Ухвала суду № 34360219, 21.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/18650/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Бухтіярової І.О.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника відповідача - Гармаш О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011

у справі № 2а/0470/10380/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Профіль України»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Профіль України» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0101342301, № 0101352301 від 12.05.2011; № 0101902301, № 0101952301 від 05.07.2011.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, позов задоволено; скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про реорганізацію відповідача з Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на правонаступника - Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Профіль України» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Компанія «Імхотеп», ТОВ «Компанія «Кентавр», ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «Компанія «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», ТОВ «Фінансово-Інвестиційна Компанія «Милена» за період з 01.04.2008 по 14.03.2011, складено акт № 1386/232/35203742 від 20.04.2011, в якому зафіксовані порушення: п. 1.4 ст. 1, пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 761 559,60 грн., у т.ч.: (за лютий 2009 року податок не нараховується, у зв'язку із зменшенням від'ємного значення звітного періоду): березень 2009 року - 50 733,79 грн., квітень 2009 року - 25 812,15 грн., травень 2009 року - 22 392,36 грн., липень 2009 року - 132 914,05 грн., серпень 2009 року - 316 776,62 грн., листопад 2009 року - 212 930,63 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 1.32 ст. 1, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 955 699,49 грн., у т.ч.: І квартал 2009 року - 63 417,23 грн., ІІ квартал 2009 року - 60 255,64 грн., ІІІ квартал 2009 року - 565 863,33 грн., ІV квартал 2009 року - 266 163,28 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.05.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 010342301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 194 624,35 грн., в т.ч.: 955 699,48 грн. основного платежу та 238 924,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0101352301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 951 949,60 грн., в т.ч.: 761 559,60 грн. основного платежу та 190 390 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, 05.07.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0101902301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 343 939,91 грн., в т.ч.: 1 075 171,93 грн. основного платежу та 268 767,98 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0101952301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 750 грн., в т.ч.: 3 000 грн. основного платежу та 750 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Торговий дім «Профіль України» та ТОВ «Компанія «Імхотеп», ТОВ «Компанія «Кентавр», ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «Компанія «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», ТОВ «Фінансово-Інвестиційна Компанія «Милена» в період з 01.04.2008 по 14.03.2011 здійснені фінансово-господарські операції з постачання товару для виробництва профілю, з підтвердженням первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності з вимогами Закону України «Про первинний бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, картками складського обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем правочинів, а саме: рішення суду про визнання їх такими або вирок суду відносно посадових осіб ТОВ «ТД «Профіль України», який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб ТОВ «ТД «Профіль України» на порушення публічного порядку при укладанні угод; висновок про нікчемність правочинів податковий орган зробив на припущеннях; факт виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, які визнані Лівобережною МДПІ нікчемними, доведений матеріалами справи.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що витрати на оплату поставлених товарів для виготовлення профілю пов'язані з веденням виробництва, оскільки вони підтверджені перинними бухгалтерськими документами. Крім того, в п. п. 5.3 - 5.7 вказаного Закону немає прямої заборони щодо віднесення до складу валових витрат вартості витрат на поставку таких товарів.

Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Норми вказаного Закону передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі.

Однак, як встановлено судами, всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату товарів для виробництва профілю були у позивача в наявності та надані для перевірки; договори, укладені між позивачем та його контрагентами не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 зазначеного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з абз. 1, 3 пп. 7.2.3, абз. 1 пп. 7.2.4, абз. 1 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи витрати позивача по сплаті податку на додану вартість підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, які виписані його контрагентами, зареєстрованими на момент їх видачі платниками на додану вартість.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби її правонаступником - Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.О. Бухтіярова (підпис)О.А. Моторний