Ухвала суду № 34360305, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/16407/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-13825/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «НОВА»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «НОВА» (надалі - позивач, ТОВ «Торгово-промислова компанія «НОВА») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, адміністративний позов ТОВ «Торгово-промислова компанія «НОВА» задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 11.10.2011 № 0002092330.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин із ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатами якої 27.09.2011 складено акт № 1902/23-304/35701461 (надалі акт).

Перевіркою встановлено заниження позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 136 456,00 грн., у тому числі за червень 2011 року на 136456 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 № 0002092330, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136457 грн. (з них основний платіж - 136 456 грн.; штраф - 1 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності та обґрунтованості висновків про нікчемність правочинів позивача з контрагентом ТОВ «Промтехноопт» .

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2011 між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір поставки товарів за № 01-11, предметом якого є купівля-продаж металевих виробів та інших товарів.

Для реалізації умов даного договору ТОВ «Промтехноопт» надано позивачу податкові та видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи.

Оплата здійснена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Також матеріалами справи підтверджується, що транспортування товару здійснювалось автомобілем КРАЗ 6510, державний номер АХ 41136 АС, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: б/н від 01.04.2011, від 03.08.2011, від 04.08.2011, від 05.08.2011, від 01.08.2011, від 02.08.2011.

Вказані письмові докази цілком підтверджують, що зобов'язання за договором від 04.01.2011 № 01-11 були виконані позивачем та його контрагентом, що підтверджує реальність виконання господарських операцій.

Крім того, отриманий від контрагента товар позивач реалізував у своїй господарській діяльності, що підтверджується договорами з ТОВ «Юнікс-Н» від 12.07.2011 № РО71271, ТОВ «Южкабельсервіс» від 06.07.2011 № 06611, ТОВ «Інвестхім» від 10.11.2011 № 10/11-10.

Вищевказані договори не були оскаржені сторонами та в судовому порядку недійсними не визнавались.

Таким чином, отримавши від ТОВ «Промтехноопт» оформлені належним чином податкові накладні, позивач, у відповідності до вимог Податкового кодексу України відніс до податкового кредиту суми ПДВ за даними накладними у відповідний звітний період.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за червень 2011 року за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Промтехноопт» та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 11.10.2011 № 0002092330.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у справі № 2а-13825/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна