Ухвала суду № 34360243, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/6685/11

№ К/9991/6685/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011

у справі № 2а-44302/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки»

до 1. Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

2. Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області,

3. Кременчуцького відділення Державного казначейства України в Полтавській області

про стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011, позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Присадки»» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 198330,98 грн., у тому числі за: січень 2006 року - 4244,20 грн., листопад 2006 року - 43556,00 грн., грудень 2006 року - 46151,78 грн., червень 2007 року - 104379,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетне відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень, листопад, грудень 2006 року, червень 2007 року на загальну суму 198330,98 грн. підтверджено частково контролюючим органом за результатами документальних виїзних перевірок та в судовому порядку, а тому відповідно до норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) позивач має право на отримання цієї суми бюджетного відшкодування, яка на час розгляду спору позивачу не виплачена.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Присадки»» подав до Кременчуцька ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за січень, квітень, листопад, грудень, 2006 року, січень, лютий 2007 року разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про бюджетне відшкодування ПДВ у сумах: 92920,00 грн., 63492,00 грн., 79191,00 грн., 112652,00 грн., 71400,00 грн., 59684,00 грн., 184339,00 грн. відповідно.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, Кременчуцькою ОДПІ проведено чотири документальні перевірки позивача, у межах яких перевірялась правомірність формування позивачем заявлених сум бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за січень, квітень, листопад, грудень, 2006 року, січень, лютий 2007 року, за результатами яких складені довідки: від 06.05.2006 № 55/23-312/13932946, від 11.08.2006 № 451/23-312/13932946, якими підтверджено суми бюджетного відшкодування за січень, квітень 2006 року на 92920,00 грн. та 63492,00 грн. відповідно. Крім того, за наслідками проведених перевірок щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад, грудень, 2006 року, січень, лютий 2007 року ОДПІ складено довідку від 23.04.2007 № 231/23-3092/13932946 та акт перевірки до цієї довідки від 15.04.2008 № 626/23-309/13932946, за наслідками висновків якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.04.2008: № 0000082302/0/27 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 року, січень, лютий 2007 року на загальну суму 151768,00 грн. та № 0000092302/0/1316 - про визначення податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 2473,50 грн. ( в тому числі, 1649,00 грн. - основний платіж та 824,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень була предметом судового розгляду, за результатами якого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2009 вони визнані неправомірними.

У судовому процесі встановлено, що невідшкодованою залишилась сума 198330,98 грн., у тому числі, за січень 2006 року - 4244,20 грн , за листопад 2006 року - 43556,00 грн., за грудень 2006 року - 46151,78 грн., за червень 2007 року - 104 379,00 грн.

Враховуючи підтвердження податковим органом та встановлення у судовому процесі обставин правомірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за податкові звітні періоди з січня по листопад 2007 року, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Доводи податкового органу щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, який визначений ст. 99 КАС України, суди обґрунтовано визнали такими, що не мають правового значення, оскільки строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Відповідно до частини 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 цієї статті).

Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено строк у 1095 днів на подачу заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, з дня наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Цей строк (з врахуванням правил частин 1 та 3 ст. 99 КАС України) є строком звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду 26.03.2009, а право на бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2006 року виникло у позивача 03.04.2006, позивачем не пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права на отримання суми бюджетного відшкодування. При цьому, при визначенні дня виникнення у позивача права на повернення суми бюджетного відшкодування враховується 20-тиденний термін на подачу податкової декларації (пункт «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 Закону № 2181-ІІІ), 30-ти денний строк на проведення перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування та 5-ти денний для надання висновку до органу державного казначейства (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР), а також 5 днів на підписання довідки, складеної за наслідками перевірки (пункт 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984)

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов