Постанова № 34350398, 15.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 808/7349/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В. С., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративного позову

за заявою ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату

про визнання протиправним рішення та стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення відповідача від 03.09.2013 року № 778 в частині відмови виплати позивачу грошової компенсації за не отримане за період з 22.05.2008 року по 03.09.2013 року речове майно в сумі 4085,38 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 01.08.1992 р. по 03.09. 2013 р. безперервно проходив військову службу за контрактом у Збройних силах України, остання посада перед звільненням - помічник військового комісара з правової роботи Запорізького обласного військового комісаріату, звання - майор юстиції. Наказом командувача сухопутних військ від 05.08.2013 року № 433 він був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» частини 6 /за станом здоров'я/ ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння одягу військової форми. Наказом військового комісара Запорізького ОВК від 03.09.2013 р. № 167 позивач був виключений із списків особового складу Запорізького ОВК та направлений для зарахування на військовий облік до Центрального об'єднаного районного військового комісаріату.

28.08.2013 р. позивач звернувся з письмовим рапортом до відповідача з проханням виплатити йому за період з 22.05.2008 р. по день подання рапорту грошову компенсацію за не отримане ним у період служби речове майно за цінами на день підписання наказу про звільнення з військової служби, тобто на 05.08.2013 р., відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань у мирний час.

03.09.2013 р. відповідач надав позивачу письмову відповідь за № 778, у якій повідомив про неможливість виплати такої грошової компенсації у зв»язку з відсутністю законних підстав. Згідно з наданою відповідачем інформацією, за період з 22.05.2008 р. по 03.09.2013 р. позивач набув право на отримання 151 предмету речового майна на загальну суму 4085 гр. 38 коп.

Позивач вважає відмову відповідача від виплати грошової компенсації за не отримане ним речове майно протиправною, оскільки згідно зі ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. він має право на отримання такої грошової компенсації, та просить суд визнати протиправним рішення Запорізького ОВК від 03.09.2013 р. № 778 в частині відмови йому грошової компенсації за не отримане речове майно за період з 22.05.2008 р. по 03.09.2013 р. і стягнути з відповідача грошову компенсацію в сумі 4085 гр. 38 коп.

В судове засідання позивач не прибув, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить суд слухати справу без його участі.

Відповідач також не прибув у судове засідання, у своїй письмовій заяві просить суд слухати справу без його участі, а позивачу у позові - відмовити з підстав, викладених ним у запереченнях до позову. У наданих суду раніше запереченнях до позову представник відповідача зазначив, що така виплата грошової компенсації за не отримане позивачем речове майно не передбачена законом, крім того, відповідач є державною установою, і коштів на таку статтю виплат не має.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. ст. 35, 41 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України з 1996 року, з 30.12.2009 р. проходив військову службу за контрактом у Запорізькому військовому комісаріаті Південного оперативного командування, з 24.12.2012 р. знаходився на посаді помічника військового комісара з правової роботи.

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних сил України /по особовому складу/ № 433 від 05 серпня 2013 року майора юстиції ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за п. «б» частини 6 /за станом здоров'я/, з правом носіння військової форми.

На підставі вищезазначеного наказу, 03.09.2013 року відповідачем було винесено наказ по стройовій частині № 167, згідно з яким позивача було виключено із списків особового складу Запорізького обласного військового комісаріату, всіх видів забезпечення, і направлено для зарахування на військовий облік до Центрального об»єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя.

28.08.2013 року позивач звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив виплатити йому грошову компенсацію за не отримане речове майно за цінами на день підписання наказу про звільнення за період з 22.05.2008 р. по день подання цього рапорту. Одночасно позивач просив надати йому довідку-розрахунок про належне йому речове майно за період служби, його кількість та вартість на день звільнення.

03.09.2013 року позивач отримав від відповідача відповідь, в якій йому було відмовлено у виплаті грошової компенсації за не отримане ним речове майно у зв'язку з тим, що у чинній редакції Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачено такої виплати. Одночасно позивачу було надано відомості про належне йому речове майно за період служби у ЗС з 22.05.2008 р. по 28.08.2013 року, кількість якого складає 151 одиницю, вартість - 4085 гр. 38 коп.

Суд вважає відмову відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за не отримане ним у період служби у Збройних Силах України речове майно вартістю 4085 гр. 38 коп. необґрунтованою та такою, що не відповідає діючому законодавству, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХП, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Статтею 2 Закону України від 17.02.2000 р. № 1459-Ш «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дію частини 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХП зупинено в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набрав чинності з 11.03.2000 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні/ та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 р. № 328-У було доповнено Закон України № 2011-ХП статтею 9-1 «Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців», нормами якої передбачено право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Наведені зміни набули чинності з 01.01.2007 року.

Проте, на 2007 рік дію зазначеного положення було зупинено ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до п. 67 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч. 2 ст. 9-1 Закону України № 2011-ХП взагалі була виключена.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зазначені зміни були визнані неконституційними і дію ч. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було поновлено.

Таким чином, з урахуванням відсутності заперечень з боку представника відповідача щодо не отримання позивачем раніше цього майна або його грошової компенсації, суд приходить до висновку, що на момент свого звільнення з військової служби, тобто з 03.09.2013 року, позивач мав право на отримання грошової компенсації за не отримане ним речове майно, за період проходження ним військової служби з 22.05.2008 року по день звільнення, а отже - позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача цієї грошової компенсації у визначеному довідкою відповідача розмірі підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позову в частині визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови виплатити йому грошову компенсацію за не отримане речове майно, оскільки по своїй суті відповідь ОВК від 03.09.2013 р. про те, що така грошова компенсація не передбачена законодавством, не є таким рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, яке підлягає оскарженню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно за період служби з 22.05.2008 року по 03.09.2013 року.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко