Постанова № 34358304, 22.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 904/2048/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаОвчиннікова Б.С. дов. від 01.01.2013 рокувідповідачаСінюхіна І.В. дов. Від 26.09.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 07.08.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/2048/13-г господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 7207,56 грн. ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 7207,56 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року (суддя Назаренко Н.Г.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року (головуючий суддя Широкобокова Л.П., судді Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 7207,56 грн. збір за зберігання вантажу, 1720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 3, 8, 9, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, статей 42, 104, 110 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (надалі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (в подальшому ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") - власник колії (надалі - Відповідач), було укладено тимчасову угоду про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відповідача, яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці № ПР/М-07-2/14НЮдч (надалі - Договір), а також додаткова угода №1 від 10.10.2007 року. та додаткова угода № 16 від 14.06.2012 року, якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 1 Договору із посиланням на Статут залізниць України, враховуючи Правила перевезення вантажів, сторони домовилися про експлуатацію під`їзної колії, яка належить Відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці стрілочними переводами №№ 2,4,6 до продовження колій № 5 та № 8, а також до станції Рядова стрілочними переводами № 8 до колії № 6. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Пунктами 5, 6 Договору передбачено, що передача вагонів на під`їзну колію здійснюється за повідомленнями з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2, які передає прийомоздавальник Позивача прийомоздавальнику Відповідача не пізніше, як за 2,0 години до фактичного здавання вагонів. Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни Придніпровської залізниці (ті, що прибули на станцію Рядова - на одну з колій №№ 4,5,6,7,8,9,10 станції Рядова) за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Відповідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Відповідно п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

По накладній № 47520945 порожні вагони власності ПП "Лізінгова компанія ВЛ" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача (відповідача).

На шляху прямування на ст. Приворот Придніпровської залізниці відповідно до вимог пунктів 9-10 Правил користування вагонами і контейнерами дані вагони були затримані за наказом № 320 від 08.09.2012 року через зайнятість колій на станції призначення Тернии Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.

За цим фактом станцією затримки Приворот Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 08.09.2012 року та акт загальної форми ГУ-23 № 19 від 08.09.2012 року.

Відповідно п. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо). При цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки. Відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання вантажів, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Судами встановлено, що згідно положення зайнятості колій по станції Терни на момент видачі наказу про затримку вагонів № 320 від 08.09.2012 року вільна колія №6 перебувала в очікуванні виставлення відповідачем навантажених вагонів для відправлення, та вже через 53 хв. після надання наказу на затримку (о 18 год. 25 хв.) була зайнята виставленими відповідачем навантаженими вагонами для відправлення на станцію Донецьк, маршрут був відправлений о 00 год. 40 хв. 09.09.2012 року.

Таким чином суди дійшли висновку, що за вказаний час перебування колії №6 у вільному стані (53 хв.) вагони, що були затримані на станції підходу не встигли б дійти до станції Терни. Інші колії, окрім колії для обгону №2, були зайняті. Колії №№ 1,4,5,7,8 - з вини одержувача вантажу, тобто відповідача, колія 3 - під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЕТП.

З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу, була знижена пропускна спроможність не тільки станції Терни Придніпровської залізниці, а й на підходах до неї, тому винним у затримці вагонів є саме відповідач.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року у справі № 904/2048/13-г господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач