Постанова № 34350869, 10.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2013 року № 826/10662/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2012р. № 0005111510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року справу прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г., закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає, що позивачем вчасно сплачено податкове зобов'язання із податку на прибуток.

Відповідач із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не наддав, свого представника для участі в судових засіданнях не направив.

У зв'язку з наведеним судовий розгляд справи було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів м. Києва проведена камеральна перевірка ТОВ «Паритет-Тойс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за звітний податковий період: рік 2012, за результатами якої складений Акт від 09.04.2013 р. № 15.1.10/386.

Згідно з висновками Акту перевірки відповідачем встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, а саме виявлено затримку на 31 календарний день при сплаті суми грошового зобов'язання в розмірі 98 914,70 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень сімдесят копійок) гривень.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р. № 0005111510, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 %, тобто у сумі 19 782, 94 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 94 копійки) гривні.

Як свідчать обставини справи, підставою для висновків податкового органу щодо несвоєчасної сплати податку на прибуток стали обставини того, що позивач перерахував суми податкового зобов'язання на рахунок № 31115165700009, який являється рахунком для сплати авансових платежів з цього податку, замість рахунку р/р 31118009700009, який являється рахунком для погашення власне податкового зобов'язання.

На підставі заяви позивача від 07.03.2013р. про перерахунок коштів з одного рахунку на інший, 22.03.2013р. податковим органом здійснено таке перерахування.

Враховуючи те, що граничний термін сплати податкового зобов'язання був 19.02.2013р., а кошти перераховано 22.03.2013р., податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем термінів погашення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він і є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України для податку на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового Кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином із наведених норм вбачається, що Податковим кодексом України передбачено відповідальність саме за затримку сплати податкового зобов'язання, тобто не перерахування коштів до Державного бюджету України з відповідного податку у строк, встановлений Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення з відміткою банку, податок на прибуток за 2012 рік було сплачено 14.02.2013р. і зараховано на рахунок 31115165700009, в ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 та вказано призначення платежу «*;101;34761734;11021000; Податок на прибуток за 2012р. Термін сплати - 18.02.2013, спл повн. Без ПДВ.».

Таким чином, позивач вчасно сплатив суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік, в повному обсязі перерахував кошти до Державного бюджету України відповідно до поданої декларації за 2012 рік, не вчинив дій, які могли би свідчити про ухиляння позивача від сплати податку.

Суд звертає увагу на те, що помилкове перерахування коштів основного зобов'язання на рахунок, призначений для авансових платежів з податку на прибуток, не є підставою стверджувати про несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, оскільки кошти перераховані в межах одного податку, зараховані до Державного бюджету України, що виключає утворення при цьому заборгованості платника податків перед бюджетом з податку на прибуток.

Крім того, податковий орган не надав пояснення щодо того, чому кошти були перераховані лише 22.03.2013р. в той час, як позивач звернувся із відповідною заявою 07.03.2013р., оскільки такі дії мають значення для визначення розміру штрафної санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі та у межах повноважень у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09.04.2012р. № 0005111510.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 197,83 грн. (сто дев'яносто сім гривень 83 копійки) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.