Ухвала суду № 34354304, 24.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"24" жовтня 2013 р. Справа № 817/2758/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства-фірми "Мека" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «Мека» звернулося до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» № 0003692342 від 25 липня 2013 року, яким донараховано податок на прибуток за основним платежем на суму 38199 грн. 00 коп. та №0003702342 від 25 липня 2013 року, яким донараховано податок на податок на додану вартість за основним платежем на суму 33216 грн. 00 коп., та за штрафними санкціями на суму 8304 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову вказує, що на виконання договірних зобов'язань ППФ «МЕКА» було отримано від ТОВ «ІНТЕА» податкові накладні, на підставі яких позивач включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту та відобразив у податковій звітності. Зазначає, що згідно з даними офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ «ІНТЕА» на момент здійснення господарський операцій було зареєстроване в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість. Вказує, що позивачем для перевірки було надано повний пакет первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Твердження відповідача про недійсність правочинів ППФ «Мека» з контрагентами вважає необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 25.07.2013 №0003692342 та №0003702342.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання представники сторін не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлені, що всилу приписів ч.1 ст.197 КАС України не перешкоджає розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що приватне підприємство фірма «Мека» зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської Ради 08.08.2002 код ЄДРПОУ 32089399, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС з 14.08.2002, зареєстроване платником податку на додану вартість на додану вартість, свідоцтво №24928156 від 19.09.2002 року; основні види діяльності за КВЕД: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), будівництво доріг і автострад, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, діяльність у сфері архітектури, інша професійна, наукова та технічна діяльність.

На підставі наказу №19 від 05 липня 2013 року та згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 78.4 ст. 78, пункту 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ФІРМИ «МЕКА» по питанню взаємовідносин із ТОВ "ІНТЕА". За результатами даної перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області складений акт №534/22-200/32089399 від 17.07.2013 за висновками якого встановлено порушення:

-пункту 44.1 статті 44, пункту 138.8 ст. 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139, пунктів 198.1,198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 33216,43 грн. та заниження податку на прибуток за 2011 рік в сумі 38199,00 грн.

В зазначеному акті перевірки податковий органдійшов висновку про відсутність поставок від ТОВ «ІНТЕА» послуг умовно придбаних у ПП «АТМ», ТОВ «ВК ВІКОННІ СИСТЕМИ» та реалізованих ППФ «Мека», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На думку податкового органу правочини укладенні між ТОВ «ІНТЕА» та ПП «АТМ», ТОВ «ВК ВІКОННІ СИСТЕМИ» не створюють юридичних наслідків.

На підставі такого висновку податковий орган зазначає, що відповідно ТОВ «ІНТЕА» не могло продати товар для ППФ «МЕКА».

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки Позивачем до ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було подано заперечення на акт перевірки.

25 липня 2013 року Позивачем було отримано відповідь на заперечення, в якій Відповідач повідомив, що висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін (а.с.22).

Державною податковою інспекцією в м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі акта перевірки № 534/22-200/32089399 від 17.07.2013 року прийнято:

податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0003692342 від 25 липня 2013 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток за основним платежем на суму 38199 грн. 00 коп.;

податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0003702342 від 25 липня 2013 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем на суму 33216 грн. 00 коп., та за штрафними санкціями на суму 8304 грн. 00 коп. (а.с. 20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції Приватного підприємства фірми «Мека» з контрагентом ТОВ «Інтеа» в періоді, що перевірявся мали реальний характер, валові витрати та податковий кредит за вказаними господарськими операціями сформовані позивачем правомірно, відтак, безпідставними є висновки податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, що мали наслідком заниження податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

З матеріалів справи слідує що 14 червня 2011 року між ПП Фірма «Мека» та ОСББ «Промінь» укладено договір № 09-06-11 на виконання капітального ремонту водопроводу холодної і гарячої води в житловому будинку по вул. Мельника, 10. Виконання даних робіт підтверджується актами приймання - виконання будівельних робіт за жовтень на загальну суму 167760, 00 грн. (а.с. 88-95).

