Рішення № 34355920, 16.10.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року справа № 919/969/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветком»

(49005, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи,2, каб.605

ідентифікаційний код: 37005926)

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

( АДРЕСА_1

ідентифікаційний код:НОМЕР_1)

про стягнення 30545,21 грн

учасники процесу явку уповноважених представників не забезпечили.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрветком» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) с позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 30545,21 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2013 порушене провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2013

Ухвалою суду від 03.10.2013 розгляд справи відкладено на 16.10.2013.

У судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про час дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відзив на позов не надав.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.10.2013 судом на підставі статті 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2011 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки №4/617 (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача ветеринарні медикаменти та препарати, кормові добавки, вакцини, біопрепарати, вітаміни та лікарські препарати для тварин, іншу ветеринарну продукцію (далі - Товар), а покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору (арк..с.10-13)

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що поставка здійснюється окремими партіями.

Зобов'язання Постачальника щодо поставки та передачі Товару Покупцю вважаються виконаними в момент вручення Товару Постачальником Покупцю та підтверджується підписами Сторін у видатковій накладній на Товар (пункт 4.6. Договору).

Покупець зобов'язується сплатити суму за товар в строки, які вказані в накладній на передачу Товару (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем відповідачу поставлено Товар на загальну суму 19866,54 грн, що підтверджується відповідними расходними накладними (арк..с.23-37).

Проте відповідачем в порушення умов договору оплачено Товар частково, у сумі 800 грн, що підтверджується Актом звірки взаємо рахунків від 17.07.2012, підписаного представниками сторін (арк..с.16).

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду з відповідними вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором, 10% річних, пені та штрафу.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів оплати отриманого товару.

Враховуючи те, що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений та отриманий товар, а тому вона підлягає задоволенню повністю у розмірі 19066,54 грн

Поряд із сумою основної заборгованості за поставлений Товар позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5719,96 грн, пеню у сумі 3437,88 грн та 10% річних у розмірі 2320,83 грн за прострочення виконання зобов'язання. Стосовно цього суд зазначає наступне

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що Покупець сплачує Постачальнику 10% річних від простроченої суми боргу в порядку статті 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних (арк..с.9) суд визнав його невірним, оскільки позивачем не враховано, що сума основного боргу виникла у результаті несплати відповідачем Товару, отриманого за різними накладними, кожною з яких було встановлено окремий (відмінний від іншої) строк сплати отриманого товару, а отже й 10% річних повинні нараховуватися окремо за невиконання обов'язку по сплаті отриманого товару за кожною накладною.

За таких обставин судом здійснено власний розрахунок 10% річних за невиконання зобов'язання по сплаті основного боргу. При цьому датою припинення нарахування суд вважає 03.07.2013, тобто дату, визначену позивачем.

расходна накладна, №сума боргу, грнобов'язок прострочений з (початок нарахування 10% річних)припинення нарахування 10% річнихкількість днів у роцікількість днів прострочення за період, дн10% річних, грнZ27201427-113156,1512.09.201118.09.2011365725,23Z27201427-112356,1519.09.201131.12.2011365104352,07Z27201427-112356,1501.01.201231.12.20123663661235,62Z27201427-112356,1501.01.201303.07.2013365184622,89Z27202195-153110.09.201131.12.201136511316,44Z27202195-1531,0001.01.201231.12.201236636653,10Z27202195-1531,0001.01.201303.07.201336518426,77Z27248182-1404,0318.09.201131.12.201136510511,62Z27248182-1404,0301.01.201231.12.201236636640,40Z27248182-1404,0301.01.201303.07.201336518420,37Z27281326-1385,7821.09.201131.12.201136510210,78Z27281326-1385,7801.01.201231.12.201236636638,58Z27281326-1385,7801.01.201303.07.201336518419,45Z27408580-1732,403.10.201131.12.20113659018,06Z27408580-1732,4001.01.201231.12.201236636673,24Z27408580-1732,4001.01.201303.07.201336518436,92Z27470339-114,2210.10.201131.12.2011365830,32Z27470339-114,2201.01.201231.12.20123663661,42Z27470339-114,2201.01.201303.07.20133651840,72Z27473529-1737,8210.10.201131.12.20113658316,78Z27473529-1737,8201.01.201231.12.201236636673,78Z27473529-1737,8201.01.201303.07.201336518437,19Z29504138-13650,1415.04.201231.12.2012366261260,30Z29504138-13650,1401.01.201303.07.2013365184184,01Z29504138-225515.04.201231.12.201236626118,18Z29504138-225501.01.201303.07.201336518412,85ВСЬОГО: 3207,08Таким чином, з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута пеня у розмірі 3207,08 грн.

Проте, пункт 2 частини першої статті 83 ГПК України дає право суду виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З огляду на те, що зазначеного клопотання від представника позивача суду надано не було, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10% річних у заявленої ним сумі, а саме 2320,83 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За приписами статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України та відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями частини шостої статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договорів передбачено, що у випадку порушення строку оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого товару.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунку пені (арк.с. 9), суд дійшов висновку що він невірний, оскільки позивачем не взято до уваги, що сума основного боргу виникла у результаті несплати відповідачем Товару, отриманого за різними накладними, кожною з яких було встановлено окремий (відмінний від іншої) строк сплати отриманого товару, а отже й пеня повинна нараховуватися за невиконання обов'язку по сплаті отриманого товару за кожною накладною окремо. Також позивачем не враховані положення частини шостої статті 232 ГК України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

У зв'язку з зазначеним судом зроблено власний розрахунок пені, що повинна підлягати стягненню з відповідача на користь позивача.

расходна накладна, №сума боргу, грнобов'язок прострочений з (початок нарахування 10% річних)припинення нарахування пенікількість днів у роцікількість днів прострочення за період, днставка НБУ у відповідний періодпеня, грнZ27201427-113156,1512.09.201118.09.201136577,7539,11Z27201427-112356,1519.09.201131.12.20113651047,75545,7Z27201427-112356,1501.01.201212.03.2012366727,75376,76Z27202195-153110.09.201131.12.20113651137,7525,48Z27202195-153101.01.201210.03.2012366707,7515,74Z27248182-1404,0318.09.201131.12.20113651057,7518,02Z27248182-1404,0301.01.201218.03.2012366787,7513,35Z27281326-1385,7821.09.201131.12.20113651027,7516,71Z27281326-1385,7801.01.201221.03.2012366817,7513,23Z27408580-1732,403.10.201131.12.2011365907,7527,99Z27408580-1732,401.01.201222.03.2012366827,7525,43Z27408580-1732,423.03.201203.04.2012366127,53,6Z27470339-114,2210.10.201131.12.2011365837,750,5Z27470339-114,2201.01.201222.03.2012366827,750,49Z27470339-114,2223.03.201210.04.2012366197,50,11Z27473529-1737,8210.10.201131.12.2011365837,7526,01Z27473529-1737,8201.01.201222.03.2012366827,7525,62Z27473529-1737,8223.03.201210.04.2012366197,55,75Z29504138-13650,1415.04.201215.10.20123661847,5275,26Z29504138-225515.04.201215.10.20123661847,519,23ВСЬОГО: 1474,09Таким чином вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у розмірі 1474,09 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем (арк..с.9), суд визнав його вірним, а вимогу про стягнення штрафу у розмірі 5719,96 грн такою, що підлягає задоволенню.

В силу частини 2 статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код:НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветком» (49005, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи,2, каб.605, ідентифікаційний код: 37005926) 28581,42 грн заборгованості за Договором №4/617 від 08.08.2011, з яких: 19066,54 грн - сума основного боргу, 5719,96 грн - сума штрафу, 2320,83 - 10% річних та 1474,09 грн - пеня, а також 1720,50 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2013

Суддя І.А. Харченко