Ухвала суду № 34351928, 17.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 821/1565/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року УПФУ в Голопристанському районі Херсонської області звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8582,72 грн., посилаючись на те, що станом на 08.04.2013р. у відповідача існує борг по сплаті страхових внесків у вказаному розмірі, однак вимогу про сплату боргу відповідачем не оскаржено, борг добровільно не погашено, тому він підлягає стягненню в судовому порядку.

ОСОБА_1 проти позову заперечила, зазначивши, що вказаний позов подано органом державної влади на виконання повноважень неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд, яка не являється суб'єктом владних повноважень. Відповідач вважає, що при вирішенні спору не може бути застосований Закон України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування», так як він регулює правовідносини щодо сплати податку, а не страхового внеску. В задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2013р. позов УПФУ в Голопристанському районі Херсонської області задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та прийняти нову постанову, якою позов УПФУ в Голопристанському районі Херсонської області залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наявність заборгованості у відповідача по сплаті страхових внесків по пенсійному страхуванню та узгодженість суми боргу, оскільки вимогу про його сплату відповідачем оскаржено і рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність винесеної вимоги. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, згідно поданої до УПФУ звітності, є фізичною особою-підприємцем, та перебувала на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року, визначаються нею самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні нею підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до змісту картки особового рахунку платника єдиного внеску обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 8582,72 гривень. Таким чином, станом на момент подачі позову сума боргу по сплаті єдиного внеску, що залишається непогашеною відповідачем, складає 8582,72 гривень.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч.8 ст.9 Закону встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік.

Відповідно до ч.8 ст.9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач не сплатила своєчасно заборгованість по єдиному внеску, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія картки особового рахунку платника єдиного внеску, повідомлення-розрахунок, а також вимоги про сплату боргу. Як наслідок, несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ надсилало відповідачу вимоги про сплату недоїмки №Ф082-1 та №Ф039-ІV, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак заборгованості по сплаті недоїмки позивач не сплатила. У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта щодо статусу Пенсійного фонду, як не зареєстроване у встановленому порядку об'єднання громадян, оскільки п.12 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та положення про Пенсійний фонд України. УПФУ в Голопристанському районі Херсонської області зареєстровано у встановленому порядку.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.