15 червня 2011 року було укладено договір субпідряду №08/06-11 між ПП Фірма «МЕКА» та ТОВ «ІНТЕА» на виконання капітального ремонту водопроводу холодної і гарячої води в житловому будинку по вул. Мельника, 10 (а.с.52). Загальна сума виконаних робіт по даному договору складає 167760,00 грн. Сума послуг генерального підряду по даному об'єкту становила 1 % від фактично виконаних робіт.

Крім того 05 грудня 2011 року було укладено договір поставки №05/12-11 згідно якого ТОВ «ІНТЕА» здійснило для ПП Фірми «Мека» поставку товару на загальну суму 10888, 90 грн.

Даний товар був використаний для виконання робіт по реконструкції будинку культури с. Злазне, Костопільського району, що підтверджується актами списання (а.с. 109-110).

17 листопада 2011 року було укладено договір № 3/2 між ППФ «Мека» та ТОВ «ІНТЕА» на виконання робіт по реконструкції будинку культури с. Злазне Костопільського району. Даних робіт було виконано на суму 59104, 70 грн. Виконання робіт підтверджується первинними бухгалтерськими документами, актами, фактом здійснення оплати.

ТОВ «ІНТЕА» для ПП Фірми «Мека» було виписано податкові накладні (а.с.69).

Витрати по взаєморозрахунках з ТОВ «ІНТЕА» позивачем віднесено до складу валових витрат відповідного періоду, а суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені до складу податкового кредиту, а також включені до реєстру отриманих податкових накладних включені до податкового кредиту по деклараціях з ПДВ:

за жовтень 2011 р. ( № 150592 від 21.11.2012 р.) Дт - 641 «податковий кредит» Кт- 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» сума ПДВ 11714, 76 грн.);

за листопад 2011 р. (№ 153900 від 20.12.2011 р.) (Дт -641 «податковий кредит» Кт- 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» сума ПДВ 21501, 67 грн.).

Оплату наданих послуг проведено в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.154-161), в акті перевірки №534/22-200/32089399 від 17.07.2013 (аркуш 6- 7 а.с.14 (зворотній бік) -15) детально описані бухгалтерські документи, які були надані на перевірку і які підтверджують реальність господарських операцій, а саме були виконанні наступні роботи:

- виконання робіт по капітальному ремонту водопроводу холодної та гарячої води в житловому будинку по вул. А. Мельника, 10 ОСББ «Промінь»;

- виконання будівельних робіт по реконструкції будинку культури с. Злазне вул. Соборна, 19;

- поставка товарів, які були використанні на об'єкт в с. Злазне.

відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України, яким врегульовані спірні правовідносини у відповідних періодах, свідчить, що для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту необхідно надати первинні, розрахункові документи та податкові накладні. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на валові витрати та податковий кредит, закон не вимагає.

Вищеописані документи Приватне підприємство - фірма «Мека» по взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕА» відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів ст.70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відтак, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ППФ «Мека» первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ «Інтеа».

У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.

В даному випадку податковим органом не враховано, що ТОВ «ІНТЕА» для ППФ «МКА» згідно договорів було надано послуги будівельного підряду на загальну суму 226864,79 грн. Товар було продано лише на суму 10888,90 грн.

Реальність даних господарських операцій та безпідставність висновків податкового органу підтверджується не лише первинними бухгалтерськими документами, але і виконаними роботами.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо безпідставності тверджень податкового органу відносно того, що ці операції були здійсненні лише з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що в акті перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень товариством податкового законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, відповідач не здійснював фактичне дослідження товарності/безтоварності господарських операцій позивача, а дійшов висновку щодо нікчемності правочинів на підставі припущень інших структурних підрозділів податкової служби щодо можливих порушень податкового законодавства контрагентами контрагентів позивача у ланцюгах постачальників.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів/послуг, одержав податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт складені належним чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вищенаведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) Т.В. Іваненко

(підпис) В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Приватне підприємство-фірма "Мека" вул. Гагаріна,1 кв.66,м.Рівне,33000

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023