право в межах 365 днів з моменту їх складання включити їх до складу податкового кредиту липня 2012 року.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на у вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Оскільки податкові накладні виписані в червні 2012 року та розмір податку на додану вартість в кожній з таких податкових накладних перевищує 10 тисяч гривень, такі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно п. 6.1 "Порядку заповнення податкової накладної" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.12.2010 № 1401/18696" оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "X").

Відсутність факту реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 718 від 14.06.2012р., № 719 від 14.06.2012р., № 796 від 15.06.2012р. підтверджується тим, що в лівому верхньому куті податкових накладних в рядку "включено до ЄДРПН відсутня помітка "X" та підтверджується даними Єдиного реєстру податкових накладних та листом ДП "АЗС № 2" "ПАТ "Богдан Моторс" № 85/04.01 від 07.05.2013р., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що порушено порядок заповнення податкової накладної.

Згідно ст. 201.10 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз норм права свідчать, що відсутність дій продавця товару, щодо реєстрації податкових накладних у п'ятнадцятиденний термін з моменту їх виписування є порушенням порядку реєстрації таких податкових накладних.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів".

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. (абз.12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України)

Аналіз вказаних норм свідчить, що єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи встановивши у липні 2012р., що вказані податкові накладні не були зареєстровані ДП "АЗС № 2" "ПАТ "Богдан Моторс" у Єдиному реєстрі податкових накладних, ВАТ "Завод ім. Фрунзе" скористався правом на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у липні 2012 року у розмірі 130 862,34 грн. при поданні декларації, додавши заяву/скаргу про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8), яку отримано податковим органом 20.08.2012р. До вказаної заяви додано копії податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Листом № 012-55 від 23.01.2013р. на запит податкового органу додано документи, що підтверджують передачу товару та сплату грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, накладних та проведених розрахунків, позивачем подано заяву скаргу на постачальника до податкового органу разом з декларацією з податку на додану вартість, отже суд доходить до висновку про правомірність формування податкового кредиту за вказаними податковими накладними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до суду не подано доказів проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 820/2775/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.