Ухвала суду № 34360254, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/62302/11

№ К/9991/62302/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Магазин № 1»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011

у справі № 2а-8916/10/0670 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Магазин № 1»

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 позов задоволено: скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 21.02.2010 № 0004612302.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 постанову суду скасовано, ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПП. «Магазин № 1» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Бердичівською ОДПІ була проведена перевірка господарської одиниці позивача - магазину, який розташований за адресою: Житомирська область, м. Бердичів. вул. К. Лібкнехта, 32/1.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 19.08.2010 № 348/06/03/23/13567659, про порушення позивачем ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-ВР), а саме: відсутність розміщеної інформації про заборону куріння.

На підставі висновків цього акту відповідачем прийняте рішення 21.02.2010 № 0004612302 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 3400,00 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 15-2 Закону № 481/95-ВР забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Частиною 4 цієї статті визначено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

За змістом цих норм, на власників (користувачів) місць, де заборонено куріння, покладено обов`язок наочної інформації щодо такої заборони.

Згідно частини 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

При цьому, частиною 4 ст. 17 цього Закону визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Таким органом, відповідно до пункту 27-1 Переліку органів ліцензування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698, є територіальні підрозділи регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Статтею 11 цього Закону, зокрема пунктом 11, передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких доводів та доказів з боку позивача на підтвердження виконання ним норм ст. 15-2 Закону № 481/95-ВР, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для скасування рішення від 21.02.2010 № 0004612302.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Магазин № 1» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов