Постанова № 34358639, 10.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2013 року місто Севастополь 13 год. 18 коп. Справа №827/1443/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Сет» - Колягина Віталія Володимировича, довіреність від 03 червня 2013 року б/н;

представника відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Горошко Марії Олександрівни, посвідчення серії НОМЕР_1 від 04 березня 2013 року, довіреність від 04 лютого 2013 року № 226/9/10-039;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Сет» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-Сет» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року № 0000992230 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 62 715 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15 678 грн. 75 коп.

У зв'язку з реорганізацією територіальних органів Державної податкової служби у місті Севастополі на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 937 і від 14 листопада 2011 року № 1184» від 09 січня 2013 року № 14, постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» від 20 березня 2013 року № 229, відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2011 року № 1074, Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби реорганізовано у Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з нормами законодавчих актів, презумпції правомірності угоди, укладена між сторонами угода є дійсною якщо її недійсність прямо не передбачена законом (нікчемний правочин). В інших випадках питання недійсності правочину повинно розглядатися судом, про що приймається відповідне рішення. Отже, оскільки укладені між позивачем та контрагентами угоди з придбання послуг не віднесені до категорії нікчемних правочинів, рішення суду про визнання угод недійсними відсутнє, придбання послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які були надані відповідачу для перевірки, тому висновки податкового органу про нікчемність правочину не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість також не засновано на нормах законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що позивачем сума податкового кредиту не підтверджена належним чином оформленими первинними документами у розумінні податкового законодавства, оскільки матеріалами перевірки не підтверджено фактичне здійснення господарської операції саме з цими контрагентами, що зазначені у видаткових та податкових накладних, - Приватним підприємством «АТМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем континенталь». У зв'язку зі зазначеним вважає, що операція з придбання маркетингових послуг не могла бути фактично виконана, що свідчить про укладення договорів про надання послуг та складання первинних документів про їх виконання без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим такі дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто спричинили завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. У задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби у період з 22 квітня 2013 року по 26 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», Приватним підприємством «АТМ» за період діяльності з 01 січня 2012 року по 31 січня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08 травня 2013 року № 26/22-306/37755037/2479/10, у якому зафіксовані, зокрема, порушення позивачем частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України у частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» при придбанні послуг; пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 62 715 грн. 00 коп., у тому числі за липень 2012 року - 16 873 грн. 00 коп., за серпень 2012 року - 23 337 грн. 00 коп., за вересень 2012 року - 22 505 грн. 00 коп.

Висновки про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства зроблені посадовими особами відповідача з урахуванням отриманих актів від 21 грудня 2012 року № 7198/22-4/24606641 та № 7208/224/33906299 про неможливість проведення зустрічних перевірок Приватного підприємства «АТМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з червня по листопад 2011 року, складеного працівниками Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

У вказаних актах зазначено про неможливість проведення перевірок Приватного підприємства «АТМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» у зв'язку з відсутністю зазначених суб'єктів господарювання за податковою адресою.

Відповідно до висновків даних актів відсутність за юридичною адресою Приватного підприємства «АТМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» зумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківським виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що свідчать про здійснення господарської діяльності.

Отже, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби дійшла до висновку, що правочини між позивачем та Приватним підприємством «АТМ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю (нікчемністю).

31 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000992230 про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 67 715 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій у розмірі 15 678 грн. 75 коп.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статті 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Аналіз реальності господарських операції здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Підпунктами 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абз. а п.198.1 ст.198 Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка має обов'язкові реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (201.10).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пункт 201.11 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому, з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що визначальною ознакою віднесення витрат до валових є пов'язаність їх з господарською діяльністю та підтвердження належним чином оформленими первинними документами. При цьому законодавець встановлює вичерпний перелік витрат, які не відносять до валових. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту платника податків є факт придбання товарів з метою їх використання в господарської діяльності та підтвердження податковими накладними, що виписані платником податку на додану вартість.

У ході розгляду справи судом встановлено, що основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» є ремонт обладнання зв'язку, електромонтажні роботи, діяльність телефонних центрів, установлення та монтаж машин і устаткування, діяльність у сфері проводового електрозв'язку .

