Постанова № 34358353, 23.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2013 р. Справа №801/9244/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Полозкова Н.Г. довіреність №3 від 11.01.2013, адміністративну справу

за позовом Санаторного комплексу "Дюльбер" Управління справами апарату Верховної Ради України

до Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції

про скасування постанови,

Обставини справи: Санаторний комплекс "Дюльбер" Управління справами апарату Верховної Ради України звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про скасування постанови від 25.04.2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 31653,88грн., винесену у зв'язку з примусовим виконанням наказу №901/407/13 від 02.04.2013 року, виданого Господарським судом АР Крим.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав заперечення проти адміністративного позову та клопотання про розгляд справи за його відсутністю. .

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІУ, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону України „Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 №202/98-ВР виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

2 квітня 2013 року Господарським судом АР Крим був виданий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду АР Крим від 18.03.2013, яке набрало законної сили 02.04.2013 у справі №901/407/13-г про стягнення на користь ТОВ «Балаклава» з Санаторного комплексу «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України 284588,77 грн. заборгованості, 21344,16 грн. пені, 4327,31 грн. 3% річних та 6278,56 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 17.04.2013 відкрито виконавче провадження ВП №37637696.

У пункті 2 постанови від 17.04.2013 боржнику запропоновано добровільно у семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження виконати судове рішення.

25.04.2013 винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 316538,80 грн. у зв'язку з невиконання у наданий строк судового рішення на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України (далі - законом);

зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У даному випадку вказані приписи виконані відповідачем не були.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів (стаття 35 Закону).

Позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ним не була отримана.

Судом встановлено, що в порушення вимог статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення боржнику не спрямовувалася.

Суд критично ставиться до наданого відповідачем реєстру відправлення документів рекомендованим листом без повідомлення №03-53 від 18.04.2013. Вказаний реєстр містить 11 отримувачів кореспонденції, з яких СК «Дюльбер» вписаний за №11. Проте фіскальний касовий чек від 18.04.2013 №8491 містить позначення про отримання лише 4 рекомендованих листів.

На підставі встановленого суд погоджується з доводами позивача про відсутність належного сповіщення про відкриття виконавчого провадження.

Фактично постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем факсом лише 28.05.2013, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Аналіз згаданих положень Закону дозволяє зробити висновок, що державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення.

Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником лише 28.05.2013, то застосування до позивача заходів зі стягнення виконавчого збору 25.04.2013 до закінчення терміну добровільного виконання було передчасним, а тому не заснованим на законі.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.10.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 25.10.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 25.04.2013 про стягнення виконавчого збору в сумі 31653,88 грн. з Санаторного комплексу "Дюльбер" Управління справами апарату Верховної Ради України, винесену у зв'язку з примусовим виконанням наказу №901/407/13 від 02.04.2013 року, виданого Господарським судом АР Крим.

3.Стягнути на користь Санаторного комплексу "Дюльбер" Управління справами апарату Верховної Ради України судовий збір у розмірі 114,71 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С. Ольшанська