Ухвала суду № 34352414, 09.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1958/13-а

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Воробйової С.О. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2 - не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність,

представник відповідача, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим - Шевченко Софія Тарасівна, довіреність № 08/01-03/6597 від 27.12.12,

представник третьої особи, Феодосійського міського управління юстиції АРК - не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б.) від 15.04.13 у справі №801/1958/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (вул. Долгоруковська, 16, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

третя особа: Феодосійське міське управління юстиції АРК (вул. Земська, 4, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання наказу нечинним.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.13 у справі № 801/1958/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, третя особа: Феодосійське міське управління юстиції АРК про визнання наказу нечинним відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання, призначене на 09.10.2013, позивачка не з'явилась, в своїй апеляційній скарзі заявила клопотання про розгляд справи у її відсутність у зв'язку з вагітністю (а.с.151-154). Третя особа у судове засідання також не з'явилась, надала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача з клопотанням про розгляд справи у її відсутність (а.с. 172-175).

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та третя особа викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату та час апеляційного розгляду повідомленні належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим №1101/02-1 з 25.12.2000 позивач працювала на посаді головного спеціаліста Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (а.с. 6). Відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим №162/02-8 від 29.02.2012 з 01.03.2013 ОСОБА_2 працює на посаді головного спеціаліста реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим (а.с.8). Таким чином, особою, яка має право застосовувати дисциплінарне стягнення до позивача, є саме начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Наказом начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 17.01.2013 №07/02-11 відносно ОСОБА_2 застосовані заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани (а.с. 9).

07.12.2012 начальником Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Матраховою М.С. було встановлено факт не відправки кореспонденції з питань легалізації первинних осередків структурних утворень політичної партії. Зокрема, документи на легалізацію первинних осередків структурних утворень політичної партії, надійшли рекомендованою кореспонденцію до Феодосійського міського управління юстиції 28.11.2012, та повинні були розглянуті та направлена відповідь протягом дня, що не було зроблено та підтверджується наявною в матеріалах справи доповідною позивача (а.с. 11-13). Доводи апеляційної скарги про наявність вини відповідача в невідправці кореспонденції не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи.

15.12.2012 начальником Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим встановлено відсутність позивача на робочому місті до 09 год. 10 хв. В даний день позивач мала години чергування згідно до наказу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 26.09.2011 №1253/01-13.

Як вбачається з матеріалів справи, головного спеціаліста ОСОБА_2 неодноразово під протокол попереджали про необхідність виконання своїх службових обов'язків та гідної поведінки відповідно до Закону України "Про державну службу", закону України "Про правила етичної поведінки" та "Загальних правил поведінки державного службовця", зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2000 за №783/5004. Проте вона належних висновків не зробила. Зокрема, 20.12.2012 після отримання своєї заробітної плати вчинила у приміщенні реєстраційної служби скандал в присутності державних реєстраторів відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно, що є порушенням Правил етики державного службовця та підтверджується актом (а.с.62).

24.12.2012 на ім'я начальника Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки були надані доповідні записки начальника реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Матрахової М.Є. з викладенням фактів неналежного виконання службових обов'язків головним спеціалістом з питань легалізації громадян ОСОБА_2 та 26.12.2012 на ім'я начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим спрямоване подання начальника Феодосійського міського управління юстиції АР Крим за №01/1-26/896 про оголошення догани головному спеціалісту реєстраційної служби Феодосйського міського управління юстиції АРК ОСОБА_2. Подання мотивоване порушенням ст.11 розділу 3 Закону України "Про політичні партії в Україні", ст. 5 Закону України "Про державну службу", ст. 6 Закону України "Про правила етичної поведінки".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну службу", дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правила етичної поведінки", особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки.

Відповідно до ст.148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен витребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Такі пояснення були надані позивачкою від 25.12.2012 де вона вказує, що була ознайомлена з двома доповідними записками начальника реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим.

Щодо доводів позивача про неповне з'ясування обставин стосовно запізнення ОСОБА_2 на чергування у суботу, судова колегія зазначає, що статтею 177 КЗпП України встановленні обмеження що до залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження. Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди. Виходячи на чергування 15.12.2012 року відповідно до наказу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 26.09.2011 №1253/01-13 (за які позивач бере дні відпочинку) вона була ознайомлена з цим наказом, не оскаржила його та, відповідно, надала свою згоду.

Як вбачається також з матеріалів справи, протягом 2012 року відносно ОСОБА_2 неодноразово подавались подання на ім'я начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про позбавлення премії, головного спеціаліста ОСОБА_2, а саме 22.05.2012 вих. №01/1-26/386, 21.11.2012 вих.№01/1-26/789, 05.12.2012 вих.№01//1-26/833.

Колегія суддів зазначає, що частина друга ст. 149 КЗпП надає право власникові вибирати вид стягнення, але зобов'язує його враховувати при цьому цілу низку факторів: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку, що серед іншого включає форму вини; 2) заподіяну порушенням шкоду; 3) обставини, за яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника. Виходячи з обставин справи, колегія суддів вважає, що стягнення на позивача було накладене з врахування вимог частини 3 статті 149 КЗпП України. Відповідачем враховано попередню роботу позивача, зміст його пояснень, обставини порушення, тощо.

Судова колегія не вбачає порушень діючого законодавства при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності та погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції в повній мірі надав правовий аналіз правовідносинам, які склалися між сторонами.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.13 у справі №801/1958/13-а залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.13 у справі №801/1958/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 14.10.2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак