Ухвала суду № 34352121, 17.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 2а/1570/7897/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішин В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 приватне акціонерне товариство «Одесавинпром» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000771620 від 17.06.2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок податкової перевірки про порушення підприємством вимог пп. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в наслідок чого занижено податок на додану вартість, є неправомірним, оскільки відсутність можливості у податкової інспекції перевірити контрагента позивача ТОВ «Глассрайз» не може бути підставою для донарахування суми податку на додану вартість, оскільки факт реального виконання господарської операції підтверджено належними документами у платника податку відсутній механізм та не передбачений обов'язок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника. Крім того, за результатами зустрічної перевірки не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від позивача.

Податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце між ПрАТ «Одесавинпром» і ТОВ «Глассрайз», сформовано позивачем у повній відповідності з положеннями ЗУ «Про податок на додану вартість». В підтвердження правомірності включення сум податку до податкового кредиту позивач мав всі необхідні докази та документи, передбачені законодавством України.

Суми податку на додану вартість було включено до складу податкового кредиту відповідно до вимог п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Глассрайз».

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що проведеною документальною невиїзною перевіркою податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року, встановлено заниження суми податку на додану вартість та визначено податкове зобов'язання на суму 179.397,00 грн. (за основним платежем - 119.598,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 59.799,00 грн.).

Податковим органом встановлено, що ТОВ «Глассрайз» не має умов для ведення господарської діяльності: не виявлені основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за зареєстрованою адресою.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 02 березня 2012 року, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 17.06.2011 року № 0000771620, яким приватному акціонерному товариству «Одесавинпром» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 179.397,00 грн., в тому числі за основним платежем 119.598,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями 59.799,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 06 червня 2011 року по 07 червня 2011 року, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Одесі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Одесавинпром» з питання достовірності визначення обєкту оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Глассрайз» за період - грудень 2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 245/16-2/00412027 від 08 червня 2011 року, яким встановлені порушення ЗАТ «Одесавинпром» вимог пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, за період грудень 2010 року на суму 119.598,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження сум податку на додану вартість ЗАТ «Одесавинпром» ґрунтується на тому, що у ТОВ «Глассрайз» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. ТОВ «Глассрайз» відсутне за юридичною та фактичною адресою. В результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 119.598,00 грн. по контрагенту ТОВ «Глассрайз».

На підставі висновків акту перевірки № 245/16-2/00412027 від 08 червня 2011 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000771620 від 17 червня 2011 року, яким ЗАТ «Одесавинпром» було визначено податкове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 179.397,00 грн., в тому числі за основним платежем 119.598,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями 59.799,00 грн.

В наслідок застосування процедури адміністративного оскарження до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, ДПА в Одеській області, ДПА України, за результатами розгляду скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000771620 від 17 червня 2011 року без змін.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Одесавинпром» зареєстровано, 10.01.1993 року Одеською міською адміністрацією Одеської області. Державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи проведено Приморською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 18 листопада 2002 року, про що зроблено запис 18.11.2002 року у журналі обліку реєстраційних справ № РО4056931Ю0052631. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.04.2011 року № 380619 товариство змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром». Взято на податковий облік СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі 04.07.2000 № 40, у зв`язку зі зміною форми власності - № 76 від 09.12.2002 року.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зробивши аналіз загальних положень законодавства, що регулює питання господарської діяльності, її змісту та спрямованості, суд першої інстанції правильно зазначив, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2010 року, між ЗАТ «Одесавинпром»(покупець) та ТОВ «Глассрайз»(постачальник) було укладено договір поставки № 22-110, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити стекло пляшку (товар) згідно з ДСТУ, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором. Умовами вказаного договору також передбачено, що поставка товару здійснюється у транспортних палетах автомобільним транспортом на умовах DDU склад покупця відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2000. Згідно зі специфікацією до цього договору товар поставляється на склад покупця, розташований за адресою: Одеська область, с. Розівка, вул. Привокзальна, 1а.

Факт реальності виконання господарської операції підтверджується видатковими накладними від 06.12.2010 року № РН-0000022 (сума ПДВ 51371,84 грн.) (а.с. 86), від 06.12.2010 року № 0000023 (а.с. 88), від 07.12.2010 року № 0000024 (сума ПДВ 12842,96 грн.) (а.с. 93), від 07.12.2010 року № РН-0000025 (а.с. 95), від 27.12.2010 року № РН-0000059 (сума ПДВ 10433,28 грн.) (а.с. 97), від 27.12.2010 року № 0000060 (а.с. 99), від 27.12.2010 року № РН-0000061 (сума ПДВ 38528,88 грн.) (а.с. 101), від 27.12.2010 року № РН-0000062 (а.с. 103), від 30.12.2010 року № РН-0000063 (сума ПДВ 6421,48 грн. ) (а.с. 107), від 30.12.2010 року № РН-0000064 (а.с. 109); податковими накладними на загальну суму ПДВ 119.598,44 від 06.12.2010 року № 68 на суму ПДВ 51371,84 грн. (а.с. 87), від 07.12.2010 року № 69 на суму ПДВ 12842,96 грн. (а.с. 94), від 27.12.2010 року № 105 на суму ПДВ 10433,28 грн. (а.с. 98), від 27.12.2010 року № 106 - на суму ПДВ 38528,88 грн. (а.с. 102), від 30.12.2010 року № 107 на суму ПДВ 6421,48 грн. (а.с. 108); товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що поставка товару відбувалась на замовлення ТОВ «Глассрайз» від вантажовідправника ТОВ «Глассрайз»до вантажоодержувача ЗАТ «Одесавинпром» з пункту навантаження, розташованого у пгт Ракитне до пункту розвантаження, розташованого за адресою: Одеська область, с. Розовка (а.с. 138-147).

Отримання товару підтверджено прибутковими ордерами на отримання поставленого товару та рух отриманого товару по складу позивача (а.с. 156-165).

Оренда позивачем складських приміщень, на адресу яких відбувалась поставка товару, підтверджується договором оренди від 27.12.2007 року № 27/юр, а також актом приймання-передачі зазначеного приміщення від орендодавця за вказаним договором від 27.12.2007 року (а.с. 191-197).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.