Постанова № 34350220, 24.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р. Справа №805/13677/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бойченко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства

«Авдіївський коксохімічний завод»

до спеціалізованої державної податкової інспекції з

обслуговування великих платників у м. Донецьку

Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення від 11

вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075

за участю:

представника позивача: Бичкова О.Є. за дов. від 02 січня 2013 року,

представників відповідача: Гой В.П., за дов. від 26 липня 2013 року,

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075, оскільки вважає достатнім такий спосіб захисту його порушеного права.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю податкового повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2473380,00 гривень за червень 2013 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1236690,00 гривень.

Позивач зазначає, що отримав дві податкові накладні від 30 червня 2013 року № 300672 та 300673 від постачальника вугілля ТОВ «ДТЕК Трейдінг» та відобразив її в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 року та в податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року, поданої до податкового органу разом з додатками № 1,2,3,5,6,8. Відповідно до декларації сума бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів становить 10710570,00 гривень.

При цьому, позивачем було виявлено, що податкові накладні від 30 червня 2013 року були оформлені с порушеннями, у зв'язку з чим позивач подав до податкового органу відповідну заяву.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 22 липня 2013 року в доповнення до поданої декларації відповідачу було направлено копії документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг за червень 2013 року, в тому числі і на отримання вугілля від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» ( копії податкових накладних від 30 червня 2013 року № 300672 та 300673 на загальну суму 14780281,15 гривень, в тому числі ПДВ - 2473380,19 гривень, реєстри залізничних накладних та накладних, що підтверджують постачання вугілля ТОВ «ДТЕК Трейдінг» та його отримання позивачем).

Позивач зазначає, що мав право включити податкові накладні від 30 червня 2013 року № 300672 та 300673, отримані ним від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» до cкладу податкового кредиту в червні 2013 року по першій з подій - придбання товару, а податковий орган актом камеральної перевірки від 19 серпня 2013 року встановив порушення позивачем п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.3, 200.4, 200.6 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2473380,00 гривень за червень 2013 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши письмові заперечення від 04 жовтня 2013 року. В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для зменшення розміру бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2473380,00 гривень за червень 2013 року послужило порушення позивачем п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.3, 200.4, 200.6 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідач зазначив, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» надав в електронному вигляді декларацію з ПДВ за червень 2013 року від 19 липня 2013 року № 9043785311 та уточнюючий розрахунок з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 24 липня 2013 року № 9045016256 за червень 2013 року та додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну ( порушення порядку ним заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних» від 19 липня 2013 року № 9043785175. У додатку 8 заявлено про порядок заповнення та/або їх реєстрації, оскільки податкові накладні від 30 червня 2013 року, отримані від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» складені як зведені за місяць, але це не передбачено умовами договору, а поставка не мала безперервного характеру.

Оскільки позивач включив до cкладу податкового кредиту суми ПДВ по отриманих від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» податкових накладних в червні 2013 року по першій з подій - придбання товару, то відповідач зазначив, що позивач повинен надати до додатку № 8 копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів на загальну суму ПДВ 2473380,00 гривень, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На думку відповідача, надані позивачем акти приймання-передачі вугільної продукції не підтверджують саме факт придбання товару та оприбуткування його на склад, а надані позивачем залізничні накладні, на яких не зазначено відмітки про одержання вантажу (дата, підпис, посада) також не підтверджують факт отримання позивачем вугілля від ТОВ «ДТЕК Трейдінг».

З зазначених підстав відповідач вважає, що публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» не має права на віднесення до складу податкового кредиту в червні 2013 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «ДТЕК Трейдінг» від 30 червня 2013 року № 300672 та 300673.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» зареєстровано як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 30 грудня 1993 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 2 а.с. 35-37).

Позивач перебуває на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів. Обставина знаходження позивача на податковому обліку відповідача не заперечується сторонами і не є спірною обставиною.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що зазначено в акті камеральної перевірки від 19 серпня 2013 року № 84/40-30-00191074 (том 1 а.с. 12).

19 липня 2013 року засобами електронного зв'язку позивач надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року з додатками (том 1 а.с. 44-52). Відповідно до наданої декларації сума бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів становить 10710570,00 гривень.

Оскільки, позивачем самостійно було виявлено, що податкові накладні від 30 червня 2013 року, видані ТОВ «ДТЕК Трейдінг» № 300672 на суму ПДВ 1976510,59 гривень (а.с. 56) та № 300673 на суму ПДВ 496869,60 гривень (том 1 а.с. 64) були оформлені с порушеннями, позивач подав до податкового органу відповідну заяву.

Позивачем включено вказані податкові накладні до складу податкового кредиту у червні 2013 року по факту отримання вугілля від постачальника.

У додатку 8 до декларації з ПДВ за червень 2013 року (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) позивач також відобразив суми по податкових накладних, отриманих з порушенням діючого податкового законодавства по зазначеному вище постачальнику вугілля (том 1 а.с. 52 зв. бік).

При цьому, супровідним листом від 22 липня 2013 року на адресу податкового органу позивачем було подано копії розрахункових та первинних документів, що підтверджують факт отримання позивачем товарів/послуг за червень 2013 року (том 1 а.с.54-55).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Актом про результати камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з додатку на додану вартість наступних звітних періодів по податковій звітності за червень 2013 року від 19 серпня 2013 року № 84/40-30-00191075 встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2473380,00 гривень за червень 2013 року (том 1 а.с. 12-27).

За результатами акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2473380,00 гривень за червень 2013 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1236690,00 гривень (том 1 а.с.43).

Спірним питанням даної справи є право позивача на включення сум податкового кредиту по податкових накладних, виданих ТОВ «ДТЕК Трейдінг» від 30 червня 2013 року № 300672 на суму ПДВ 1976510,59 гривень та № 300673 на суму ПДВ 496869,60 гривень з порушеннями порядку їх заповнення по факту отримання позивачем товару від постачальника. Позивач вважає, що підтвердив факт отримання вугільної продукції, відповідач стверджує, що надані позивачем документи не доводять факт отримання позивачем вугілля від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» у розумінні п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Тобто, позивач та податковий орган по різному тлумачать одну й ту ж норму Податкового кодексу України.

При цьому відповідачем не заперечується реальність здійснення господарських операцій щодо придбання позивачем вугілля від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» за договором постачання від 26 грудня 2012 року № 910/12 Ос (том 2 а.с. 43-48).

Слід зазначити, що відповідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 (абз. 1-3) статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивач сформував податковий кредит по спірних податкових накладних від 30 червня 2013 року по даті отримання платником податку товарів.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Аналогічні положення містить пункт 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, порушення якого вказано в акті камеральної перевірки.

При цьому, слід зазначити, що підпункт 201.10 статті 201 ПК України не містить чіткого переліку документів, що підтверджують факт отримання покупцем товарів/послуг.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача зі скаргою на свого постачальника з копіями первинних документів щодо порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже має право на включення до складу податкового кредиту сум по податкових накладних, отриманих від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» від 30 червня 2013 року № 300672 на суму ПДВ 1976510,59 гривень та № 300673 на суму ПДВ 496869,60 гривень з порушенням порядку їх заповнення та реєстрації у відповідності до вимог чинного законодавства протягом року.

Позивачем в доказ отримання вугільної продукції від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» надано податковому органу: акт приймання-передачі вугільної продукції від 30 червня 2013 року (том 1 а.с. 67) та залізничні накладні (том 1 а.с.68-107), що доводить факт отримання ним вугілля у кількості 6008,859 тон за податковою накладною від 30 червня 2013 року № 300673 та акт приймання-передачі вугільної продукції від 30 червня 2013 року (том 1 а.с. 107-113), залізничні накладні (том 1 а.с.114-250, том 2 а.с. 1-21), що доводить факт не тільки перевезення, а й отримання позивачем вугілля у кількості 23947,153 тон за податковою накладною від 30 червня 2013 року № 300672.

Відповідно до приписів пункту 185.1 «а» статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 186.1 статті 186 ПК України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача стосовно не підтвердження позивачем факту отримання вугільної продукції, оскільки підпункт 201.10 статті 201 ПК України не містить вичерпного переліку документів, що підтверджують факт отримання покупцем товарів/послуг. Витребування інших документів, які на думку податкового органу підтверджують отримання вугільної продукції, не передбачені нормами податкового законодавства.

Суд зазначає, що пункт 201.11 статті 201 ПК України визначає також підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної: транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку та касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

Отже, жодна норма податкового законодавства не передбачає вичерпного переліку документів, що підтверджують факт отримання товарів.

Крім того, позивачем доведено не тільки факт отримання від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» спірного вугілля, а його подальше використання у власній господарській діяльності згідно технічних звітів за червень, липень та серпень 2013 року (том. 2 а.с. 53-58).

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, податковим органом суду не надано, а отже, позовні вимоги слід задовольнити.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075.

З урахуванням викладеного, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11 вересня 2013 року № 0000314030/5019/10/40-30-00191075.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86066, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДР 00191075) судові витрати з судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 24 жовтня 2013 року та проголошена в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.