01 липня 2012 року між позивачем та Приватним підприємством «АТМ» було укладено договір про надання послуг № 01/07/12-1, відповідно до умов якого виконавець (Приватне підприємство «АТМ») зобов'язується надати замовнику (Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив Сет») за плату маркетингові послуги. Об'єктом маркетингових послуг по цьому договору є вивчення (аналіз) споживчого попиту на послуги, що надаються замовником, на території, яка вказана замовником, у тому числі за рахунок діяльності телефонного центру виконавця; надання замовнику за результатами проведеного дослідження інформації відносно потенційних споживачів послуг замовника; приймання замовлень на підключення до телекомунікаційних послуг замовника.

Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 договору за закінченням звітного періоду сторони оформлюють реалізований у письмовій формі документ (акт прийму-передачі наданих послуг (виконаних робіт), який містить у собі кількісний показник результатів проведених виконавцем заходів.

Пунктом 2.4 розділу 2 договору встановлено, що звітний період складає півмісяця: з 01 по 15 число кожного місяця та з 16 по закінчення того ж місяця.

Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 договору замовник виплачує виконавцю плату за результат проведених маркетингових досліджень, з розрахунку 26 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4 грн. 33 коп., за кожного потенційного користувача послугами замовника, та з розрахунку 36 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 6 грн. 00 коп., за кожну прийняту заяву на підключення до послуг замовника.

За фактом надання послуг позивачем та Приватним підприємством «АТМ» було складено наступні документи: акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 липня 2012 року № 1 на суму 58 110 грн. 00 коп., доповнення до акту № 1 від 31 липня 2012 року та реєстр до акту № 1 від 31 липня 2012 року по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1; акт № 2 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 липня 2012 року № 2 на суму 43 128 грн. 00 коп., доповнення до акту № 2 від 31 липня 2012 року та реєстр до акту № 2 від 31 липня 2012 року по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 серпня 2012 року № 2723 на суму 27 196 грн. 00 коп., доповнення до акту № 2723 від 31 серпня 2012 року, реєстр до акту від 31 серпня 2012 року № 2723 по договору від 01 липня 2012 року № 01/07-12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 серпня 2012 року № 2724 на суму 12 024 грн. 00 коп., доповнення до акту від 31 серпня 2012 року № 2724 та реєстр до акту № 2724 від 31 серпня 2012 року по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1, акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 серпня 2012 року № 2725 на суму 49 790 грн. 00 коп., додаток до акту № 2725 від 31 серпня 2012 року та реєстр до акту від 31 серпня 2012 року № 2725 по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 серпня 2012 року № 2726 на суму 30 024 грн. 00 коп., доповнення до акту № 2726 від 31 серпня 2012 року та реєстр до акту від 31 серпня 2012 року № 2726 по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 серпня 20112 року № 2727 на суму 11 986 грн. 67 коп., додаток до акту № 2727 та реєстр до акту від 31 серпня 2012 року № 2727 по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31 серпня 2013 року № 2728 на суму 9 000 грн. 00 коп., доповнення до акту від 31 серпня 2012 року № 2728 та реєстр до акту від 31 серпня 2012 року № 2728 по договору від 01 липня 2012 року № 01/07/12-1.

Приватним підприємством «АТМ» позивачу було видано наступні належним чином оформлені податкові накладні: від 31 липня 2012 року № 637 на суму 43 128 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7 188 грн. 00 коп., та № 638 на суму 58 110 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9 685 грн. 00 коп.; від 31 серпня 2012 року № 598 на суму 27 196 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4 532 грн. 67 коп., № 599 на суму 12 024 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2 004 грн. 00 коп., № 600 на суму 49 790 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8 298 грн. 33 коп., № 601 на суму 30 024 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5 004 грн. 00 коп., № 602 на суму 11 986 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1 997 грн. 67 коп.; № 603 на суму 9 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1500 грн. 00 коп.

Крім того, 01 вересня 2012 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» було укладено договір № 01/09/12-1 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» за плату маркетингові послуги, зазначені у договорі, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та сплатити їх у порядку, встановленому договором.

Пунктом 1.2 розділу 1 вказаного договору визначено, що об'єктом маркетингових послуг є вивчення споживчого попиту на послуги, що надаються замовником, на території, що вказана замовником, у тому числі за рахунок діяльності телефонного центру виконавця; надання замовнику за результатами проведеного дослідження інформації відносно потенційних споживачів послуг замовника; приймання зволень на підключення до телекомунікаційних послуг замовника.

Відповідно до розділу 2 договору виконавець самостійно за свій рахунок організовує роботу з надання маркетингових послуг, які є предметом цього договору. Виконавець щоденно передає результати досліджень на електрону пошту замовника (перелік потенційних користувачів послуг, а також перелік оформлених заявок на підключення до телекомунікаційних послуг замовника). За закінченням звітного періоду сторони оформлюють реалізований у письмовій формі документ (акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), який містить у собі кількісний показник результатів проведених виконавцем заходів. Звітний період складає півмісяця: з 01 по 15 число кожного місяця та з 16 по день закінчення того ж місяця.

Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 договору замовник виплачує виконавцю плату за результат проведених маркетингових досліджень, з розрахунку 26 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4 грн. 33 коп., за кожного потенційного користувача послугами замовника, та з розрахунку 36 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 6 грн. 00 коп., за кожну прийняту заяву на підключення до послуг замовника.

За фактом надання послуг позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» було складено наступні документи: акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 28 вересня 2012 року № 4999 на суму 13 356 грн. 00 коп., доповнення до акту № 4999 від 28 вересня 2012 року та реєстр до акту № 4999 від 28 вересня 2012 року по договору від 01 вересня 2012 року № 01/09/12-1; акт № 5000 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 28 вересня 2012 року на суму 31 200 грн. 00 коп., доповнення до акту № 5000 від 28 вересня 2012 року та реєстр до акту № 5000 від 28 вересня 2012 року по договору від 01 вересня 2012 року № 01/09/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 28 вересня 2012 року № 5001 на суму 48 126 грн. 00 коп., доповнення до акту № 5001 від 28 вересня 2012 року, реєстр до акту від 28 вересня 2012 року № 5001 по договору від 01 вересня 2012 року № 01/09/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 28 вересня 2012 року № 5002 на суму 20 736 грн. 00 коп., доповнення до акту від 28 вересня 2012 року № 5002 та реєстр до акту № 5002 від 28 вересня 2012 року по договору від 01 вересня 2012 року № 01/09/12-1, акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 28 вересня 2012 року № 5003 на суму 8 064 грн. 00 коп., додаток до акту № 5003 від 28 вересня 2012 року та реєстр до акту від 28 вересня 2012 року № 5003 по договору від 01 вересня 2012 року № 01/09/12-1; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 28 вересня 2012 року № 5004 на суму 13 546 грн. 00 коп., доповнення до акту № 5004 від 28 вересня 2012 року та реєстр до акту від 28 вересня 2012 року № 5003 по договору від 01 вересня 2012 року № 01/09/12-1.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» позивачу було видано наступні належним чином оформлені податкові накладні: від 28 вересня 2012 року № 666 на суму 13356 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2226,00 грн., № 667 на суму 31200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 5200,00 грн., № 668 на суму 48126 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 8021,00 грн., № 669 на суму 20736 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 3456,00 грн., № 670 на суму 8064 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1344,00 грн., № 671 на суму 13546 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2257,67 грн.

Грошові кошти за придбані послуги були перераховані позивачем Приватному підприємству «АТМ» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» у безготівкової формі 23 серпня 2012 року у сумі 50 110 грн. 00 коп., 19 вересня 2012 року у сумі 140 020 грн. 00 коп., 22 жовтня 2012 року у сумі 58 102 грн. 00 коп., 25 жовтня 2012 року у сумі 76 926 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Факт подальшого використання придбаних послуг у господарської діяльності підтверджується договором від 01 листопада 2012 року № АС-20121101 про надання послуг, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель» (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» (виконавець 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» (виконавець 2), а також договором від 01 листопада 2012 року № 02/11/2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель» (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» (виконавець 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесвіт» (виконавець 2).

Відповідно до умов зазначених договорів позивач (виконавець 1) зобов'язаний від імені та за рахунок замовника надавати послуги з продажу телекомунікаційних послуг замовника; від імені та за рахунок замовника , використовуючи обладнання замовника та матеріали виконавця 2, виконати роботи з підключення абонентських відгалужень до телекомунікаційної мережі виконавця 2; від імені замовника, використовуючи матеріали виконавця 2, виконувати сервісне обслуговування абонентів замовника. Виконавець 1 може залучати третіх осіб у порядку та на договірних умовах, які забезпечуватимуть виконання ним взятих на себе за цим договором обов'язків.

Фактичне надання послуг позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель» підтверджується відповідними актами наданих послуг (виконаних робіт) та використаного обладнання від 30 листопада 2012 року.

Судом встановлено, що як на час здійснення господарських операцій, так і на час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та має свідоцтво про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «АТМ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» на час здійснення господарських операцій не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Доказів того, що придбані у Приватного підприємства «АТМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» послуги не були використані в господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року у справі № 804/1260/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо: проведення перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», у результаті чого складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 грудня 2012 року № 7208/224/33906299 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку; формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 грудня 2012 року № 7208/224/33906299 висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з 2011 - 2012 роки; коригування показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 грудня 2012 року № 7208/224/33906299, у тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ангстрем Континенталь» у податкових деклараціях за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року. Також зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континеталь» за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, у тому числі, зобов'язано відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Ангстрем Континенталь» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року.

Також постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 804/1268/13-а визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ», за результатами якої складено акт № 7198/22-4/24606641.

Отже, зазначені обставини підтверджують факт надання та отримання позивачем послуг, свідчать про виникнення змін в структурі активів (майновому стані) та зобов'язань, як виконавців послуг, так й замовника, тобто підтверджують реальність господарських операцій.

При цьому, суд зазначає, що несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат .

Платник податку на прибуток та податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар у особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Така правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою зазначеної статті є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 228 Цивільного кодексу України, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, відповідно до частини другої статті 228 зазначеного Кодексу, є нікчемним.

До того ж, 01 січня 2011 року частину другу статті 228 Цивільного кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, починаючи з 01 січня 2011 року (зміна редакції статті 228 Цивільного кодексу України), правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, не є у розумінні Цивільного кодексу України нікчемним правочином, тобто є оспорюваним правочином. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції суду.

Отже, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Пленуму Верховного суду України, викладеними у постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Крім того, як вбачається з акту перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» від 08 травня 2013 року № 26/22-306/37755037/2479/10, податковий орган робить висновок про відсутність у позивача при укладені договору наміру створення правових наслідків, тобто про фіктивність даної угоди.

Таким чином, відповідач ототожнює два різних поняття: нікчемність та фіктивність правочину.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, є фіктивним.

Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних.

Частиною другою зазначеної статті Цивільного кодексу України визнання таких угод недійсними віднесено виключно до прерогативи суду.

Разом з цим, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі рішень судів про визнання угод, укладених позивачем з контрагентами, недійсними за фактом їх фіктивності, не надано.

Крім того, відповідачем не наведено жодного доводу та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: належні доказі, які підтверджують безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, протиправний характер укладеного договору, непов'язаність витрат, понесених на придбання послуг, із господарською діяльністю позивача, факту узгодженості дій позивача з таким постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню виконавцю послуг від виконання податкових зобов'язань, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Щодо посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на акти про неможливість проведення зустрічних звірок Приватного підприємства «АТМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1232 затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пункти 6, 7 якого встановлюють, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 № 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пункт 4.4 яких визначає, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Згідно з пунктом 7.1 Методичних рекомендації результати лише проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом Державної податкової служби - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Отже, лише результати проведеної зустрічної звірки, в ході якої співставляються данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, якими є довідка, можуть бути використані податковим органом при перевірці інших платників податків.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі довідок про проведення зустрічних звірок Приватного підприємства «АТМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» суду не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду доводи представника відповідача щодо правомірності дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі та допущення Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив-Сет» порушень податкового законодавства не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

З урахуванням викладеного, суд приходе до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С ТА Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 31 травня 2013 року № 0000992230 про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Актив Сет» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62 715 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15 678 грн. 75 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Сет» судовий збір у розмірі 783 грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін