Постанова № 34358276, 23.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 922/2874/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М. Короткевича О.Є.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазбанк", м. Київна ухвалувід 22.07.2013 господарського суду Харківської областіта постановувід 21.08.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/2874/13 господарського суду Харківської областіза заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Харківдоприватного підприємства "Норма-Н", м. Харківпробанкрутство арбітражний керуючий Кравченко В.П., м. Харків (розпорядник майна)у судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника розпорядник майнаКанюк Я.Ю., Петрова О.Є., довір.; Кравченко В.П.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2013 прийнято до розгляду заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Норма-Н" (далі - ПП "Норма-Н", боржник) у порядку ст. ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. N 4212-VI ) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі № 922/2874/13 про банкрутство ПП "Норма-Н", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зобов'язано першого подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кравченко В.П. та інше.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 (судді: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О., Шевель О.В.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - заявник) залишено без задоволення, а вказану ухвалу без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та провадження у справі припинити, як безпідставно порушене.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 11, 16 Закону про банкрутство, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Оскаржуючи судові рішення у даній справі про банкрутство, заявник вказує на те, що він є забезпеченим кредитором боржника, тобто має до боржника грошові вимоги, забезпечені заставою.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається, дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою банкрутства, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство.

Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті конкурсні кредитори боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника. Одночасно частиною 8 цієї статті визначено обов'язок розпорядника майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, на стадії підготовчого засідання до моменту офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відсутні інші, окрім боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, учасники провадження у справі, так як кредитори можуть набути статусу учасника провадження у справі виключно шляхом подання заяв з грошовими вимогами до боржника у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство (тобто після здійснення офіційного оприлюднення відповідного оголошення).

Однак, як вбачається, на момент звернення заявника з апеляційною скаргою у матеріалах справи були відсутні докази здійснення офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство (з урахуванням приписів ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство).

Таким чином, заявник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, тому на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою заявника, оскільки на момент такого звернення він не набув статусу кредитора - учасника справи про банкрутство.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою заявника - припиненню відповідно до п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що після набуття у встановленому порядку статусу учасника провадження у справі про банкрутство заявник не позбавлений процесуального права повторно оскаржити судове рішення у даній справі на загальних підставах.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 80, 91, 106, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 у справі № 922/2874/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.07.2013 у справі № 922/2874/13.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич