Рішення № 34355762, 22.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. справа № 911/3595/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради, Київська обл., м. Боярка

про стягнення 695 299,08 гривень

за участю представників:

від позивача: Бережко С.І. (довіреність №14-65 від 22.03.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.09.2013р. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-НАК «Нафтогаз України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (далі-КП «Києво-Святошинська тепломережа»/відповідач) про стягнення 695 299,08 грн., з яких: 509 828,66 грн. заборгованості за договором №34/03/12-ТЕ від 20.03.2012р., 87 608 грн. пені, 77 352,48 грн. штрафу, 2 896,14 грн. інфляційних втрат та 17 613,79 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013р. порушено провадження у справі №911/3595/13 та призначено справу до розгляду на 26.09.2013р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та 15.10.2013р. розгляд даної справи відкладався на 15.10.2013р. та 22.10.2013р. відповідно.

В судові засідання 26.09.2013р., 15.10.2013р. та 22.10.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012р. між НАК «Нафтогаз України» (далі-продавець) та КП «Києво-Святошинська тепломережа» (далі-покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №34/03/12-ТЕ (далі-договір), відповідно до якого продавець зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 додатку №1 від 20.03.2012р. до договору, приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, протягом березня-квітня, жовтня-грудня 2012 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 1 448 072,07 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- від 31.03.2012р. на суму 363 957,60 грн.,

- від 30.04.2012р. на суму 102 769,59 грн.,

- від 30.11.2012р. на суму 128 479,64 грн.,

- від 30.11.2012р. на суму 343 036,58 грн.,

- від 31.12.2012р. на суму 509 828,66 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 938 243,41 грн., внаслідок чого за ним утворилось 509 828,66 грн. заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 509 828,66 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за грудень 2012 року згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.1.1, 4.1 договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів приймання-передачі природного газу за березень-квітень, жовтень-грудень 2012 року без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі, у відповідності до п. 4.1 договору, до 14.04.2012р., 14.05.2012р., 14.11.2012р., 14.12.2012р. та 14.01.2013р. відповідно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого газу за спірний період оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 509 828,66 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за грудень 2012 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема:

- 87 608,01 грн. пені, нарахованої з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, за періоди:

з 15.04.2012р. по 21.12.2012р. на 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 15.05.2012р. по 21.12.2012р. на 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 15.11.2012р. по 21.12.2012р. на 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 22.12.2012р. по 27.12.2012р. на 16 702,76 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 15.12.2012р. по 27.12.2012р. на 343 036,58 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 15.01.2013р. по 12.07.2013р. на 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.;

- 77 352,48 грн. штрафу, із розрахунку 7%:

від 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

від 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

від 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

від 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання зобов'язань за ним ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі №3-33гс11.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого газу у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 4.1 договору, тобто з 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та припиняється частково/повністю в день, що передує дню проведення часткових/остаточних розрахунків відповідно.

Враховуючи вищевикладене, а також дні здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором (21.12.2012р. та 27.12.2012р.), суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 15.04.2012р. по 20.12.2012р. на 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 15.05.2012р. по 20.12.2012р. на 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 15.11.2012р. по 20.12.2012р. на 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 22.12.2012р. по 26.12.2012р. на 16 702,76 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 15.12.2012р. по 26.12.2012р. на 343 036,58 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 15.01.2013р. по 12.07.2013р. на 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 87 216,64 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 87 608,01 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 87 216,64 грн.

Водночас, оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 77 352,48 грн. штрафу підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2012р. у справі №5011-35/3873-2012.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 2 896,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 343 036,58 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. на 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.;

- 17 613,79 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, за періоди:

з 15.04.2012р. по 21.12.2012р. на 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 15.05.2012р. по 21.12.2012р. на 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 15.11.2012р. по 21.12.2012р. на 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 22.12.2012р. по 27.12.2012р. на 16 702,76 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 15.12.2012р. по 27.12.2012р. на 343 036,58 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 15.01.2013р. по 12.07.2013р. на 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, враховуючи встановлені п. 4.1 договору строки остаточних розрахунків за спожитий газ, а також дні здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором (21.12.2012р. та 27.12.2012р.), суд здійснював обрахунок:

- інфляційних втрат, за періоди:

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 14.12.2012р. по 15.12.2012р. на 343 036,58 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 14.01.2013р. по 15.01.2013р. на 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.;

- 3% річних за періоди:

з 15.04.2012р. по 20.12.2012р. на 363 957,60 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 15.05.2012р. по 20.12.2012р. на 102 769,59 грн. заборгованості за квітень 2012р.,

з 15.11.2012р. по 20.12.2012р. на 128 479,64 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 22.12.2012р. по 26.12.2012р. на 16 702,76 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 15.12.2012р. по 26.12.2012р. на 343 036,58 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 15.01.2013р. по 12.07.2013р. на 509 828,66 грн. заборгованості за грудень 2012р.

Оскільки протягом заявленого позивачем періоду обрахунку індекс інфляції становив 1,000, що підтверджується величинами індексів інфляції у 2012, 2013 роках за даними Державної служби статистики України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 896,14 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 17 563,01 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 17 613,79 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 17 563,01 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 233 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. 50років Жовтня, 9, ідентифікаційний код 23576122) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 509 828 (п'ятсот дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 66 коп. заборгованості, 87 216 (вісімдесят сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 64 коп. пені, 77 352 (сімдесят сім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 48 коп. штрафу, 17 563 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 01 коп. 3% річних та 13 839 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 22 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 22.10.2013р.

Суддя В.А. Ярема