Рішення № 34358008, 14.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 911/3541/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-2005», м. Боярка, Києво-Святошинський район

про стягнення 167 437,93 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Клименко О.С. - предст., дов. № 260 від 03.10.2013р.;

відповідач - не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-2005» про стягнення 167 437,93 грн., з яких 156 489,79 грн.- сума основного боргу, 9 016,79 грн. пені, 3 % річних у розмірі 1 829,22 грн., 102,13 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2013р. у справі №911/3541/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 14.10.2013р.

В судове засідання 14.10.2013р. представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов та інших документів, на вимогу суду не надав.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 14.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

встановив:

06.01.2010 року між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (Позивач, Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-2005" (Відповідач, Споживач) було укладено Договір № 220020200 про постачання електричної енергії (Договір).

Відповідно п. 1.1. договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю: 1200 квт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно п. 1.2. договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно „Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.3.3. договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 „Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та споживача про покази приладів обліку".

Пунктом 2.3.4. договору передбачено, що Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача, згідно Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію", за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", та інші платежі обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 7.1. договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до елетричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 7.5. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка № 6 „Порядок зняття показів розрахунків приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку" оформлюються такі документи:

- акт про використану електричну енергію;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції;

- акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативи постачальника).

Пунктом п. 9.4. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.11.2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторонами належних доказів припинення дії договору до суду не подано, відповідно, дію вказаного договору продовжено до 31.11.2013 р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором.

Одночасно із укладенням договору сторонами було підписано Додаток № 4 до договору - Порядок розрахунків за активну електроенергію, Додаток № 5 до договору - Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, тощо.

Відповідно до п. 1.1. Додатку № 4 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа календарного місяця до 14 числа наступного місяця.

Пунктом 2.1. Додатку № 4 до договору - Порядок розрахунків за активну електроенергію передбачено, що порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та авансових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду. (Авансовий платіж на поточне споживання розрахункового періоду - 100 % повинно бути оплачена до дати початку розрахункового періоду).

Пунктом 3.1.5. Договору зазначено, що постачальник має право доступу до належних споживачу засобів обліку електричної енергії для зняття показів електроенергії та контролю встановлених режимів споживання енергії.

Додатком №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку» до Договору №220020200 передбачено, що покази розрахункових приладів обліку електричної енергії (лічильників) знімаються станом на 24-00 годин на дату закінчення розрахункового періоду. Споживач зобов'язаний протягом 16 годин з моменту зняття показів лічильників довести їх значення до Постачальника електричної енергії за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-6.

Проте, за твердженнями позивача за весь час дії Договору відповідач жодного разу не надавав звіт за використану електроенергію.

З метою перевірки показань приладу обліку електричної енергії у відповідача, позивачем 20.06.2013р. було направлено до відповідача уповноваженого представника ПАТ «Київобленерго» для проведення обстеження електролічильників Відповідача , за результатом якого позивачем було складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії та виставлено відповідачу рахунок № 9018031030 за спожиту електричну енергію на суму 156 489,79 грн., копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати використаної ним електричної енергії не виконує, в зв'язку з чим станом на червень 2013р. за ним, утворилась заборгованість у сумі 156 489,79 грн., що підтверджується довідкою Києво - Святошинського РП ПАТ «Київобленерго» від 29.08.2013р., яка міститься у матеріалах справи.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості у розмірі 156 489,79 грн., у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором № 220020200 про постачання електричної енергії від 06.01.2010р. у розмірі 156 489,79 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 9 016,79 грн.

За умовами п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок, з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, а також застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 9 016,79 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 102,13 грн. інфляційних втрат та 1 829, 22 грн. 3 % річних.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних, встановив, що розрахунок наданий позивачем є арифметично вірним, у зв'язку вимоги щодо стягнення з відповідача 102,13 грн. інфляційних втрат та 1 829,22 грн. 3 % річних підлягає задоволенню в повному обсязі в обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-2005» заборгованості за Договором № 220020200 про постачання електричної енергії від 06.01.2010р. підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 156 489,79 грн. боргу, 9 016,79 грн. пені, 1 829,22 грн. 3% річних та 102,13 грн. інфляційних.

Згідно із статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-2005» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Біла Церква, вул. Мира, 65 код ЄДРПОУ 33661600) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ЄДРПОУ код 23243188) - 156 489 (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 79 коп. боргу, 9 016 (дев'ять тисяч шістнадцять) грн. 79 коп. пені, 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев'ять) грн. 22 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 13 коп. інфляційних та 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.10.2013р.

Суддя Щоткін О.В.