Ухвала суду № 34361266, 03.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 р.Справа № 816/2093/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. по справі № 816/2093/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач, ФОП ОСОБА_1), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001661702, № 0001641702 від 12.03.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставність висновків перевіряючих про завищення податкового кредиту на 23378,00 грн та завищення валових витрат у розмірі 84856,78 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Голден Україна" будівельних матеріалів та у ТОВ "Суг-Восток" скрапленого газу підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 р. по справі № 816/2093/13-а задоволено позов.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0001661702, № 0001641702 від 26 березня 2013 року

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати у вигляді судового збору у розмірі 389 гривень 89 копійок, сплачених відповідно до платіжного доручення № 50 від 11 квітня 2013 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 р. по справі № 816/2093/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 11.02.2013 по 26.02.2013 Лубенською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та інших зборів ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 420/17-НОМЕР_1 від 05.03.2013, в я кому зафіксовано порушення позивачем частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статтею 228, 662,655,656 Цивільного кодексу України, статей 22, 185, 187, 189 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на 24178,00 грн, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 24378,00 грн; частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 218 Цивільного кодексу України, статей 3-5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177, пункту 135.2 статті 135, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України щодо завищення складу валового доходу на 5263,64 грн, завищення складу валових витрат на 84856,78 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8565,83 грн.

На підставі акту перевірки № 420/17-НОМЕР_1 від 05.03.2013 Лубенською ОДПІ винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0001661702 від 26.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10707,29 грн, у тому числі 8565,83 грн - за основним платежем, 2141,46 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0001641702 від 26.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28082,00 грн, у тому числі 24378,00 грн- за основним платежем, 3704,00 грн- за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини, а отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції., виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ "Суг-Восток" укладено договір купівлі-продажу № 71 СУГ-11 від 03.02.2011, згідно з яким ТОВ "Суг-Восток" зобов'язувався передати , а ФОП ОСОБА_1 - прийняти та оплатити газ скраплений (а.с.17-18 Т.1).

На виконання досягнутої домовленості на підставі усних заявок позивачем отримано від ТОВ "Суг-Восток" товар (скраплений газ) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с.19-24), податкових накладних (а.с.31-36, 38-42), рахунків-фактур (а.с.60-65), товарно-транспортних накладних (а.с. 25-30 Т.1).

Оплата за отриманий товар проведена із рахункового рахунку позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 67-71).

На придбаний газ контрагентом виданий паспорт № 304 (а.с. 66 Т.1).

Судом з'ясовано, що перевезення здійснювалось автоперевізником ТОВ "Пропан Трейд" на підставі товарно-транспортних накладних (а.с. 25-30 Т.1), що також підтверджується листом ТОВ "Пропан Трейд" № 126 від 07.05.2013 та копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 105-113 Т.1). Приймання придбаного скрапленого газу здійснювалося ОСОБА_1 на підставі посвідчень № 117, 2059, 2089 (а.с. 13 Т.2).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що придбаний у ТОВ "Суг-Восток" реалізований вроздріб через власний модульний автозаправний пункту, що знаходиться адресою: вул.Сумська, 2В, м.Пирятин, з використанням реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями документів (торгового патенту, свідоцтва про право власності на модульний автогазозаправний пункт, книг обліку розрахункових операцій, книги обліку доходів та витрат (а.с.73-91 Т.1, 14-66 Т.2).

Різновид придбаного позивачем у ТОВ "Суг-Восток" товару та його використання відповідає виду діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля пальним.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.178-181 Т.1) одним із видів діяльності за КВЕД у контрагента позивача - ТОВ "Суг-Восток" є оптова торгівля паливом.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що доведен факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Суг-Восток"" та невірного донарахування відповідачем податку на прибуток.

Також, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Голден Україна" укладено договір поставки № 6-2012 від 03.12.2012, згідно з яким ТОВ "Голден Україна" зобов'язувався надати, а ФОП ОСОБА_1 - передати та оплатити товар (а.с. 43 Т.1).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Голден Україна" товар (будівельні матеріали), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткової накладної (а.с.44 Т.1), податкової накладної (а.с.47 Т.1), товарно-транспортної накладної (а.с. 132 Т.1).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що придбані будівельні матеріали використані під час капітального ремонту будівлі та укладки тротуарної плитки на території АГЗП за адресою вул. Сумська, 2В, м. Пирятин на підставі договору № 7-2012-послуга від 04.12.2012, що також підтверджується матеріалами справи (договором № 7-2012-послуга від 04.12.2012, актом здачі-прийняття робіт № ОУ-1-12-18 від 18.12.2012, податковою накладною ( а.с.45-46,48 Т.1).

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 24378,00 грн здійснено ФОП ОСОБА_1 на підставі виписаних ТОВ "Голден Україна", ТОВ "Суг-Восток" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Голден Україна", ТОВ "Суг-Восток" на момент здійснення господарської операції судовим розглядом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції приходить до висновку, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених ТОВ "Голден Україна", ТОВ "Суг-Восток" податкових накладних включено до складу податкового кредиту за лютий -квітень 2011 року, грудень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 24378,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ФОП ОСОБА_1 порушень приписів Податкового кодексу України, цивільного кодексу України проведено ревізором без посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Голден Україна", ТОВ "Суг-Восток" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить.

Зі змісту акту перевірки № 420/17-НОМЕР_1 від 05.03.2013 судом встановлено, що висновки ґрунтуються лише на урахуванні ревізором акту документальної позапланової невиїзної перевірки контрагентів позивача - ТОВ "Суг-Восток" № 7672/235/36901445 від 27.02.2012, акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Голден Україна" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012 по 31.12.2012" № 450/22-8/38291543 від 01.02.2013, згідно з яким встановлено порушення ТОВ "Суг-Восток", ТОВ "Голден Україна" приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Посилання на застереження в актах перевірки контрагентів щодо відсутності у останніх трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини також не може розцінюватись судом як належне підтвердження завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток, оскільки в даному випадку зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов угоди. Окрім того, зазначені застереження не враховують права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого статті 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів наявності фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "Суг-Восток", ТОВ "Голден Україна" правочинів, та не надано доказів наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Крім того, безпідставними є доводи про відсутність у контрагентів позивача- ТОВ "Суг-Восток", ТОВ "Голден Україна" об'єктів оподаткування як на доказ завищення позивачем податкового кредиту, оскільки виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, за приписами чинного законодавства, не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Невідображення контрагентом всіх податкових зобов'язань та ухилення ним від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкових зобов'язань.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 р. по справі № 816/2093/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. по справі № 816/2093/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.