Ухвала суду № 34355797, 23.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

23 жовтня 2013 року Справа № 913/854/13

Провадження №10/913/854/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10012/058 1-го типу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сватове Луганської області

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод", смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області

про звернення стягнення на майно

орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції у Луганській області

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області від 12.09.2013 скаргу Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" від 12.09.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, у зв'язку із відпусткою судді Мінської Т.М., передано судді Василенко Т.А. для вирішення питання про призначення її до розгляду судді Мінській Т.М.

Суддя Мінська Т.М., розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" від 12.09.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Білан С.О., головний юрисконсульт, довіреність № 695 від 13.06.2013;

від відповідача (заявника) - Моргунов Є.Ю., довіреність № б/н від 17.07.2013;

від Відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції у Луганській області - представник не прибув.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.05.2013 № 913/854/13 позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10012/058 1-го типу філії - Луганського обласного управління AT "Ощадбанк" заборгованість за Договором кредитної лінії №8 від 13.04.2011 в розмірі 2 315 506 грн. 15 коп., а саме:

- заборгованість за кредитом - 2 200 000 грн. 00 коп.;

- заборгованість за відсотками в розмірі 113 810 грн. 61 коп.;

- пеню за прострочену заборгованість по нарахованих відсотках в розмірі 1 695 грн. 54 коп.,

шляхом звернення стягнення на майно, яке належить Відповідачу - Приватному акціонерному товариству "Троїцький маслоробний завод", на підставі Іпотечного договору № 8/21 від 13.04.2011 та договору застави обладнання №8/22 від 13.04.2011 та встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

На виконання рішення видано наказ господарського суду Луганської області від 24.07.2013 № 913/854/13.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції від 02.08.2013 за даним наказом відкрито виконавче провадження.

Приватне акціонерне товариство "Троїцький маслоробний завод" - відповідач у справі, 12.09.2013 звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою б/н від 12.09.2013 на дії ВДВС Троїцького РУЮ в порядку ст. 1212 ГПК України з наступними вимогами:

- зобов'язати ВДВС Троїцького РУЮ направити на адресу голови ліквідаційної комісії наказ господарського суду Луганської області у справі № 913/854/13;

- виконавче провадження, відкрите на підставі наказу господарського суду Луганської області у справі № 913/854/13, закінчити;

- визнати дії ВДВС Троїцького РУЮ незаконними в частині порушення вимог ст. 67 ЗУ "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої заяви ПрАТ "Троїцький маслоробний завод" зазначає, що 17.05.2013 загальними зборами акціонерів ПрАТ "Троїцький маслоробний завод" прийнято рішення про ліквідацію підприємства., про що 30.05.2013 була опублікована інформація у газеті "Сельська новь". Враховуючи вимоги ст. 67 ЗУ "Про виконавче провадження", головою ліквідаційної комісії на адресу ВДВС Троїцького РУЮ направлено заяву з проханням передати усі виконавчі документи, що перебувають на виконанні у ВДВС до ліквідаційної комісії, на що ВДВС Троїцького РУЮ повідомив, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" станом на 03.09.2013 підстав для завершення виконавчого провадження, відповідно зняття арешту з майна боржника, у зв'язку із утворенням ліквідаційної комісії підприємства-боржника не передбачено.

До скарги додана незасвідчена виписка з протоколу № 2 від 17.05.2013 загальними зборами акціонерів ПрАТ "Троїцький маслоробний завод".

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із даною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судом було досліджено зміст зазначеної скарги та встановлено, що згідно листа ВДВС Троїцького РУЮ від 03.09.2013 №2875 було повідомлено Голову ліквідаційної комісії ПрАТ "Троїцький маслоробний завод", що станом на 03.09.2013 підстав для завершення виконавчого провадження, відповідно зняття арешту з майна боржника у зв'язку із утворенням ліквідаційної комісії підприємств-боржника за виконавчим провадженням - ПрАТ "Троїцький маслоробний завод" не передбачено. Звернення із скаргою до суду відбулося 12.09.2013 згідно штемпеля канцелярії суду. Отже, відповідачем не порушено строк на подачу вищевказаної скарги.

В судовому засіданні 26.09.2013 суд вирішив питання про прийняття скарги до розгляду по суті.

Представник Позивача просить відмовити ПрАТ "Троїцький маслоробний завод" в у задоволенні скарги. ВДВС Троїцького РУЮ просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що утворення ліквідаційної комісії підприємства-боржника не є підставою для закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документу до ліквідаційної комісії для подальшого виконання, відповідно відсутні підстави для скасування заходів примусового виконання.

Розглянувши скаргу на бездіяльність органу виконавчої служби, матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін та органу виконання, суд прийшов до наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено поняття виконавчого провадження - це завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Загальний порядок здійснення виконавчого провадження встановлено главою 3 цього Закону. Главою 5 цього закону встановлено особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи. Так, згідно ст. ст. 65, 66 вказаного Закону спочатку звертається стягнення на кошти боржника, а в разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові. Також, ч. 2, 3 ст. 67 передбачено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Проте, дану норму необхідно застосовувати у взаємозв'язку з іншими положеннями даного закону та інших законодавчих актів.

Так, відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами,

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом

Згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено перелік випадків, коли виконавче провадження підлягає закінченню, даний перелік є вичерпним. Зокрема, пунктом 7 частини першої статті 49 Закону в редакції Закону N 5405-VI від 02.10.2012, передбачено що виконавче провадження підлягає закінченню в разі визнання боржника банкрутом. Отже, даною нормою передбачено закінчення виконавчого провадження в тому випадку, якщо ліквідація боржника здійснюється в зв'язку з визнанням його банкрутом. Відтак, діючим законодавством не передбачено закінчення виконавчого провадження в випадку, коли ліквідація боржника здійснюється не в зв'язку з визнанням його банкрутом.

Крім того, як було зазначено вище, рішенням суду було звернуто стягнення в рахунок погашення боргу на майно, є предметом застави та іпотеки. Тобто, майно, на яке звернуто стягнення, є не просто майном боржника, але й предметом застави (іпотеки). Тому слід враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Так, згідно ст. 54 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Тому за рахунок предмета застави (іпотеки) за загальним правилом погашаються саме вимоги стягувача - заставодержателя.

Як вказано вище, в обґрунтування поданої заяви ПрАТ "Троїцький маслоробний завод" зазначає, що 17.05.2013 загальними зборами акціонерів ПрАТ "Троїцький маслоробний завод" прийнято рішення про ліквідацію підприємства, про що 30.05.2013 була опублікована інформація у газеті "Сельська новь". До скарги додана незасвідчена виписка з протоколу № 2 від 17.05.2013 загальними зборами акціонерів ПрАТ "Троїцький маслоробний завод". Докази публікації взагалі не надані. Від заявника скарги були витребувані належним чином засвідчені копії документів, які надані до скарги, ухвалами суду від 12.09.2013, та від 26.09.2013. Дана вимога не виконана.

Згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Отже, окрім іншого, з наданих заявником скарги документів, взагалі не вбачається, що розпочато процедуру ліквідації та якій стадії ліквідації знаходиться Відповідач, чи здійснено публікацію про ліквідацію в установленому порядку.

Відповідно до п. 9.13 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вказане, суд визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати доводи скарги Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" б/н від 12.09.2013 на дії Відділу Державної виконавчої служби Троїцького РУЮ неправомірними та скаргу відхилити.

Суддя Т.М. Мінська