Постанова № 34356255, 24.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа № 922/2548/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретаріСіренко К.О.

за участю представників:

позивача - Воронко В.В. за довіреністю б/н від 02.04.2012 р.,

відповідача - Гречко С.І. за довіреністю №11/07 від 02.01.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2555Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 23.07.13 у справі № 922/2548/13

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток", с. Бугаївка, Ізюмський район Харківська область

про стягнення штрафу та пені,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 р. позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток" (з урахуванням заяви про залишення його заяви про збільшення позовних вимог без розгляду), 68000,00 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням № 29-к Адміністративної колегії Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 р., та пеню в розмірі 53040,00 грн., нарахованих за несплату штрафу на підставі ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції". Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 липня 2013 року у справі № 922/2548/13 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" на користь загального фонду Державного бюджету України 68000,00 грн. штрафу, 53040,00 грн. пені

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" 2420,80 грн. судового збору.

Прийняте судове рішення з посиланням на приписи Закону України від 11.01.2001р. № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" мотивовано обґрунтованістю позовних вимог Відділення.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2013 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.10.2013 р.

Представник позивача у відзиві (вх.№9487 від 04.10.2013р.) та додаткових поясненнях (вх.№9707 від 11.10.2013р.), а також у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги відповідача заперечує, вважає, що господарським судом Харківської області у даній справі прийнято правильне рішення на підставі ст. 4 ГПК України, а саме : суд не застосував акти державних чи інших органів (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р.), якщо ці акти не відповідають законодавству України. На підставі зазначеного, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. оголошено перерву до 14:30 год. 16.10.2013 р.

15.10.2013р. (вх.№9830) представником відповідача були надані уточнення до апеляційної скарги, в яких представник ТОВ "СК Восток" зазначає, що у зв'язку з наданням до Харківського апеляційного господарського суду ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №820/2860/13-а у якості додаткового доказу, який він не мав змоги надати до суду першої інстанції з причин не залежних від нього, просить суд врахувати факт скасування рішення № 29-к Адміністративної колегії Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 р. Даною ухвалою підтверджена постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. у справі №820/2860/13-а (і на даний час постанова набрала законної сили), що свідчить про припинення існування предмету спору. У зв'язку з цим, відповідач просить на підставі ст. 80- та п. 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України, скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013 р., прибули представники сторін та надали пояснення щодо обґрунтування своєї позиції у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень до скарги, відзиву на скаргу та додаткових пояснень до відзиву, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, за результатами розгляду справи № 2/12-248-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відділення) 19.02.2013 року прийнято рішення № 29-К (рішення АМК), яким дії Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до рішення, на Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Восток" накладений штраф у розмірі 68000,00 грн.

25.02.2013р. копія вказаного рішення листом № 6102210873170 була направлена на адресу відповідача для виконання. Дане поштове відправлення 28.02.2013 р. було отримано уповноваженою особою ТОВ "СК Восток" - Давиденко В.І. на підставі договору від 03.01.2013р., доказом чого є повідомлення УДППЗ «Укрпошта» Харківська дирекція (а.с. 14-17).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строк сплати штрафу, накладеного рішенням відділення № 29-К від 19.02.2013 р. закінчився 29.04.2013р., проте відповідач рішення не виконав, штраф не сплатив.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач, керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення за період з 30.04.2013 р. по 20.06.2013 р. включно (52 дні) в сумі 53040,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Згідно з п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу та пені у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №29-к від 19.02.2013 р. в судовому порядку не було визнано недійсним, і було чинним, а розмір пені нараховано позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Посилання апелянта на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №820/2860/13-а, якими рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №29-к від 19.02.2013 р. визнано таким, що прийнято при неповному та неправильному встановлені обставини справи, у звязку з чим підлягає скасуванню, як на докази в підтвердження своєї правової позиції, є безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Відповідно до пункту 13 розділу VIIІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Враховуючи зміст наведеної норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Вищенаведене стосується також і розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів даного Закону.

Частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Зазначені норми ст. 12 ГПК України та ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості справ зі спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено як у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", так і в постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 у справі № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі саме господарським судам України.

Всупереч вказаним приписам закону відповідач оскаржив рішення АМК не за підсудністю.

За таких обставин місцевий господарський суд з огляду на підвідомчість даної справи господарським судам України, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини справи та давши належну оцінку поданим сторонами доказам, з наведенням у оскаржуваному судовому рішенні необхідного мотивування, діючи без порушення норм матеріального і процесуального права, дослідивши обставини, пов'язані з реалізацією товариством належного йому права на оскарження рішення АМК в порядку господарського судочинства, встановивши невиконання товариством рішення АМК у добровільному порядку і перевіривши правильність нарахування позивачем сум до стягнення, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення заявлених сум, а тому й правомірно задовольнив позовні вимоги відділення.

Посилання заявника апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. у справі №820/2860/13-а, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р., якою рішення АМК визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, не може бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки не спростовує зазначеного стосовно підвідомчості цієї категорії судових справ господарським судам України, тоді як судові рішення з названої адміністративної справи набрали законної сили лише 01.08.2013р. (стаття 254 КАС України) та відповідно до статті 35 ГПК України не мають преюдиціального значення для розгляду даної господарської справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів не приймає вищевказані судові акти в якості належних доказів в підтвердження правомірності апеляційних вимог.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.07.13 у справі № 922/2548/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 21.10.2013р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Істоміна О.А.