Рішення № 34355406, 22.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2013 р. Справа № 903/1027/13

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області, м.Луцьк.

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь", с.Глухи, Старовижівський р-н.

про стягнення 19 824,00 грн.

Суддя: Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Матвійчук Т.М. (довіреність №15 від 17.07.2013р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: Позивач - Державна екологічна інспекція у Волинській області, звертаючись до господарського суду, просить стягнути з відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" заподіяну державі шкоду в сумі 19 824,00 грн. за порушення природоохоронного законодавства.

В підтвердження позовних вимог посилається на акт перевірки дотримання позовних вимог природоохоронного законодавства СВК «Волинь» від 28.09.2012р.; припис від 28.09.2012р.; протокол про адміністративні правопорушення №001463 від 29.10.2012р., №001093 від 24.05.2013р., №001822 від 22.08.2013р., №001462 від 29.10.2012р.; постанову про накладення адміністративного стягнення №001324 від 29.10.2012р., №000955 від 04.06.2013р.,№000958 від 28.08.2013р.; претензію на суму 19 824,00грн №3095/4 від 29.12.2012р.; акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами; припис №000490 від 28.05.2013р.; акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №299.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, подала клопотання про долучення до матеріалів справи довідку із держаної казначейської служби про зарахування судового збору, довідку, що у провадженні судів відсутній даний спір, витяг з ЄДРРОУ по відповідачу.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув вимог ухвали суду не виконав, про те надіслав телеграму від 21.10.2013р. в якій просить суд перенести судове слухання у зв'язку з неможливим прибуттям.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, вважає що подане клопотання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Зміст і характер клопотання свідчить про зловживання процесуальними правами сторін, затягування розгляду справи, а процесуальні строки розгляду заяви (позову), згідно ст. 69 ГПК України, обмежені двома місяцями.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Перевіркою, проведеною Державною екологічною інспекцією у Волинській області 28 вересня 2012 року встановлено, що в порушення вимог природоохоронного законодавства, водокористувач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь" на протязі з 1січня по 30 квітня 2012року самовільно, при відсутності необхідного дозволу, здійснював спеціальне водокористування з 1 артсвердловини, без дозволу на спец водокористування (а.с. 7-8).

Згідно довідки за підписом голови СВК "Волинь", з січня по квітень 2012р.. використано для виробничих потреб 400 м3 води (а.с. 9).

Згідно ст.ст. 48, 49, 110 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування можливе лише за наявності дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. У дозволі на спецводокористування визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.

Визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування в січні-квітні 2012 року, проводилось на підставі Методики, яка встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року (зареєстрований в Мінюсті України 14.08.2009р за № 767/16783) встановлено загальну суму спричиненних відповідачем державі збитків в розмірі 19 824,00грн.

Згідно статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

За результатами перевірки голову відповідача Бащука В.В., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який він сплатив, тобто визнав вчинене правопорушення.

На підставі ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" позивач представляє інтереси держави у правовідносинах в галузі охорони навколишнього природного середовища і наділене правом подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивачем була направлена претензія від 29.12.2012р. за № 3095/4 з метою безпосереднього, досудового врегулювання спору, в якій було запропоновано в місячний термін з дня отримання претензії відшкодувати завдану шкоду нанесену навколишньому природному середовищу, проте відповідачем залишена без відповіді(а.с. 14).

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 111 Водного кодексу України передбачений обов'язок підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причому шкода підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору та забруднення навко лишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За таких обставин позовні вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення в сумі 19 824 грн.

Відповідно до п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.ст. 440 та 442 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що наявність правопорушення, факт завданої шкоди навколишньому природному середовищу та причинно-наслідкового зв'язку у завданій шкоді, вину відповідача доведено матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 20, 40, 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" (44410, Волинська область, Старовижівський район, с. Глухи, вул. Денисова, 79, код ЄДРПОУ 03736227) 19 824,00 грн. збитків нанесених державі за відсутність дозволу на здійснення спеціального водокористування на спеціальний рахунок Глухівської сільської ради (код бюджетної класифікації доходів 24062100, інд. код. Одержувача 37626821, р/р 33111331700379 ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014).

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" (44410, Волинська область, Старовижівський район, с. Глухи, вул. Денисова, 79, код ЄДРПОУ 03736227) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області (м.Луцьк, вул. Степана Бандери,20, код ЄДРПОУ 38009738) 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текс рішення

підписано 24.10.2013р

Суддя В. М. Дем`як