Постанова № 34351319, 23.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №805/6291/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представників позивача Манерової Ю.В., Гаджуна О.М.

представника відповідача Дмитроняк А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. в справі № 805/6291/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пунктів 3, 6, 7, 9, 10, 13, 15, 19, 20, 22, 23, 27, 28, 33, 34, 36-43, 45, 48, 51, 53, 54, 58, 61, 62, 64, 67, 68, 70-72 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 р., скасування п. 52 в частині суми 176973,36 грн., п. 55 в частині суми 2390682,85 грн., п. 63 в частині суми 4343,5 грн., п. 66 в частині суми 819926,47 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. позовні вимоги роз'єднані в окремі провадження.

Предметом розгляду в даній справі є оскарження Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця») пунктів 3, 6, 7, 9 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області (далі - ДФІ) № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог в частині скасування п. п. 3, 6, 7, 9 вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2012 р., за результатами якої складено акт № 05.1-16/01 від 26.02.2013 р., в якому відображені встановлені порушення. За наслідками ревізії винесено вимогу № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 р.

Позивач вважає необґрунтованим п. 3 вимоги, оскільки вантажовідправник ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» оформив комплект перевізних документів згідно з п. 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованим в Мін'юсті України 24.11.2000 р. за №863/5084. У графі «найменування вантажу» вантажовідправником зазначені найменування вантажів, які є в Алфавітному списку вантажів (ЄТСНВ). На підставі даних перевізних документів вантаж перевозився на відкритому рухомому складі (напіввагони) навалом, упакований у м'які контейнера (МКО) або в м'яких контейнерах з зазначенням кількості місць. Таким чином, працівники станції, отримавши перевізні документи від вантажовідправника, перевіряли відповідність найменування вантажу, зазначеного у перевізних документах, з Алфавітним списком вантажів ЄТСНВ. Розрізнити вантаж, який зазначено в перевізних документах, з завантаженим у вагоні, тим більше у м'яких контейнерах, мають можливість тільки експерти, якими працівники станції не є. Крім того, в акті перевірки йде мова про правильність та повноту нарахування та стягнення договірних тарифів та додаткових зборів за роботи та послуги, що не відповідає темі порушеного питання тарифів та коефіцієнтів при безпосередніх перевезеннях вантажів, про які зазначено в п. 3 вимоги.

Також позивач вважає необґрунтованим п. 6 вимоги, оскільки відповідно до п.1.1 Положення про порядок оплати за проживання в гуртожитку, затвердженого 26.07.2005 р. начальником Донецької залізниці, погодженого головою Дорпрофсожа, плата за користування житловою площею у кімнаті, яка знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, що не перебувають у сімейних відносинах, здійснюється по граничній вартості ліжко-місця, затвердженого структурним підрозділом - балансоутримувачем. Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.12.2009 р. № 1412 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках» встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, у розмірі 185 гривень за 1 ліжко-місце на місяць. У такому разі, встановлення плати за проживання в гуртожитках у розмірі, нижчому за граничний, не порушує норм зазначеного розпорядження, що підтверджується листом-роз'ясненням № 22-2/625 від 18.02.2013р. Луганської обласної державної адміністрації Департаменту економічного розвитку і торгівлі.

Що стосується п. 7 вимоги, позивач зазначає, що локомотивне депо Ясинувата - Західне перерахувало колективні внески до благодійного фонду «Магістраль» згідно з колективним договором (п. 6.40) та листів заступника начальника залізниці з економічних питань. Згідно з листом № НЗЕ-10/608 від 12.04.2010 р. розмір внесків за І півріччя 2010 р. встановлений у сумі 5,2 тис. грн., листом № НЗЕ-10/1470 від 10.08.2010 р. встановлено розмір внесків у сумі 5,2 тис. грн. Листом № НЗЕ-10/78 від 19.01.2011 р. заступника начальника залізниці на 2011 рік встановлений розмір внесків в благодійний фонд «Магістраль» у сумі 12,0 тис. грн. Таким чином, за 2010 рік встановлена сума внесків 10,4 тис. грн. Локомотивним депо перераховано суми встановлених внесків, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, п.6.40 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012 р.р. передбачено, що структурні підрозділи Донецької залізниці протягом року в межах фінансового плану проводять грошові відрахування до фонду «Магістраль» в сумі 8 тис. грн. (у виняткових випадках - до 12 тис. грн.) в якості колективних членських внесків для надання допомоги залізничникам, членам їх сімей, пенсіонерам та інші цілі. В цілому по залізниці фактичні перерахування колективних внесків до Благодійного фонду «Магістраль» не перевищили планові показники, а саме економія склала: 2010 р. (з 01.04.2010 р. по 01.01.2011 р.) - 12,0 тис. грн.; 2011 р. - 29,9 тис. грн.; за 9 місяців 2012 р. - 7,6 тис. грн.

В обґрунтування незгоди з п. 9 вимоги позивач зазначив, що оскільки розпорядженням ДП «Донецька залізниця» від 29.10.2010 р. № НГ-НЗ-06/1582 передбачено, що у зв`язку із закінченням будівництва житлового будинку у м. Донецьк, по вул. Гірна, 38-б, де залізниця приймала дольову участь у фінансуванні робіт, виникла необхідність подальшого утримання будинку до моменту його заселення. З метою недопущення розмороження внутрішніх систем теплопостачання та водопостачання, руйнування внутрішнього оздоблення будинку, а також недопущення виникнення можливих аварійних ситуацій БМЕУ-9 ст. Донецьк зобов`язали укласти по кожній квартирі з ОСББ «Гірная, 38Б» типові договори на обслуговування і поточне утримання. Між БМЕУ-9 та ОСББ укладено договори на утримання кожної квартири згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якою споживач в обов`язковому порядку повинен укласти договір на житлово-комунальні послуги з головою товариства та сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Крім того, БМЕУ-9 ст. Донецьк є балансоутримувачем частки будинку, що зобов`язує здійснювати фінансування на утримання. Розрахунок витрат голова товариства розробляє на підставі рішення Донецької міської ради від 10.11.2006 р. № 6/27. Позивач вважає, що списання грошових коштів у розмірі 127771,92 грн. на витрати є правомірним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що висновок про недоотримання доходів позивачем від основної діяльності (від перевезення вантажів залізничним транспортом) по взаємовідносинам з ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» в сумі 82195,62 грн. внаслідок неправильного визначення вантажовідправником в перевізних документах виду, типу, найменування та класу вантажів та внаслідок не проведення належного контролю з боку позивача за правильністю заповнення перевізних документів, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) в частині заниження доходів від перевезень, зроблений з урахуванням відомостей ДП «Донецький центр стандартизації, метрології та сертифікації», висновку експертного дослідження Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.03.2010 р. № 837/10, згідно з якими суміш теплоізолююча не відноситься до складу вогнетривів, а є порошком теплоізолюючим, які за Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів відносяться до 3 класу вантажів, код 261468, відповідно при калькулюванні вартості залізничних послуг повинен застосовуватися коефіцієнт 1,23 згідно зі Збірником тарифів. Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції на власний розсуд розцінив вимоги інспекції як притягнення винних осіб тільки до повної матеріальної відповідальності, що не відповідає дійсності.

Також апелянт зазначає про неправильний висновок суду про встановлення плати за проживання в гуртожитках в розмірі, нижчому за граничний, при цьому вказує, що в акті ревізії зазначено про недотримання позивачем п. 1.1 Положення про порядок оплати за проживання в гуртожитку та п. 7.15 Колективного договору, а не про порушення вимог розпорядження голови облдержадміністрації. З даних оборотно-сальдових відомостей нарахування плати за проживання в гуртожитку вбачається, що особам, які проживають в кімнаті, що знаходиться в спільному користуванні та які не перебувають у сімейних відносинах, нарахування плати здійснюється за тарифом 0,908 грн. за 1 кв. м., встановленим Попаснянською міською радою для державного та суспільного житлового фонду, що не відповідає розрахункам граничної вартості за 1 ліжко-місця, погодженим балансоутримувачем БМЕУ.

Що стосується відрахувань до Благодійного фонду «Магістраль», апелянт вказує, що Колективним договором між керівництвом і профспілковим комітетом вагонного депо Донецьк передбачено грошові відрахування до фонду в сумі 8000 грн. в якості колективних внесків, інших виплат колективним договором не передбачено, в тому числі й відрахувань у виняткових випадках до 12 тис. грн. Аналогічні порушення встановлення щодо відрахувань до благодійного фонду трудовим колективом Донецького БМЕУ, тому підрозділ має право щорічно надавати фонду безповоротну фінансову допомогу в сумі 6000 грн. за рахунок коштів, отриманих від підсобного господарства.

Що стосується п. 9 вимоги апелянт вказує на те, що житловий будинок по вул. Гірній, 38-б не використовувався за призначенням, споживачів послуг не було через не заселення квартир, тому ОСББ «Гірна, 38Б» виставлялись рахунки, а БМЕУ-9 проводилась оплата за послуги, які фактично не надавались.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач Державне підприємство «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01074957) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.05.1998 р.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2012 р., за результатами якої складено акт № 05.1-16/ 01 від 26.02.2013 р. За наслідками ревізії 09.04.2013 р. ДФІ винесено ДП «Донецька залізниця» вимогу № 05-05.1-10-14/3915, відповідно до пунктів 3, 6, 7, 9 якої, позивача, зокрема, зобов'язано:

відшкодувати збитки за рахунок винних осіб на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів;

провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно реєстру;

провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18400,00 гривень. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18400,00 грн., що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

стягнути з ОСББ «Гірна 38Б» зайві витрати в сумі 127 771,92 грн.

З акту ревізії від 26.02.2013 р., на підставі якого прийнято п. 3 спірної вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 р., вбачається, що ДП «Донецька залізниця» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. недоотримано доходів від основної діяльності (від перевезення вантажів залізничним транспортом) по взаємовідносинам з ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» в сумі 82195,62 грн. внаслідок невірного визначення вантажовідправником (ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ») в перевізних залізничних документах виду, типу, найменування та класу вантажів та внаслідок не проведення належного контролю з боку перевізника (ДП «Донецька залізниця») за правильністю заповнення перевізних документів, що призвело до невірного проведення калькулювання вартості наданих залізничних послуг, чим порушено п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, п. п. 3, 6 Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ), Тарифне керівництво № 1, затвердженої Міністерством транспорту України, 1998 рік, п. 12, р. ІІ Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356, п. 3.1 договорів про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, укладеного з ЗАТ «Ясинуватський завод залізобетонних виробів» від 11.12.2007 р. № 14 та від 09.12.2010 р. № 242. Операції з недоотримання доходів від перевезень призвели до матеріальної шкоди (збитків) в частині заниження фактичних доходів ДП «Донецька залізниця» від перевезень вантажів на загальну суму 82195,62 грн.

Вантажовідправником ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» у періоді з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р. у дорожніх відомостях вказувалось найменування вантажів, серед яких состави вогнетривкі всякі, код тарифної групи та позиції згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів 303285, вантаж 2-го тарифного класу; флюси непоіменовані в алфавіті, код тарифної групи та позиції 291054, вантаж 1-го тарифного класу (суміші ИРС-2 ТУ У 23431197.003-99, суміші ШОС-Т-4-3 ТУ У 23431197); перліт вспучений, код тарифної групи та позиції 234047 (суміші ТИС3П(Б), ТИС3П, ТИС3К, ТИС-2, ТИС1К, ТИС-2М(СК) ТУ У 322-16-116-96).

За висновками акту ревізії, позивачем невірно застосовані коефіцієнти при розрахунку плати за перевезення через те, що згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів порошки теплоізолюючі відносяться до 3 класу вантажів, код 261468.

В обґрунтування своєї позиції відповідач як в суді першої інстанції, так й апеляційній скарзі посилається на наступні докази:

лист від 11.08.2010 р. № 9340/14-12 ДП «Донецький центр стандартизації, метрології та сертифікації», відповідно до якого суміші теплоізолюючі зареєстровані на території України за ТУ У 23431197.002-99 «Суміш теплоізолююча для розливу сталі», ТУ У 322-16-116-96 «Суміш тепло ізолююча», повинні мати назву, ідентичну назві ТУ;

висновок експертного дослідження Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 837/10 від 02.03.2010 р. № 837/10, згідно з яким суміш теплоізолююча ТУ У 322-16-116-96 не відноситься до складу вогнетривів, а відноситься до порошків теплоізолюючих;

ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 р. по справі 2а-26056/10/0570 за позовом ДП «Донецька залізниця» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсною вимоги, якою встановлено невірне визначення коду та типу вантажу відправниками товару.

Пунктом 3.1 розділу ІІ «Найменування вантажу» Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.04.2009 р. за № 340/16356, передбачено обов'язок відправника іменувати вантаж у перевізних документах: внутрішнього сполучення - відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ), яка видається окремо; міжнародного сполучення - відповідно до одного з найменувань Алфавітного списку вантажів (ЄТСНВ) і Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ) [2], яка видається окремо. У разі відсутності найменування вантажу в Алфавітному списку вантажів рішення про його віднесення до подібного за умовами перевезення вантажу приймається Укрзалізницею на підставі наданих вантажовласником державних стандартів, прейскурантів або технічних умов на виготовлення продукції.

Згідно з п. 3.3 розділу ІІ «Найменування вантажу» Збірника тарифів після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці, ані за заявою одержувача.

З обставин справи вбачається, що фактично при розрахунку плати за перевезення вантажів ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» до тарифів застосовувалися наступні коефіцієнти: для вантажу перліт вспучений - 0,430; для вантажу состави вогнетривкі всякі - 0,800.

Збірником тарифів передбачено, що до вантажів 3-го тарифного класу застосовується коефіцієнт 1,23.

Пунктом 29 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованим в Мін'юсті України 24.11.2000 р. за №861/5082, встановлено, що у разі пред'явлення до перевезення вантажу, найменування якого відсутнє в Алфавітному списку вантажів ЄТСНВ, рішення про його перевезення за умовами іншого (подібного) вантажу приймається Укрзалізницею на підставі наданих вантажовласником державних стандартів або технічних умов на виготовлення продукції.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що Укрзалізницею рішення про перевезення вантажу, пред'явленого для перевезення вантажоперевірзником ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ», на час здійснення перевезень не приймалось. Таке рішення прийнято та долучено позивачем до матеріалів справи після проведення ревізії. Позивачем вказувалось найменування вантажів на підставі рішення Укрзалізниці, прийнятого до вантажу іншого вантажовідправника ТОВ «Техмет», що, як правильно зазначено судом першої інстанції, є порушенням п. 29 Правил приймання вантажів до перевезення.

Тобто, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач при визначені коду та типу вантажу порушив вимоги, встановлені п. 29 Правил приймання вантажів до перевезення.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність п. 3 спірної вимоги щодо відшкодування збитків за рахунок винних осіб, на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів.

Суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави, за якими працівники позивача повинні нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на загальну суму 82195,62 грн.

Відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю в Україні (далі - КЗпП) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 132 КЗпП за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Статтею 134 КЗпП встановлено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Як вбачається з довідок про заробітну плату осіб, на яких покладений обов'язок щодо правильності визначення кодів, середній заробіток є меншим суми збитків, визначених відповідачем до відшкодування.

З урахуванням того, що такі особи не повинні нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, такі особи повинні нести відповідальність у розмірі середньомісячного заробітку, як це встановлено ст. 132 КЗпП.

Пункт 3 оскаржуваної вимоги не містить положень щодо повного відшкодування збитків за рахунок винних осіб, як це вважав суд першої інстанції, оскільки п. 3 вимоги містить зобов'язання позивача відшкодувати збитки за рахунок винних осіб, при цьому не конкретизується, що винні особи повинні нести повну матеріальну відповідальність.

Таким чином, висновки суду в цій частині є необґрунтованими.

З урахуванням цього колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає.

Актом ревізії встановлено недоотримання доходів Попаснянським БМЕУ-3 внаслідок заниження розміру плати за проживання в гуртожитку працівників структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» на загальну суму 4352,87 грн., у зв'язку з чим відповідач в п. 6 спірної вимоги вимагає провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно з реєстром.

Порушення полягає у тому, що згідно з даними оборотно-сальдової відомості нарахування плати за проживання в гуртожитку особам, які проживають у кімнаті, що знаходиться у спільному користуванні та які не перебувають у сімейних відносинах, здійснювалось за тарифом 0,908 грн. за 1 кв. м. площі, встановленим Попаснянською міською радою для державного та суспільного житлового фонду, що не відповідає розрахункам граничної вартості за 1 ліжко-місце, розрахованим відповідно до п. 1.1 Положення про порядок оплати за проживання в гуртожитку, затвердженого наказом начальника Донецької залізниці 26.07.2005 р.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок оплати за проживання в гуртожитку, затвердженого 26.07.2005 р. начальником Донецької залізниці, погодженого головою Дорпрофсожа, плата за користування житловою площею у кімнаті, яка знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, що не перебувають у сімейних відносинах, здійснюється по граничній вартості ліжко-місця, затвердженого структурним підрозділом - балансоутримувачем.

Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитку в межах граничного встановлюється його власником відповідно до вимог чинного законодавства.

Розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації від 07.12.2009 р. № 1412 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках» встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, у розмірі 185 грн. за 1 ліжко-місце на місяць.

Згідно з даними оборотно-сальдової відомості нарахування плати за проживання в гуртожитку, особам які проживають в кімнаті, що знаходиться в спільному користуванні та які не перебувають у сімейних відносинах, здійснювалось за тарифом у розмірі 0,908 грн. за 1 кв. м. площі, встановленим Попаснянською міською радою для державного та суспільного житлового фонду.

Плата за користування житловою площею та комунальними послугами в кімнатах гуртожитку БМЕУ-3, які знаходяться у спільному користуванні кількох осіб та не знаходяться у сімейних відносинах, здійснювалась із розрахунку: розрахунок водопостачання та водовідведення здійснювались на підставі довідок контролера про показання водолічильника, який встановлено на гуртожитку; розрахунок електроенергії здійснювався, шляхом розподілу витрат електричної енергії між проживаючими в одній кімнаті. На підставі складених довідок з показниками лічильників визначалась плата за комунальні послуги, яка входила до плати за проживання у гуртожитку.

Оскільки плата за проживання у гуртожитку визначалась з урахуванням показників лічильників, загальний розмір плати за гуртожиток не завжди відповідав встановленої граничної вартості. Саме ця обставина, на думку відповідача, є порушенням яке спричинило збитки підприємству.

Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що всі розрахунки за комунальні послуги відповідають показникам бухгалтерського обліку. Вартість квартплати (без врахування плати за комунальні послуги) за проживання у гуртожитку здійснювалась у встановлених розмірах.

Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні та на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі.

В матеріалах справи наявні відомості про надання не в повному обсязі комунальних послуг в гуртожитку, зокрема, послуг опалення, а також відомості щодо не проживання певних осіб в гуртожитку.

Відтак, оскільки позивачем нараховувалась плата за гуртожиток в розмірах наданих послуг, це не є порушенням та відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, є правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність п. 6 вимоги.

В ході ревізії відповідачем встановлено, що в порушення п. 9.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, внаслідок перерахування членських внесків на рахунок Благодійного фонду «Магістраль» в сумі, що перевищує передбачену Колективним договором, проведено зайві витрати у сумі 18400,00 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 18400,00 грн., в тому числі в Локомотивному депо Ясинувата Західне в сумі 4900,0 грн.; в Донецькому будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні в сумі 7500,0 грн.; в вагонному депо Донецьк - в сумі 6000,0 грн., у зв'язку з чим відповідач в п. 7 спірної вимоги вимагає провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18400,00 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18400,00 грн., що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 КЗпП.

Згідно з листом заступника начальника залізниці з економічних питань № НЗЕ-10/608 від 12.04.2010 р. розмір внесків за І півріччя 2010 р. до Благодійного фонду «Магістраль» був встановлений у сумі 5,2 тис.грн. Листом № НЗЕ-10/1470 від 10.08.2010 р. встановлено розмір внесків у сумі 5,2 тис.грн. Таким чином, за 2010 рік встановлена сума внесків дорівнювалась 10,4 тис.грн. Листом № НЗЕ-10/78 від 19.01.2011 р. заступника начальника зализниці на 2011 рік був встановлений розмір внесків в Благодійний фонд «Магістраль» у сумі 12,0 тис.грн.

Локомотивним депо «Ясинувата-Західна» перераховано в 2010 році внесків платіжним дорученням № 260 від 20.01.2010 р. на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням № 1479 від 08.04.2010 р. - на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням № 3265 від 18.08.2010 р. - на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням № 4112 від 20.10.2010 р. - на суму 3500,00 грн., платіжним дорученням № 4131 від 25.10.2010 р. - на суму 2400,00 грн., усього - 10400,00 грн.

В 2011 році Локомотивним депо «Ясинувата-Західна» перераховано внески в Благодійний фонд «Магістраль» платіжним дорученням № 173 від 21.01.2011 р. на суму 3000,00 грн., платіжним дорученням № 990 від 11.04.2011 р. - на суму 3000,00 грн., платіжним дорученням № 2261 від 15.08.2011 р. - на суму 3000,00 грн., платіжним дорученням № 2831 від 10.10.2011 р. - на суму 2000,00 грн., платіжним дорученням № 2887 від 20.10.2011 р. на суму 1000,00 грн., усього на загальну суму 12000,00 грн.

Листом начальника служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління від 09.03.2011 р. № 2009-8/271 та листом виконавчого директора БФ «Магістраль» від 26.11.2012 р. на рахунок Благодійного фонду «Магістраль» перераховані кошти в сумі 23 500,00 грн., а саме: за період з 01.04.2010 р. по 01.01.2011 р. - 4 000,00 грн; за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2012 р. - 7000,00 грн; за період з 01.01.2012 р. по 01.10.2012 р. - 12 500,00 грн.

Вагонним депо Донецьк перераховано до Благодійного фонду «Магістраль» кошти в загальній сумі 30000,00 грн., в тому числі у 2010 році - 8 000,00 грн., в 2011 році - 12000,00 грн.

Відповідач вказує на невідповідність відрахувань до Благодійного фонду «Магістраль» розмірам внесків, які встановлені колективними договорами структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про колективні договори та угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань, з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Відповідно до ст. ст. 5, 6 цього Закону умови колективних догорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Забороняється будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення, з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління при укладанні та виконанні колективних договорів, угод.

В п. 6.40 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012 роки передбачено що структурні підрозділи Донецької залізниці протягом року в межах фінансового плану проводять грошові відрахування фонду «Магістраль» в сумі 8 тис. грн. (у виняткових випадках - до 12 тис. грн.) в якості колективних членських внесків для надання допомоги залізничникам, членам їх сімей, пенсіонерам та інші цілі.

Відповідно до п.1.4 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012 роки колективний договір визнається сторонами нормативним актом, норми та положення якого діють безпосередньо та є обов'язковими для додержання адміністрацією залізниці, робітниками структурних підрозділів та профзоюзним комітетом.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що для структурних підрозділів положення вищезазначеного колективного договору є обов'язковими для виконання.

З обставин справи вбачається, що розмір сплачених Локомотивним депо «Ясинувата-Західна», Донецьким будівельно-монтажного експлуатаційного управлінням, Вагонним депо Донецьк, які є структурними підрозділами ДП «Донецька залізниця», внесків в Благодійний фонд «Магістраль» не перевищує розміри, встановлені п. 6.40 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012 роки, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про проведення зайвих витрат у сумі 18400,00 грн. позивачем, що обумовлює протиправність п. 7 спірної вимоги.

Пунктом 9 спірної вимоги зобов'язано позивача стягнути з ОСББ «Гірна 38Б» зайві витрати в сумі 127771,92 грн. При цьому відповідач як в акті ревізії, так й у вимозі зазначає, що Донецьким БМЕУ проводилась оплата за послуги, які фактично не надані (оплата квартирної плати та послуг за обслуговування за незаселені квартири) на загальну суму 127771,92 грн., що є порушенням п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 3, 6, 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 9.4 П(С)БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.

01.11.2010 р. між Об'єднанням спільних власників багатоквартирного будинку «Гірна, 38Б» та ДП «Донецька залізниця» укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до якого ОСББ надає послуги по утриманню будинку та прибудинкової території. Оплата позивачем за послуги по утриманню житлового будинку, розташованого у м. Донецьку, по вул. Гірна, 38-б здійснювалась на підставі рахунків, виставлених ОСББ «Гірна 38Б» та розрахунку нормативних витрат по утриманню вказаного будинку.

До розрахунку нормативних витрат по утриманню житлового будинку включено: технічне обслуговування ліфту; диспетчерське обслуговування ліфту; заробітна плата двірника (прибиральниці); заробітна плата голови; заробітна плата електрика; заробітна плата слюсаря-сантехніка; обслуговування пожежної сигналізації; дератизація, дезінфекція; витати на обслуговування і поточний ремонт; загально будинкове споживання електроенергії; споживання електроенергії ліфтами; споживання електроенергії насосом системи водопостачання; споживання електроенергії насосом системи опалення; споживання електроенергії вентилятором ліфта; внутрішньо будинкове освітлення. Рахунки виставлялись ОСББ «Гірна 38Б» з розрахунку загальної площі не заселених квартир.

Відповідачем в ході ревізії проведено зустрічну звірку в ОСББ «Гірна,38Б» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Донецьким БМЕУ ДП «Донецька залізниця» за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2012 р., в ході якої ОСББ не надано первинних та бухгалтерських документів щодо підтвердження наданих послуг та витрат ОСББ на технічне обслуговування ліфту; диспетчерське обслуговування ліфту; виплату заробітної плати двірника (прибиральниці); виплату заробітної плати голови правління; виплату заробітної плати електрику; виплату заробітної плати слюсаря сантехніка; обслуговування пожежної сигналізації; дератизація, дезінфекція; витати на обслуговування і поточний ремонт; загально будинкове споживання електроенергії; споживання електроенергії ліфтами; споживання електроенергії насосом системи водопостачання; споживання електроенергії насосом системи опалення; споживання електроенергії вентилятором ліфта; внутрішньобудинкове освітлення за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинковій території від 01.11.2010 р., укладеного між ОСББ та ДП «Донецька залізниця».

Факт надання послуг з опалення та послуг з утримання 31 квартири в 15-поверховому житловому будинку по вул. Горній, 38-б з листопада 2010 р. по червень 2012 р. підтверджений в ході ревізії та в ході розгляду справи актами прийому-передачи виконаних робіт.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено "документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується па рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації") для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо.

Відтак, аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З урахуванням того, що будь-яких зауважень з боку відповідача щодо представлених позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів не було, отримані послуги підтверджені належними документами бухгалтерського обліку, відповідач неправомірно дійшов висновку про ненадання послуг. Також є правильним посилання суду першої інстанції, що позивач не повинен нести відповідальність за неналежне ведення бухгалтерського обліку ОСББ «Гірна, 38Б».

Вказані обставини обумовлюють протиправність п. 9 вимоги.

Доводи апелянта, що житловий будинок по вул. Гірній, 38-б не використовувався, споживачів послуг не було через незаселення квартир, тому ОСББ «Гірна, 38Б» виставлялись рахунки, а БМЕУ-9 проводилась оплата за послуги, які фактично не надавались, колегія суддів вважає необґрунтованими. Між БМЕУ-9 та ОСББ укладено договори на утримання кожної квартири згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якою споживач в обов`язковому порядку повинен укласти договір на житлово-комунальні послуги з головою товариства та сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Крім того, БМЕУ-9 ст. Донецьк є балансоутримувачем частки будинку, що зобов`язує здійснювати фінансування на утримання згідно з пп. 2 п. 2 ст. 24 вказаного Закону з обов`язковим укладенням договорів з ОСББ.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. в справі № 805/6291/13-а задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. в справі № 805/6291/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги скасувати.

Ухвалити в справі № 805/6291/13-а нову постанову.

Позов Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними пункти 6, 7, 9 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013 р. № 05-05.1-10-14/3915 згідно з якими вимагається від Державного підприємства «Донецька залізниця» провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно з реєстром; провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18400,00 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18400,00 грн., що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України; стягнути з ОСББ «Гірна 38Б» зайві витрати в сумі 127 771,92 грн.

В задоволенні позову в частині визнання недійсним п. 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013 р. № 05-05.1-10-14/3915 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» судові витрати в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 24.10.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.