Ухвала суду № 34352176, 16.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 139778/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Каштан Трейд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

08.04.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати нечинним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000382302/5289 від 11 лютого 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки відповідача про те, що товариством не включені до складу валових доходів за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. страхові відшкодування на загальну суму 117 482 грн. та завищено валові витрати за три квартали 2008 року на 1 040 000,00 грн. за рахунок зайвого віднесення до складу валових витрат самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів є необґрунтованими з мотивів невідповідності даним податкового й бухгалтерського обліку товариства.

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000382302/5289 від 11.02.2011 року.

Додатковою постановою від 31.10.2011 року стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Каштан Трейд» понесені ним судові витрати (вартість судової експертизи) у сумі 5076 (п'ять тисяч сімдесят шість) гривень.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Державна податкова інспекції у Залізничному районі м. Львова, котра вважає, що судом при винесенні рішення було порушено норми процесуального та матеріального права, не було враховано вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, якими надається право платнику податків, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниженого податкового зобов'язання минулих податкових періодів, можливість надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається на наступний податковий період, збільшену на суму штрафів у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Оскільки за результатами планової виїзної перевірки ПрАТ «Каштан Трейд» за період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року завищення валових витрат за перевірений період не встановлено, а правом подання уточнюючого розрахунку підприємство не скористалося. Додатково вважають, що підприємством помилково не віднесено до складу валових витрат виплати страхових відшкодувань від ВАТ «АСК» ІНГО Україна» та від ВАТ «СК «Універсальна».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що згідно акта № 1722/23-2/33562817 від 19 липня 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Каштан Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.08 р. по 31.03.10 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 р. по 31.03.10 р.», державною податковою інспекціє у Залізничному районі м. Львова встановлено порушення платником податку вимог п. 4.1. ст.4, пп.5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями (встановлено заниження підприємством валових доходів за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 117 482,00 грн.), а також п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (встановлено зайве включення до складу валових витрат за 3 квартали 2008 року витрат минулих податкових періодів в сумі 1 040 000,00 грн.).

03 серпня 2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001372302/0/20380, згідно якого визначено ЗАТ «Каштан Трейд» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 439 472,37 грн., у т. ч. 289 370,58 грн. - за основним платежем, 150 101,79 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

11 лютого 2011 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення 0000382302/5289, яким визначено ЗАТ «Каштан Трейд» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 434 057,29 грн., у т.ч. 289 370,58 грн. - за основним платежем, 144 685,29 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами розгляду скарги товариства, котра за рішенням ДПА України від 28 березня 2011 року № 6046/6/25-0115 залишена без задоволення.

В ході судового розгляду справи, судом першої інстанції було призначено судову економічну експертизу, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком судової експертизи № 2688 від 30.08.2011 року, документально підтверджуються дані рядків 01.6. податкових Декларацій по податку на прибуток ПрАТ «Каштан Трейд» за III квартал 2008 року, II квартал 2009 року та IV квартал 2009 року; документально не підтверджується обґрунтованість висновку акта документальної перевірки №1722/23-2/33562817 від 19.07.2010 року про заниження ПрАТ «Каштан Трейд» валового доходу з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. в сумі 117 482 грн..

Висновки експерта оцінюються судом в якості додаткових доказів, представлених позивачем на обґрунтування позовних вимог.

Судом при оцінці доказів представлених сторонами спору, було враховано те, що відповідно до вимог пп. 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку. Зокрема, до валових витрат платника податків відносяться будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.

Судом першої інстанції встановлено, що ряд транспортних засобів позивача знаходились в заставі ВАТ «Райффайзен Банк» ( договір застави транспортного засобу №010-08-4/190/1 від 05.08.2008 року до Генерального кредитного договору № 010-08-4/190/1 від 05.08.2008 року, договір застави транспортного засобу № 007/1 від 13.07.2007 року до Генерального кредитного договору №007 від13.07.2007 року). На рахунках бухгалтерського обліку за третій квартал 2008 року товариством відображено дохід від страхового відшкодування в сумі 57 897,32 грн., за другий квартал 2009 року відображено дохід від страхового відшкодування в сумі 50 397,00 грн., та за четвертий квартал 2009 року відображено дохід від страхового відшкодування в сумі 9 188,00 грн., що на думку податкового органу, є підставою для включення товариством до складу валових доходів вказаних сум.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи природу страхових відшкодувань (автотранспорт відноситься до 2 групи основних фондів), вартісні показники таких сум страхових виплат підлягають відображенню у податковому обліку платника податку за правилами, встановленими вимогами пп.8.4.8., 8.4.9. п.8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.8.4.8 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а)збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта

основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б)не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Згідно із п.п.8.4.9 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» у разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

а)збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1

(окремий об'єкт основних фондів групи 1);

б)зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму

компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відображено у податковому обліку операцію із зменшення балансової вартості основних фондів групи 2, що відповідає вимогам абз. «б» п.п.8.4.9 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Що стосується правомірності та обґрунтованості коригування платником податків показників податкової звітності по сумах валових витрат третього кварталу 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.

Плановою виїзною перевіркою ЗАТ «Каштан Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року встановлено завищення підприємством валових витрат за три квартали 2008 року в сумі 1 040 000,00 грн..

Вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, ст.5 встановлено порядок декларування платниками самостійно виявлених помилок у податкові звітності попередніх звітних податкових періодів.

У відповідності до п.5.1 вказаного закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник з урахуванням строків давності, що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (стаття 15 цього Закону), та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були виявлені, з погашенням суми недоплати та штрафу у разі, якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка, за наслідками якої винесено акт № 1722/23-2/33562817 від 19.07.2011 р., розпочалась 31.05.2010 року, а декларація за три квартали 2008 року, в якій зазначені самостійно виявлені позивачем помилки, була подана позивачем 06.11.2008 року - тобто, до початку перевірки відповідачем періоду, в якому ця декларація була подана.

Отже, позивачем при виправленні помилок і подачі декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року були дотримані всі вимоги чинного законодавства України, а саме: помилки були виявлені самостійно; враховані строки давності; уточненні показники були зазначені у складі податкової декларації за період, в якому помилки були виявлені; помилка не привела до заниження суми податкового зобов'язання .

Дослідженням поданої декларації про прибуток ЗАТ «Каштан Трейд» за три квартали 2008 року підтверджується декларування підприємством у вказаному звітному податковому періоді показника самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів ( рядок 05.2 декларації )в сумі 1 108 000,0 грн., як складової загальної суми валових витрат. З врахуванням цього, твердження податкового органу про те, що підприємство не скористалося правом подання уточнюючого розрахунку на момент проведення попередньої перевірки не береться до уваги, оскільки період охоплений перевіркою був з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року , а декларування виявленої помилки проводилось у поданій товариством декларації за три квартали 2008 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року у справі № 2а-4213/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль