Постанова № 34350615, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/14344/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Бат Груп" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бат Груп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 травня 2013 року № 0003452240 та № 0003462240.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік». Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 25 квітня 2013 року № 1514/22-409/33787070 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бат Груп» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) та ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875) за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 12 квітня 2013 року № 567 та наказу від 12 квітня 2013 року № 691, виданих ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Бат Груп» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) та ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875) за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатом якої складено акт перевірки від 25 квітня 2013 року № 1514/22-409/33787070.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- пункту 1.32. статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну 40 729 грн., у тому числі по періодам: за 2010 рік на загальну суму 40729 грн. (в тому числі за IV квартал 2010 року на загальну суму 40 729 грн.);

- підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 32 583 грн. у тому числі по періодам: листопад 2010 року - 15000 грн.; грудень 2010 року - 17583 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 20 травня 2013 року № 0003452240 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України, за порушення пункту 1.32. статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Приватному підприємству «Бат Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 50911,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 40729 грн., за штрафними санкціями - 1018/2 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 20 травня 2013 року № 0003462240 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Приватному підприємству «Бат Груп» збільшено розмір грошового зобов'язання на суму 40 729,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 32583 грн., за штрафними санкціями - 8146 грн.

За результатом адміністративного оскарження, скарга позивача (вх. від 10 червня 2013 року № 911/10) залишена без задоволення, а спірні податкові повідомлення - рішення - без змін (копія рішення Головного управління Міндоходів к місті Києві міститься в матеріалах справи).

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 01 листопада 2010 року між ПП «Бат Груп» та ТОВ «Євросонік» укладено Договір про надання послуг № 11, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати консультативні послуги по охоронній діяльності, інформацію про вимоги ринку щодо якості послуг з управління підприємством та новими технологіями управління, пов'язаними з наданням послуг охорони державної та іншої власності; розвитку та пошуку контактів з існуючими та новими партнерами; маркетингові дослідження ринку та конкурентів; оцінювання відповідності наданих послуг охорони до вимог ринку; прогнозування дій конкурентів та винахідливість у створенні нових ідей щодо управління підприємством; активний розвиток маркетингу, особливо в системі просування послуг з охорони на ринок (реклама, пошук виставок та ярмарків, семінарів щодо охоронної діяльності тощо); систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, пропонування Замовнику інших конкурентних видів комерційної діяльності.

Згідно розрахунку - фактури № 30/11-2 від 30 листопада 2010 року та акту здачі-прийняття робіт від 30 листопада 2010 року позивачем отримано консультаційні послуги на суму 90 000,00 грн.

При цьому, ТОВ «Євросонік» виписано податкову накладну від 30 листопада 2010 року № 113023, яка зареєстровано в реєстрі виданих та отриманих накладних (копії реєстрів містяться в матеріалах справи).

Крім цього, 01 грудня 2010 року між позивачем та ТОВ «Росаріо» укладено Договір про надання послуг № 12, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати консультативні послуги по охоронній діяльності, інформацію про вимоги ринку щодо якості послуг з управління підприємством та новими технологіями управління, пов'язаними з наданням послуг охорони державної та іншої власності; розвитку та пошуку контактів з існуючими та новими партнерами; маркетингові дослідження ринку та конкурентів; оцінювання відповідності наданих послуг охорони до вимог ринку; прогнозування дій конкурентів та винахідливість у створенні нових ідей щодо управління підприємством; активний розвиток маркетингу, особливо в системі просування послуг з охорони на ринок (реклама, пошук виставок та ярмарків, семінарів щодо охоронної діяльності тощо); систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, пропонування Замовнику інших конкурентних видів комерційної діяльності.

Згідно рахунку-фактури № 30/12-7 від 30 грудня 2010 року та акту здачі-прийняття робіт від 30 грудня 2010 року позивачем отримано консультаційні послуги на суму 105500,04 грн.

При цьому, ТОВ «Євросонік» виписано податкову накладну від 30 грудня 2010 року № 123007, яка зареєстровано в реєстрі виданих та отриманих накладних (копії реєстрів містяться в матеріалах справи).

Оплата за отримані консультативні послуги за Договорами № 11 від 01 листопада 2010 року та № 12 від 01 грудня 2010 року здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Позивач стверджує, що отримані консультативні послуги використовувались у власній господарській діяльності, оскільки ТОВ «Бат Груп» здійснює діяльність у сфері приватних охоронних служб, обслуговування систем безпеки, тощо.

Проте, жодних доказів реального отримання консультативних послуг та їх використання у власній господарський діяльності позивачем не надано суду.

Матеріали справи свідчать, що за результатом проведених Бориспільською ОДПІ документальних невиїзних перевірок (акти від 19 вересня 2012 року № 233/22/37323055, від 20 травня 2011 року № 408/7/23-1/37323055, від 11 липня 2011 року № 490/23-1/37323055, від 30 вересня 2011 року № 650/23-2/37323055) встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Росаріо» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суд звертає увагу, що договір про надання послуг № 12 від 01 грудня 2010 року, акт здачі-прийняття від 30 грудня 2010 року, податкова накладні від 30 грудня 2010 року підписані директором ТОВ «Росаріо» ОСОБА_1

Водночас, згідно акту від 19 вересня 2012 року № 233/22/37323055 встановлено, в ході відпрацювання підприємств, які мають ознаки «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності СВ ІІМ Бориспільської ОДПІ встановлено, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області перебуває кримінальна справа №05-8685 порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, тобто створення ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Згідно висновку спеціаліста Головного управління внутрішніх справ Київської області науково - дослідного експертно - криміналістичного центру № 96 від 14 квітня 2011 року була проведена почеркознавча експертиза, в результаті якої було виявлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі про визнання електронних документів від 08 лютого 2011 року № 59, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Згідно протоколу допиту свідка від 29 грудня 2011 року ОСОБА_1 не є і ніколи не був директором, засновником або посадовою особою ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) і ніколи не перебував на території України. В даний час є осуджений Сосновоборським районним судом Пензької області Російської Федерації 11 жовтня 2011 року до 4-х років 3-х місяців позбавлення волі.

Спростовуючи позовні вимоги представник відповідача зазначає, що згідно повідомлення УЦБДР та АС від 28 березня 2012 року № 45/1317 ТОВ «Росаріо» не володіло транспортними засобами у період з 01 січня 2008 року по 20 лютого 2012 року.

Згідно повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 02 березня 2012 року № 8846(И-2012) на ТОВ «Росаріо» нерухоме майно, або права власності на нерухоме майно не зареєстровано у період 01 січня 2008 року по 20 лютого 2012 року. Згідно повідомлення Державної Прикордонної Служби України Головного Центру обробки спеціальної інформації громадянин ОСОБА_1 у період з 2009 по 2011 років не перетинав державного кордону України. Згідно повідомлення Державної Міграційної Служби України від 17 травня 2012 року № 49/8-8331 гр. ОСОБА_1 за обліком служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не значаться. Згідно повідомлення Київського обласного центру зайнятості інформація з видачі, продовження та анулювання дозволів на працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства щодо громадянина ОСОБА_1 відсутня.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на спростування вищезазначених обставин, а тому ідентифікувати особу ОСОБА_1 яким підписані податкові накладні та договір не вбачається можливим.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження способу надання консультативних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Росаріо».

Щодо відносин позивача із ТОВ «Євросонік» судом встановлено, що згідно матеріалів постанови начальника СВПМ Бориспільської ОДПІ майора податкової міліції Троценко В.О. від 21 вересня 2011 року про призначення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Євросонік» код за ЄДРПОУ 37240875 за весь період діяльності, в ході дослідної перевірки, яка проводиться по кримінальній справі №05-8685 порушеної за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, а саме - створення ТОВ «Росаріо» код за ЄДРПОУ 37323055 з метою покриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, встановлено що директор та засновник ТОВ «Євросонік» ОСОБА_4, є громадянкою Російської Федерації, зареєстрована: АДРЕСА_1, ніколи на територію України не заїжджала та ніякого відношення до створення та фінансово - господарської діяльності ТОВ «Євросонік» не має.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на спростування вищезазначених обставин, а тому ідентифікувати особу ОСОБА_4, якою підписані податкові накладні та договір не вбачається можливим.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік» носять реальний характер.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначалось, договір про надання послуг № 12 від 01 грудня 2010 року, акт здачі-прийняття від 30 грудня 2010 року, податкова накладні від 30 грудня 2010 року підписані директором ТОВ «Росаріо» ОСОБА_1, при цьому позивачем не надано даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях.

Аналогічно, договір про надання послуг № 11 від 01 листопада 2010 року, акт здачі - прийняття робіт №113023 від 30 листопада 2010 року, розрахунок-фактура від 30 листопада 2010 року та податкова накладна від 30 листопада 2010 року підписані гр. ОСОБА_4

Наведене дає підстави суду вважати, що первинні документи, на підставі яких позивач сформував валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік», не відповідають вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а валові витрати є такими, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Судом встановлено, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за спірний період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік».

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу зазначених норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вже зазначалось, позивачем не надано даних, які б дозволяли ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях.

Враховуючи, що податкові накладні ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік» підписані невстановленими особами, на думку суду, такі податкові накладні підписані не уповноваженою особою, що не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, а тому не можуть підтверджувати правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у відповідних періодах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2009 року №09/48.

Суд також відзначає, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

З огляду на не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік», беручи до уваги дефектність податкових накладних та первинної документації, суд вбачає, що ТОВ «Бат Груп» неправомірно формувало податковий кредит з податку на додану вартість за перевірений період.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем абз. 4 підпункт 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому, визначення ТОВ «Бат Груп» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість й накладення штрафних санкцій є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Бат Груп» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Груп» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник