Рішення № 34355809, 17.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р. Справа № 917/1623/13

За позовом Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, 36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 84

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар", 36021, м. Полтава, вул. Калініна, 20, кв. 106

про стягнення 5873,01 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Костенко Р.І.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 17.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати згідно ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором про надання послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № R/613/1 від 28.01.2008 року в розмірі 5873,01 грн., в т.ч. 5726,24 грн. основної заборгованості, 103,47 грн. пені та 43,30 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 115), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Полтавським комунальним автотранспортним підприємством 1628 (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онтар" (відповідач, споживач) був укладений договір про надання послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № R/613/1 від 28.01.2008 року (а.с. 10-11), відповідно до якого виконавець за дорученням споживача зобов'язався надавати послуги з регулярного збирання, вивезення і захоронення твердих побутових відходів, накопичених у споживача, а споживач - своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги (п. п. 1.1., 4.2.1. договору).

До вищевказаного договору про надання послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів № R/613/1 від 28.01.2008 року (далі - договір) сторонами було підписано Розрахунок об'ємів та вартості послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (а.с. 11, зворотній бік), яким визначено річний об'єм накопичення ТПВ на рівні 187,2 м3. Вартість збирання, перевезення і захоронення 1 м3 твердих побутових відходів встановлено сторонами на рівні 17,07 грн. за 1 м3 без урахування ПДВ.

Додатковими угодами на 2010 рік (а.с. 12) внесено зміни до Розрахунку об'ємів та вартості послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, зокрема в частині вартості збирання, перевезення та захоронення твердих побутових відходів, та встановлено її на рівні 23,53 грн. за 1 м3 без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 8.1. спірного договору даний договір діє з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року, набирає чинності з дня його підписання сторонами та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією зі сторін не буде заявлено про відмову від договору або його перегляд.

Як зазначається у позовній заяві та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 41-110), позивачем у період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року було надано відповідачеві обумовлені договором послуги на загальну суму 12333,44 грн., виходячи з вартості місячного об'єму накопичення ТПВ в розмірі 440,48 грн. (5285,78 грн./12 місяців).

У відповідності до п. 3.1. договору в редакції вищевказаних додаткових угод плата за послуги з регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів вноситься не пізніше 5 числа, наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно п. 3.3. договору оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку або ж готівкою.

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань відповідач за надані послуги розрахувався з позивачем лише частково на загальну суму 7048,42 грн., сплативши:

- 29.04.2011 року - 2203,52 грн.;

- 31.10.2011 року - 1722,69 грн.;

- 03.05.2012 року - 3122,21 грн.

Отже, залишок заборгованості за надані позивачем у період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року послуги склав 5285,02 грн.

Крім того, як вказується у позовній заяві та підтверджується наданими до справи доказами, зокрема актом звірки розрахунків за період з 01.01.2010 року по 31.07.2013 року (а.с. 19), станом на початок 2011 року за відповідачем існувала заборгованість за надані згідно договору послуги в сумі 441,22 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані відповідно до договору послуги становить 5726,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після письмового попередження відповідача листом № 281 від 28.03.2013 року (а.с. 21) надання послуг за спірним договором на підставі п. 5.1.2. цього договору було припинене з 01.05.2013 року, про що свідчить надісланий позивачем на адресу відповідача лист № 435 від 10.06.2013 року (а.с. 23).

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 5726,24 грн., а також нараховані за період з 06.05.2013 року по 05.08.2013 року 3% річних в розмірі 43,30 грн. та пеню в розмірі 103,47 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії чи здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави (глава 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

Положення аналогічного змісту стосовно обов'язків споживача послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення ТПВ містить Закон України "Про відходи" (№ 187/98-ВР від 05.03.1998 року).

Крім того, обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані за договором послуги встановлено також п. п. 1.1., 3.1.-3.4., 4.2.1. цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин щодо надання послуг із регулярного збирання, вивезення і захоронення твердих побутових відходів, обсяги наданих за договором послуг та їх вартість, факт наявності заборгованості в сумі 5726,24 грн. за надані відповідно до договору послуги та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Крім того, факт наявності заборгованості у вказаному вище розмірі не заперечується й відповідачем в акті звірки розрахунків за період з 01.01.2010 року по 31.07.2013 року.

Слід зазначити, що часткова оплата відповідачем послуг, наданих у період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року, на загальну суму 7048,42 грн. відповідає вартості послуг за 16 календарних місяців, залишок оплати в сумі 0,74 грн. припадає на 17 календарний місяць. Відтак, заборгованість в розмірі 5285,02 грн. (без урахування боргу станом на початок 2011 року) відповідає періоду з 01.05.2012 року по 30.04.2013 року.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5726,24 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно положень ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому у відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи п. 3.1. договору в редакції додаткових угод, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок 3% річних на суму заборгованість за квітень 2013 року за період з 07.05.2013 року по 05.08.2013 року, оскільки 05.05.2013 року є вихідним днем. За результатами перерахунку загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню, склала 43,26 грн.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 6.1.1. договору за прострочення терміну платежів за надані послуги споживач несе відповідальність шляхом сплати неустойки (пені) у розмірі облікової ставки НБУ.

Як вже було вказано вище, позивачем здійснено нарахування пені на загальну суму боргу в розмірі 5726,24 грн. за період з 06.05.2013 року по 05.08.2013 року. При цьому до зазначеної суми входить заборгованість станом на початок 2011 року в розмірі 441,22 грн., а також заборгованість за період з 01.05.2012 року по 30.04.2013 року в розмірі 5285,02 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги наведене нарахування позивачем пені на суму заборгованості, яка існувала станом на початок 2011 року в розмірі 441,22 грн., а так само (з урахуванням періоду нарахування) на заборгованість, яка виникла до листопада 2012 року, є безпідставним.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок пені на суму заборгованості за послуги, надані у листопаді 2012 року - квітні 2013 року. За результатами перерахунку (з урахуванням вихідних та святкових днів) сума пені, що підлягає стягненню, склала:

- за період з 06.05.2013 року по 06.06.2013 року на суму 440,48 грн. (борг за листопад 2012 року) - 2,90 грн.;

- за період з 06.05.2013 року по 09.07.2013 року на суму 440,48 грн. (борг за грудень 2012 року) - 5,70 грн.;

- за період з 06.05.2013 року по 05.08.2013 року на суму 440,48 грн. (борг за січень 2013 року) - 7,99 грн.;

- за період з 06.05.2013 року по 05.08.2013 року на суму 440,48 грн. (борг за лютий 2013 року) - 7,99 грн.;

- за період з 06.05.2013 року по 05.08.2013 року на суму 440,48 грн. (борг за березень 2013 року) - 7,99 грн.;

- за період з 07.05.2013 року по 05.08.2013 року на суму 440,48 грн. (борг за квітень 2013 року) - 7,89 грн.

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню, становить 40,46 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" (36021, м. Полтава, вул. Калініна, 20, кв. 106, код за ЄДРПОУ 24560910) на користь Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 84, код за ЄДРПОУ 03351823) - 5726,24 грн. основного боргу, 40,46 грн. пені, 43,26 грн. 3% річних та 1701,15 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22.10.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.