Ухвала суду № 34352063, 16.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1005/13-а

16.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача, Військового комісаріату Автономної Республіки Крим- Захарова Вікторія Олександрівна, довіреність № 4158 від 16.09.13;

представник відповідача, Військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 08.07.13 у справі № 801/1005/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95493)

Військового комісара військового комісаріату АР Крим (вул. Київська, 152, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95493)

про визнання протиправним та скасування наказу і стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до Військового комісаріата АР Крим, військового комісара військового комісаріату АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу військового комісару від 07.12.2012р., покладення на Військовий комісаріат АР Крим обов'язку сплатити позивачеві утримані з його грошового забезпечення кошти у сумі 1733,20грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, визнано протиправним та скасовано наказ військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012р. №385, стягнуто з Військового комісаріату АРК на користь позивача суму місячного грошового забезпечення 1733,20грн.

На зазначене судове рішення від Військового комісаріату АР Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник Військового комісаріату АР Крим наполягала на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно приписів ч.4 ст.196 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі нез'явившихся осіб, вважаючи достатніми для розгляду справи по суті наявні у матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач проходить військову службу на посаді військового комісару Євпаторійського міського військового комісаріату, має спеціальне військове звання «полковник».

Наказом військового комісара Військового комісаріату АР Крим №350 від 07.11.2012р. призначено проведення службового розслідування за фактом безспірного списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон», як заборгованості за оренду приміщень для Севастопольського ОМВК.

За результатами розслідування складено Акт від 26.11.2012р., затверджений військовим комісаром ВК АР Крим 06.12.2012р., та запропоновано:

- відповідно до пункту 10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995р., стягнути з полковника ОСОБА_2 в рахунок матеріальних збитків, нанесених державі, які складають 42753,83грн., одне місячне грошове забезпечення, що складає 1733,20грн.;

- начальнику відділу фінансового забезпечення військового комісаріату АР Крим підготувати клопотання щодо списання суми недостачі 41020,63грн. за інспекторським посвідченням, за рахунок держави;

- за нанесення матеріальних збитків державі військового комісара Євпаторійського МВК полковника ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності;

- помічнику військового комісара з правової роботи - начальнику юридичної групи провести додаткове заняття з військовими комісарами районних (міських) військових комісаріатів АР Крим під час занять з професійної підготовки щодо вивчення керівних документів по порядку укладання договорів і настання матеріальної відповідальності.

Наказом військового комісару Військового комісаріату АР Крим від 07.12.2012р. №385 «Про підсумки службового розслідування» позивачеві оголошено сувору догану за допущені порушення вимог статті 3.1.3 наказу МО України №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» від 16.07.1997р., наказано начальнику відділу фінансового забезпечення військового комісаріату АР Крим в рахунок часткового погашення заподіяної державі шкоди з полковника ОСОБА_2 утримати кошти, у розмірі місячного грошового забезпечення, що складає 1733,20грн., вирішені інші питання за підсумками службового розслідування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відсутні документальні докази, які б могли свідчити про наявність або відсутність віз фінансової та юридичної служби Військового комісаріату АР Крим на Договорах оренди комунального майна від 30.04.2004р. №№212, 213, 214; проведене службове розслідування є неповним, оскільки не з'ясовані важливі питання та обставини візування договорів юридичної та фінансовою службами, а висновок вини ОСОБА_2 побудовано на припущеннях того, що будучи на час підписання 30.04.2004р. військовим комісаром Севастопольського МОВК, ця посадова особа підписала договори оренди комунального майна №№212, 213, 214 у відсутність віз погодження даних договорів з юридичною та фінансовою службами ВК АР Крим; пропущений строк для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він, обіймаючи посаду військового комісара Севастопольського МОВК, 30.04.2004р. уклав господарські договори оренди нежитлових приміщень без попереднього погодження проектів цих договорів з юрисконсультом та начальником відділу фінансово-пенсійного забезпечення ВК АР Крим, що призвело до настання матеріальних збитків державі, внаслідок перевищення розміру плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, встановлена пунктом 10 постанови КМ України від 04.10.1995р. №786 в розмірі 1грн.

Згідно ст.87 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

З системного аналізу приписів цієї норми виходить, що нею встановлено правило своєчасності накладення дисциплінарних стягнень, тобто, строки притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно розраховувати від дня, коли командирові стало відомо про факт скоєння військовослужбовцем дисциплінарного проступку і в разі призначення проведення за цим фактом службового розслідування, дисциплінарне стягнення має бути накладено протягом місяця від дня його закінчення.

Тобто, для притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідного військовослужбовця командиру необхідно встановити факт скоєння дисциплінарного проступку, наявність вини конкретного військовослужбовця в його скоєнні.

Зі змісту акту службового розслідування від 26.11.2012р. вбачається, що військовому комісару ВК АР Крим ОСОБА_4 ще у травні 2005 року було достеменно відомо про наявність заборгованості по орендній платі за використання Севастопольським ОМВК приміщень за договорами №№212, 213, 214 від 30.04.2004р. (том 1, арк.с.36, 65).

Крім того, в жовтні 2006 року була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Севастопольського ОМВК, якою виявлений факт існування заборгованості за договорами №№212, 213, 214 від 30.04.2004р. Акт ревізії 23.10.2006р. був поданий на розгляд військовому комісару ВК АР Крим - командирові позивача, але, будь-яких рішень з приводу порушення порядку укладання господарських договорів військовим комісаром Севастопольського ОМВК прийнято не було.

Рішеннями Господарського суду м.Севастополя від 10.12.2008р. у справі №5020-3/084; від 04.12.2008р. у справі №5020-3/085; від 10.12.2008р. у справі №5020-3/086 з Військового комісаріату АР Крим на користь КП Севастопольської міської ради «Аррікон» була стягнута заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах (том 1, арк.с.66-71, 76,77).

Зі змісту судових рішень вбачається, що представник Військового комісаріату АР Крим брав участь у розгляді цих справ.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла до висновку про те, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення з порушенням ст.87 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».

Крім того, судова колегія зазначає, що сам факт безспірного списання грошових коштів з рахунків відповідача за судовими рішеннями, зазначених вище, не є підставою для призначення та проведення службового розслідування для встановлення обставин щодо правомірності укладення ОСОБА_2 договорів оренди комунального майна у 2004 році.

Судом першої інстанції було ретельно досліджений факт наявності або відсутності віз фінансової та юридичної служб Військового комісаріату АР Крим на Договорах оренди комунального майна від 30.04.2004р. №№ 212, 213, 214. Судом були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яки були членами комісії з організації роботи Севастопольського об'єднаного військового комісаріату, який був утворений у 2004 році. З пояснень зазначених осіб вбачається, що Військовому комісару АР Крим ОСОБА_4 було відомо про розмір орендної плати за Договорами оренди комунального майна, комісія з організації роботи Севастопольського об'єднаного військового комісаріату намагалась знизити розмір орендної плати за Договорами, але досягнути якого-небудь результату не вдалось, у зв'язку з чим, орендна плата була розрахована відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії 24 скликання Севастопольської міської ради №334 від 13 листопада 2002р.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що із складених у 6 примирниках договорів оренди №№ 212, 213, 214 візи погодження юридичної та фінансової служб ВК АР Крим могли бути проставлені на примірниках цих договорів Військового комісаріату АР Крим, але вони за спливом терміну зберігання були знищені.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що неможливо достеменно встановити чи дійсно погоджувались договори оренди комунального майна №№ 212, 213, 214 від 30.04.2004р. через відсутність належних та допустимих доказів цього.

Оскільки примірники договорів оренди комунального майна були відсутні у військовому комісаріаті АР Крим (у зв'язку з їх знищенням) під час проведення службового розслідування у листопаді 2012р., а також враховуючи, що особою, що проводила службове розслідування не були опитані: ОСОБА_7 - колишній військовослужбовець, який очолював юридичну службу ВК АР Крим у 2004 році та військовий комісар ВК АР Крим - ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що жодних доказів вини позивача під час службового розслідування не зібрано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає неспроможними посилання заявника апеляційної скарги на доведеність вини позивача у спричиненні державі матеріальної шкоди. З системного аналізу приписів п.п. 1.3, 1.5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України виходить, що службове розслідування призначається наказом командира (начальника), який встановив особу військовослужбовця та вирішив притягти його до дисциплінарної відповідальності. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та встановлення ступеня вини.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту наказу ТВО військового комісара ВК АР Крим №350 від 07.11.2012р. службове розслідування було призначено з метою виявлення причин безспірного списання коштів з рахунків військового комісаріату АР Крим, а не з метою встановлення протиправності дій колишнього військового комісара Севастопольського ОМК ОСОБА_2 з приводу укладення ним договорів оренди комунального майна з порушенням приписів пункту 10 постанови КМ України від 04.10.1995р. №786 (том 1, арк.с.33).

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для її задоволення судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 08.07.13 у справі № 801/1005/13-а за позовом ОСОБА_2 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Військового комісара військового комісаріату АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу і стягнення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова