Ухвала суду № 34352238, 16.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 827/1680/13-а

16.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 12.08.13 у справі №827/1680/13-а

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Медік" (пр.Ген. Лебедя, 46,м.Севастополь,99055)

до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі (вул.Брестська, 18-А,м.Севастополь,99001)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Медік" звернувся з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі № 3149428 від 14.06.2013 року та зобов'язати здійснити державну реєстрацію права власності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 12.08.13 адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Медік" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Севастополі № 3149428 від 14.06.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з видачею Свідоцтва про право власності ОК ГБК "Медік" на об'єкт нерухомого майна: гаражний комплекс, що знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 46, що складається з адміністративної будівлі літ. "А" загальною площею 66,6 кв. м., зі сходами, гаражні бокси літ.літ. Б, В, Е, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О, П, Р, Г, огородження № 1, 2, 4, 6, інші споруди № 3,7-12, І.

Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції в м. Севастополі здійснити державну реєстрацію права власності з видачею Свідоцтва про право власності Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельного кооперативу "Медік" нерухоме майно: гаражний комплекс, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 46, що складається з:

адміністративної будівлі літ. "А" загальною площею 66,6 кв. м., зі сходами;

гаражні бокси літ. "Б" з підвалом;

гаражні бокси літ. "В" з підвалом;

гаражні бокси літ. "Е" з підвалом;

гаражні бокси літ. "Ж" з підвалом;

гараж літ. "З" з підвалом;

гараж літ. "И" з підвалом;

гараж літ. "К" з підвалом;

гараж літ. "Л" з підвалом;

гаражні бокси літ. "М" з підвалом;

гаражні бокси літ. "Н" з підвалом;

гаражні бокси літ. "О";

гараж літ. "П" з постом охорони, сходами, балконом та козирком;

гаражні бокси літ. "Р" з підвалом;

гаражні бокси літ. "Г";

огородження №№ 1, 2, 4, 6, інші споруди №3, з №7 по № 12.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2013 р. за наслідками розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 14.06.2013 10:00:48 за реєстраційним номером 1589454, яку подав ОСОБА_3, що діє на підставі наказу № 1/2006-ок, виданий 01.05.2006, видавник: ОК ГБК "Медік", податковий номер 1803004679, для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна, на нежитлове приміщення, що розташований м. Севастополь, вулиця Лебедя Генерала, будинок 46, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: відсутній документ підтверджуючий право на земельну ділянку, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, та довідках про присвоєння адреси об'єкту.

Рішенням відповідача № 3149428 від 14 червня 2013 р. позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна, на нежитлове приміщення, що розташований м. Севастополь, вулиця Лебедя Генерала, будинок 46, за суб'єктом: Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Медік"", податковий номер 25726761.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації відповідно підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація прав. Такими документами є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 24 цього Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради народних депутатів № 147 від 17.11.1992 р. "Про надання підприємствам і організаціям міста земельних ділянку в постійне користування" надано ГСК "Медик" земельну ділянку для будівництва гаражів площею 1,6 га в постійне користування із земель міста за адресою: схил балки Сарадінакі.

Згодом "Гаражно-будівельний кооператив "Медік" перереєстровано в Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Медік" відповідно до Статуту кооперативу, який є його правонаступником.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу УРСР 1990 року, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями в натурі (на місцевості) і одержання документа про це.

Судом першої інстанції було встановлено, що Гаражно-будівельним кооперативом "Медик" був за власний рахунок збудований гаражний комплекс, який був закінчений будівництвом у 1992 році.

Згідно матеріалів технічному паспорту КП "БТІ та ДРОНМ" СМР, закінчені будівництвом об'єкт нерухомості - гаражний комплекс, знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 46, і складається з: адміністративна будівля літ. "А", загальною площею 66,6 кв.м., з драбиною, гаражні бокси літ.літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, 3, І, К, Л, М, Н, О, П, Р, огорожі № 1,2,4,6, інші споруди № 3,7-12,1 .

Станом на дату закінчення будівництва, приймання державними комісіями об'єктів нерухомого майна, не включених до державного замовлення, не була передбачено законодавством.

Постановою КМУ № 449 від 05.08.1992г. було встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською адміністраціями за погодженням з Держбудом.

17.06.1997 р. розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрацією №1016-р було затверджено Положення про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не включені до державного замовлення по м. Севастополю.

Враховуючи викладені обставини, судом першої інстанції зроблено безперечний висновок про те, що до 17.06.1997 р. законодавство України не передбачало процедури введення в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення для оформлення права власності, а отже, зазначені об'єкти позивача не є самовільно збудованими, оскільки в силу ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли пом'якшують або скасовують відповідальність.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Севастополі - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 12.08.13 у справі №827/1680/13-а за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Медік" до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова