Постанова № 34358369, 18.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

18 жовтня 2013 року Справа № 811/2909/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач-1) в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 (далі позивач-2) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач), в якому просить скасувати податкову вимогу №4175-17 від 29 серпня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач-1 зазначила, що позивач-2 є спадкоємцем за законом житлового будинку по АДРЕСА_1, що належав на праві власності її дідові - ОСОБА_3.

Позивач-1 вказує, що дохід, який було отримано позивач-2 у вигляді успадкованого майна не підлягає оподаткуванню, оскільки після смерті її батька, спадкування позивачем-2 відбулося за правом представлення відповідно до вимог ст.1266 Цивільного кодексу України. Проте, незважаючи на це, 03.09.2013 року на адресу позивача-2 надійшла вимога за №4175-17 від 29.08.2013 року про сплату 9032,95 грн. податку, яка на думку позивача-1 є такою, що підлягає скасуванню.

Позивач-1 та представник позивачів у судовому засіданні 18.10.2013 року позов підтримали в повному обсязі. Також, представником позивачів було заявлено письмове клопотання про подальший розгляду справи в порядку письмового провадження /а.с.60/.

Відповідачем до суду подано заперечення на адміністративний позов, відповідно до змісту якого позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивач-2 не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, а тому отримана нею спадщина у вигляді житлового будинку повинна оподатковуватись за ставкою 5%, як майно успадковане членом сім'ї другого ступеня споріднення.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають /а.с.31-32/.

У судовому засіданні представник відповідача в повному обсязі підтримав раніше подане заперечення, просив суд його врахувати та відмовити у задоволенні адміністративного позову. Щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував /а.с.60/

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно до ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Встановлено, що 02.11.2012 р. позивач-2 успадкувала від свого діда ОСОБА_3 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, що належав спадкодавцю на підставі договору. Дане підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину за законом та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі /а.с.5-6/.

Позивачем-2 до Кіровоградської ОДПІ було подано податкову декларацію про майновий стан та доходи отриманні за 2012 рік у вигляді спадщини, якою було визначено суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету в розмірі 9032,95 грн., тобто за ставкою 5 % /а.с.12-13/.

Проте, як пояснила позивачка-1, отримавши консультацію фахівця в газулі права, 18.06.2013 р. нею за допомогою поштового зв'язку направлено до Кіровоградської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію про майновий стан та доходи отриманні за 2012 рік у вигляді спадщини, якою визначено ставку оподаткування 0%.

З позиції позивача-1, дохід, який було отримано позивачем-2 у вигляді успадкованого майна (житлового будинку) не підлягає оподаткуванню за ставкою 5%, оскільки після смерті її батька ОСОБА_4, спадкування відбулося за правом представлення у відповідності до ст.1266 ЦК України.

03.09.2013 р. на адресу позивача-2 надійшла податкова вимога №4175-17 від 29.08.2013 про сплату 9032,95 грн. податку /а.с.4/.

Отже, подану уточнюючу податкову декларацію відповідачем не прийнято.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Як встановлено в ході розгляду справи, грошове зобов'язання за податковою вимогою від 29.08.2013 р. №4175-17 в сумі 9032,95 грн. нараховано відповідачем в зв'язку з тим, що позивач-2 не є спадкоємцем першого ступеня споріднення та повинна сплатити податок, самостійно визначений у поданій податковій декларації.

Встановлено, що державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. В свідоцтві зазначено, що позивач-2 (спадкоємець) є онукою спадкодавця - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вартість спадкового майна становить - 180 659,00 грн. /а.с.5/.

В ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось позивачем-1, що позивач-2 є онукою ОСОБА_3, тобто членом сім'ї другого ступеня споріднення в розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.1258 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (далі - ЦК України) спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Позивач-1 в позовній заяві вказала, що батько позивача-2 ОСОБА_4, який є членом сім'ї спадкодавця (ОСОБА_3) І ступеня споріднення, помер до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до смерті ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ст.1266 ЦК України, на яку посилалася позивач в своєму позові, при спадкуванні за правом представлення внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст.1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Встановлено, що позивачем реалізовано своє право на спадкування, визначене Цивільним кодексом України та отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, після чого правовідносини щодо оподаткування отриманої спадщини перейшли в площину податкових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до п.п.162.1.1 п.162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Зі змісту п.п.164.2.10 п.164.2 статті 164 встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

П.п.174.2.2 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України визначено, що об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, в розмірі 5% вартості будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Натомість, у відповідності до змісту абзацу "а" п.п.174.2.1 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою вартості власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно з п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст.1 цього Кодексу.

Пунктом 1.1 ст.1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.5.2. ст.5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначений вичерпний перелік спадкоємців, отримана спадщина яких, може оподатковуватись за нульовою ставкою, а тому дохід, отриманий позивачем-2 у 2012 році у вигляді спадщини відповідно до п.п.174.2.2 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України, як особою другого ступеня споріднення підлягає оподаткуванню за ставкою 5%, що свідчить про правомірність податкової вимоги №4175-17 від 29.08.2013 року.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько