Постанова № 34355738, 21.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 922/2524/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Майданік В.В., дов. №2733-71Ю від 21.06.2013

відповідача - Завада Ю.М., дов. б/н від 08.07.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ (вх. № 2683 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 р. по справі № 922/2524/13-г

за позовом Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо - збагачувальний комбінат", с. Новоселівка

про стягнення штрафу у сумі 13365,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця", звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат", 13365 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній № 43410109 масу вантажу та 1720,50 грн. судового збору. В обґрунтування позовних вимог посилався на ті обставини, що 14.10.2012 року по прибуттю на ст. Ворожба Південно-Західної залізниці та одночасному зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону № 65717852 була виявлена невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2013 р. по справі № 922/2524/13-г (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо - збагачувальний комбінат" на користь Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця" 4000 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору. В стягненні 9365 грн. штрафу відмовлено.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 р. по справі № 922/2524/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи в зв'язку з тим, що судом не було надано належної оцінки доводам позивача. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправомірне застосування судом до спірних правовідносин положень Статуту залізниць України, в той час як перевезення здійснювались в міжнародному сполученні, отже повинні регулюватися Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМЗВС). Також звертає увагу суду апеляційної інстанції на неправомірне зменшення розміру штрафу, нарахованого позивачем.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зокрема, зауважує на тому, що позивачем на спростування відомостей щодо маси вантажу, які містяться в накладній СМГС № 43410109 надано комерційний акт, який не відповідає встановленим вимогам, відповідач вжив всіх негайних заходів для усунення недоліків, виявлених позивачем, також вважає, що судом першої інстанції правомірно було зменшено розмір штафу, визначеного позивачем.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2012 року ПАТ "Новоселівський гірничо - збагачувальний комбінат" було відправлено зі ст. Кварцовий Південної залізниці на ст. Брест - Східний Білоруської залізниці вагон № 65717852 з вантажем - пісок кварцовий.

На вищевказане відправлення вантажу відправник надав станції навантаження заповнену накладну № 43410109, відповідно до якої у вагоні вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг.

Відповідно до приписів п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, правильність внесених у накладну відомостей, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Як встановлено судом першої інстанції, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом власник ДП "Укрспецвагон" - Дачковський А.С..

14 жовтня 2012 року по прибуттю на ст. Ворожба Південно - Західної залізниці та одночасному зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону № 65717852 була виявлена невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів, а саме перевантаження маси вантажу понад вантажопідйомність вагону на 6000 кг.

Зазначене порушення було підтверджено працівниками ст. Ворожба та складено акти загальної форми: від 14.10.2012 р. № 804-Ю, на підставі якого вагон № 65717852 був відчеплений для контрольного переважування; від 15.10.2012 р. № 664-П- оформлення результатів контрольного переважування вказаного вагону на статичних вагах, якими встановлено перевантаження маси вантажу на 7520 кг більше зазначеної в перевізному документів та більше вантажопідйомності вагону № 65717852.

На підставі встановленого факту перевантаження маси вантажу на 7520 кг було складено комерційний акт № серії Б № 025127/27 від 16.10.2012 року, із зазначенням відомостей про усунення порушення шляхом відвантаження надлишку вантажу.

Так, згідно складеного вищезазначеного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 43410109 у вагоні вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж було встановлено, що маса вантажу складає 76520кг, що на 7520 кг більше ніж зазначено у накладній та понад максимальну вантажопідйомності вагону.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що дані правовідносини регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, а також Правилами перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно Правил перевезення вантажів, розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в міністерстві юстиції України від 24.06.2011 р. за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

З матеріалів справи вбачається, що у накладній № 43410109, у вагоні вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Пунктом 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 визначено, що правильність внесених у накладну відомостей, своїм підписом підтверджує представник відправника.

З матеріалів справи вбачається, що в накладній за № 43410109 правильність внесення відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника Дачковський А.С.

Статтею 24 Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 6.1. роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» закріплено, що стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Таким чином, як правомірно зазначено судом першої інстанції, комерційний акт Б № 025127/27 від 16.10.2012 року складений позивачем є підставою для покладання відповідальності на відправника.

З урахуванням наведених правових норм, а також беручи до уваги, що наданий до матеріалів справи акт загальної форми № 804-Ю від 14.10.2012 р. та акт загальної форми № 664-П від 15.10.2012 р. року засвідчує факт невідповідності маси вантажу вагону даним перевізних документів, а саме перевантаження маси вантажу понад вантажопідйомність вагону на 6000 кг., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу, що відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

В той же час, суд першої інстанції, з урахуванням наданого відповідачем клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, визнав, що сума штрафу є надмірно великою, а також той факт, що відповідачем своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, негайно відвантажено та отримано надлишок вантажу, в результаті чого позивачем не було понесено додаткових витрат. Крім того, судом взято до уваги посилання відповідача на важке фінансове становище. На підставі викладеного та керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру стягуваного штрафу до 4000,00 грн. в зв'язку з чим позовні вимоги задоволені судом частково в розмірі 4000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач проти часткового задоволення позовних вимог заперечує та звертає увагу суду на неправомірність зменшення розміру штрафу.

Колегія суддів погоджується з даними твердженнями, викладеними в апеляційній скарзі, оскільки в даному випадку норми п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України застосовані судом безпідставно, без об'єктивної оцінки обставин справи та без належного аналізу вимог ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України. До того ж, зменшуючи розмір штрафу, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що відповідачем не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин та на скрутне фінансове становище відповідача, при цьому не зазначив конкретних обставин, які дають змогу даний випадок ототожнювати з винятковим.

Так, Законом України "Про залізничний транспорт", а саме статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойку здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Згідно пункту 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі згідно до ст. 118 цього Статуту.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту , підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Також, відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, правовий аналіз наведених положень Статуту залізниць України, дає підстави вважати, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Однак, зменшувати розмір штрафу встановлений статтями 118 та 122 Статуту господарський суд не мав права, оскільки тим самим змінюється розмір штрафу, встановлений Статутом залізниць України.

Що стосується наведених відповідачем доводів про скрутний фінансовий стан підприємства, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідачем не було надано до суду жодного доказу та не приведено конкретних обставин, які б свідчили про винятковість даного випадку. Крім того, задовольняючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, судом не було взято до уваги інтереси іншої сторони по справі.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано жодних аргументованих доказів, які б спростовували суму нарахованого штрафу, а також не доведено правових підстав для зменшення розміру штрафу за невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів.

Не змінюють обґрунтованих висновків суду посилання заявника на не застосування до спірних правовідносин Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС), оскільки факт порушення відповідачем вимог, які регулюють перевезення вантажів залізницею, у вигляді зазначення в накладній№43410109 відомостей, які не відповідають дійсності є доведеним та підтверджений належними доказами. Крім того, розмір штрафних санкцій передбачений УМЗВС за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено цей надлишок, також нараховується у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку вантажу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 по справі №922/2524/13 в частині відмови у стягненні 9365 грн. штрафу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 по справі №922/2524/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 9365,00 грн. штрафу скасувати. Позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо - збагачувальний комбінат", с. Новоселівка (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, п/р 26008707213920 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р № 26002001504 в АБ "Експрес-Банк" м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 04713033) 9365,00 грн. штрафу та 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 21 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Судді Барбашова С.В.

Білецька А.М.