Ухвала суду № 34352105, 17.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6447/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Агро» до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року ТОВ «Техноторг-Агро» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вознесенської ОДПІ Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000342301 від 28.09.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення товариством п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 70864,67 грн. по взаємовідносинах з ПП «Єпраксія» є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з вказаним контрагентом. Висновки про ознаки нікчемності укладених угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються посиланнями на будь-які первинні документи. Також, в акті перевірки податковим органом безпідставно зазначено про ненадання ТОВ «Техноторг-Агро» документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський район, с.Костянтинівка, вул. Миколаївська, 4, оскільки перевіряючим було надано розпорядження Миколаївської ОДА від 21.05.2012р. №147-р про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 15,30 га забудованих земель на території Костянтинівської сільської ради, відповідно до якого на даний час розробляється технічна документація на відвід в оренду вказаної земельної ділянки.

Вознесенська ОДПІ Миколаївської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності позивача з підприємством ПП «Єпраксія». Угоди позивача по операціях з вказаним контрагентом мають ознаки нікчемності, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, а тому, як наслідок, здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. При проведенні перевірки позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував право власності або користування земельною ділянкою, а вказані ТОВ «Техноторг-Агро» в позовній заяві документи наданні останнім лише при розгляді податковим органом заперечення до акту перевірки. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Вознесенська ОДПІ Миколаївської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Техноторг-Агро» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Вознесенської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 31.08.2012р. №691, у період з 03.09.2012р. по 07.09.2012р. службовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірки ТОВ «Техноторг-Агро» (код за ЄДРПОУ 35916225) з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ПП «Єпраксія» (код за ЄДРПОУ 32543238) за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р., з 01.08.2011р. по 31.10.2011р., з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №1273/22-0121/35916225 від 14.09.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 70864,67 грн. (у т.ч. квітень 2011 року - 11011,67 грн., травень 2011 року - 7340,33 грн., серпень 2011 року - 19166,67 грн., вересень 2011 року - 12727 грн., жовтень 2011 року - 20619 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємий період ТОВ «Техноторг-Агро» уклало з ПП «Єпраксія» договори підряду: б/н на реконструкцію дорожнього полотна від 05.04.2011р. та №8 на ремонт доріг від 26.08.2011р. Суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних на виконання вказаних договорів товариство віднесло до складу податкового кредиту. До Новоодеського відділення Вознесенської ОДПІ Миколаївської області від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва надійшов акт від 09.07.2012р. №603/22-225/32543238 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Єпраксія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків», згідно якого підприємство за юридичною адресою не знаходиться; основні засоби та інші необоротні активи на підприємстві відсутні, у штаті працює 1 особа. Операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, технічних засобів, які економічно необхідні для виконання таких робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Згідно постанови слідчого від 23.05.2012р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за фактом створення фіктивно підприємства ПП «Єпраксія» з метою прикриття незаконної діяльності за ч.1 ст.205 КК України.

Поряд з цим, в акті перевірки №1273/22-0121/35916225 від 14.09.2012р. зазначено, що ТОВ «Техноторг-Агро» до перевірки не надано будь-які документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою за адресою: Новоодеський район, с.Костянтинівка, вул.Миколаївська, 4, у зв'язку з чим неможливо зробити висновок про економічну доцільність проведених будівельних робіт та про їх використання в межах господарської діяльності платника. В договорах підряду на реконструкцію дорожнього полотна та ремонт доріг зазначено, що ремонтні роботи ПП «Єпраксія» виконує на підставі ліцензії на проведення будівельних робіт АВ №147712 від 19.09.2006р., однак до перевірки не надано будь-яких документів, що підтверджують ліцензійну діяльність ПП «Єпраксія». На момент укладення договорів з позивачем, ліцензія ПП «Єпраксія» АВ №147712 від 19.09.2006р. була недійсною, оскільки не була переоформлена у відповідності з вимогами постанови КМУ від 05.12.2007р. №1396.

На підставі вказаного акту перевірки 28.09.2012р. Вознесенською ОДПІ Миколаївської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342301, яким, за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «Техноторг-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 83993,84 грн. (у т.ч. за основним платежем - 70864,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13129,17 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Техноторг-Агро» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та обґрунтовано заявлено відшкодування з бюджету та від'ємне значення суми податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р., з 01.08.2011р. по 31.10.2011р., з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., а висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, фактично ґрунтуються лише на інформації та даних, викладених в листах та актах перевірок органів державної податкової служби, які безпосереднього відношення до ТОВ «Техноторг-Агро», його діяльності як платника податків та формування ним податкового кредиту з метою подальшого відшкодування з бюджету податку на додану вартість, не мають. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період між ТОВ «Техноторг-Агро» та ПП «Єпраксія» існували господарські операції щодо виконання робіт з поточного ремонту дорожнього покриття по вул.Миколаївській, с. Костянтинівка відповідно до укладених між ними договорів від 26.08.2011р. №8 та від 05.04.2011р. б/н. Зазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін; у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому, всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Наявність надання послуг з боку ПП «Єпраксія» позивачу підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками, локальними кошторисами на виконання будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими деклараціями з податку на додану вартість за перевіряємий період. Зазначені первинні документи містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій.

В акті перевірки Вознесенська ОДПІ Миколаївської області посилається на матеріали перевірки ПП «Єпраксія», які надійшли від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, однак жодних доказів про самостійне дослідження обставин укладання договорів між позивачем та вказаним контрагентом, предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів акт перевірки Вознесенської ОДПІ Миколаївської області ДПС не містить.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів та його виконання контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано. Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Вознесенська ОДПІ Миколаївської області ДПС посилається на те, що в договорах підряду на реконструкцію дорожнього полотна та ремонт доріг зазначено, що ремонтні роботи ПП «Єпраксія» виконує на підставі ліцензії на проведення будівельних робіт АВ №147712 від 19.09.2006р., однак до перевірки не надано будь-яких документів, що підтверджують ліцензійну діяльність ПП «Єпраксія». На момент укладення договорів з позивачем, ліцензія ПП «Єпраксія» АВ №147712 від 19.09.2006р. була недійсною, оскільки не була переоформлена у відповідності з вимогами постанови КМУ від 05.12.2007р. №1396.

Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки пунктом 2 постанови КМУ від 05.12.2007р. №1396 встановлено, що ліцензії видані до 1 січня 2008 року діють до закінчення встановлених у них строків. Як вбачається з матеріалів справи строк дії ліцензії ПП «Єпраксія» на проведення будівельної діяльності становить з 19.09.2006р. по 19.09.2011р., тобто в період підписання договорів підряду ліцензія у контрагента позивача була чинною.

Що ж до тверджень апелянта про не надання позивачем будь-яких документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою за адресою: Новоодеський район, с.Костянтинівка, вул.Миколаївська, 4, то колегія суддів критично до них ставиться, так як податкове законодавство пов'язує виникнення прав та обов'язків платників податків не з фактом укладанням договорів (оскільки сам по собі факт укладання договору не є об'єктом оподаткування), а з фактом здійснення господарської операції. Більше того, ТОВ «Техноторг-Агро» надано розпорядження Миколаївської ОДА від 21.05.2012р. №147-р про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 15,30 га забудованих земель на території Костянтинівської сільської ради, відповідно до якої на час перевірки розроблялася технічна документація на відвід в оренду вказаної земельної ділянки до якої і відноситься дорога, на якій здійснювався ремонт.

В апеляційній скарзі апелянт також вказує на те, що однією з підстав незаконності постанови суду першої інстанції та правомірності висновків акту перевірки є порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом створення фіктивно підприємства ПП «Єпраксія». Колегія суддів також не бере до уваги такі твердження податкового органу, оскільки встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області від 19.11.2012р. закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу злочину.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки №1273/22-0121/35916225 від 14.09.2012р., складеного за результатами перевірки ТОВ «Техноторг-Агро». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ПП «Єпраксія», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача об'єктів оподаткування по господарським операціям з ПП «Єпраксія» у розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.