Рішення № 34355935, 24.10.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.2013 Справа № 920/1556/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» в особі ліквідаційної комісії, м. Суми

про стягнення 398 188 грн. 63 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

За участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 30/5 від 28.12.2012 року.

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брав участь секретар с/з Карабан Є.П.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати кредиторські вимоги позивача в сумі 398 188 грн. 63 коп. та включити їх до ліквідаційного балансу, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору.

У відзиві на позовну заяву б/н б/д (вхідний реєстраційний номер 13619 від 30.09.2013р.) відповідач заперечує проти позовних вимог, мотивуючи тим, що акт прийому - передачі природного газу № СУМ00004454 від 30.04.2013р., на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, не підтверджує факту споживання природного газу відповідачем. Також відповідач у вищевказаному відзиві вказує на відсутність з боку позивача розрахунків суми щодо наданого обсягу природного газу, а також відсутність графіку погашення заборгованості за квітень 2013 року, що, на думку відповідача, підтверджує факт відсутності заборгованості перед позивачем за спожитий газ у квітні 2013 року.

У письмових поясненнях № 30/1364 від 04.10.2013р. позивач заперечує проти обставин, викладених відповідачем у відзиві та додатково обґрунтовує свої позовні вимоги.

У дане судове засідання представник позивача подав письмові пояснення по справі за № 30/1486 від 24.10.2013р., де позивач додатково обґрунтовує заявлені вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, проте подав пояснення (вхідний реєстраційний номер 14671 від 23.10.2013р.), де зазначається, що ОСОБА_3 не є посадовою особою чи працівником ПАТ «Сумський фарфоровий завод», у зв`язку з чим на нього не може бути покладений обов`язок з`явитись у судове засідання для надання пояснень. До даного письмового пояснення відповідачем додані додаткові документи на підтвердження позиції відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

06.06.2013р. в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» № 250(15) від 06 червня 2013 року було опубліковано оголошення про припинення ПАТ «Сумський фарфоровий завод» (відповідач) шляхом ліквідації.

12.06.2013р. ліквідаційною комісією ПАТ «Сумський фарфоровий завод» (відповідач) було повідомлено ПАТ «Сумигаз» (позивач) про припинення ПАТ «Сумський фарфоровий завод» шляхом його ліквідації.

04.07.2013р. ПАТ «Сумигаз» відповідачу було направлено заяву № 30/831 про визнання кредитором на суму 2 178 691 грн. 97 коп. (а. с. 23-25).

Відповідач своїм листом від 06.08.2013р. № 204 (вхідний від 12.08.2013р. № 2342) повідомив ПАТ «Сумигаз» про часткове задоволення кредиторських вимог у сумі 1 780 493 грн. 34 коп., в частині задоволення 398 188 грн. 63 коп. - відмовлено (а. с. 26-27).

У зв`язку з цим, 05.09.2013р. ПАТ «Сумигаз» було змушено звернутись до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання кредиторських вимог ПАТ «Сумигаз» в сумі 398 188 грн. 63 коп.

Відповідно до частин 1,7 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду; скасування державної реєстрації позбавляє суб`єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру; суб`єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності; такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 2 статті 60 Господарського кодексу України та пунктом 4 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Положеннями частини 2 статі 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Згідно частини 4 статті 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

За приписами частини 5 статті 112 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не звертається до суду з позовом у місячний строк після одержання повідомлення ліквідаційної комісії про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, то тоді його вимоги вважаються погашеними.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем були дотримані встановлені вищевказаними нормами права строки звернення до суду за захистом свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір № ТП-ПР-7343/2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012р. (а. с. 13-16)

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (ПАТ «Сумигаз») постачає природний газ споживачу (ПАТ «Сумський фарфоровий завод») в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 3.5 договору № ТП-ПР-7343/2013 від 20.12.2012р. на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.

На виконання умов договору був оформлений Акт прийому-передачі природного газу № СУМ00004454 від 30.04.2013р., в якому зафіксовані показники природного газу загальним обсягом 84,361 тис. куб. м. на суму 398 188 грн. 63 коп. (а. с. 19). Даний Акт підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

У відзиві на позовну заяву б/н б/д (вхідний реєстраційний номер 13619 від 30.09.2013р.) відповідач заперечує проти позовних вимог, мотивуючи тим, що акт прийому - передачі природного газу № СУМ00004454 від 30.04.2013р., на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, не підтверджує факту споживання природного газу відповідачем.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Суд вважає, що Акт прийому-передачі № СУМ00004454 від 30.04.2013р. є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин.

У Акті № СУМ00004454 від 30.04.2013р. зазначено інформацію, яка дозволяє ідентифікувати особу, якою підписаний документ від імені споживача, а саме: в акті № СУМ00004454 в графі «посада.. підпис» проставлено підпис, який ідентичний підписам, що містяться у договорі № ТП-ПР-7343/2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012р. та типовому договорі на розподіл природного газу № Т-ПР-7343/2013 від 20.12.2012р., і належить в.о. голови правління ПАТ «Сумський фарфоровий завод» ОСОБА_3.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не передбачає серед обов'язкових реквізитів первинних документів такого реквізиту як «прізвище особи», а визначає лише наявність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що спростовує твердження відповідача, що Акт не є належним доказом через відсутність в Акті прізвища особи, яка його підписала.

Суд зазначає, що відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті природного газу).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Акт прийому-передачі природного газу № СУМ00004454 від 30.04.2013р. є належним доказом на підтвердження виконання позивачем свого обов'язку перед відповідачем.

Відповідно до п. 4.6 договору № ТП-ПР-7343/2013 від 20.12.2012р. оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно шляхом 100% попередньої оплати за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки з розрахунку вартості договірного обсягу постачання газу.

Відповідно до п. 4.8 договору № ТП-ПР-7343/2013 від 20.12.2012р. у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченим законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. Даний пункт договору передбачає право сторін за взаємною згодою на укладання графіку погашення заборгованості, а не їх обов'язок, що спростовує твердження відповідача про відсутність даного графіку як доказ відсутності заборгованості перед позивачем.

Як зазначав представник позивача у судових засіданнях, відповідача з пропозицією щодо укладення графіку погашення заборгованості до ПАТ «Сумигаз» не звертався.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, пров. Береста, 21, код 03352432) до Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» в особі ліквідаційної комісії (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код 00310433) в сумі 398 188 грн. 63 коп.

3. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Сумський фарфоровий завод» в особі ліквідаційної комісії (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код 00310433) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, пров. Береста, 21, код 03352432) в сумі 398 188 грн. 63 коп. до ліквідаційного балансу.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» в особі ліквідаційної комісії (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код 00310433) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, пров. Береста, 21, код 03352432) 7 963 грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 25.10.2013р.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